Рішення № 13025433, 21.12.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2010 року Справа №18/2400

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача –Марченко О.В. –представник за довіреністю,

від відповідача –представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в

особі відокремленого підрозділу Звенигородського району

електричних мереж, м. Звенигородка, Черкаської області

до товариства з обмеженою відповідальністю “Ватутінський

комбінат будівельних матеріалів”, м. Ватутіне, Черкаської області

про стягнення 48 276 грн. 91 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося відкрите акціонерне товариство “Черкасиобленерго” в особі відокремленого підрозділу Звенигородського району електричних мереж до товариства з обмеженою відповідальністю “Ватутінський комбінат будівельних матеріалів” про стягнення заборгованості в розмірі 48 276 грн. 91 коп., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору №472 про постачання електричної енергії від 25 лютого 2008 року, в тому числі: 42 447 грн. 09 коп. борг за спожиту активну електроенергію, 2 971 грн. 30 коп. борг за спожиту реактивну електроенергію, 1 603 грн. 20 коп. пеня, 945 грн. 63 коп. інфляційні втрати та 309 грн. 69 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01 грудня 2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21 грудня 2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю. Заявлене в позовній заяві клопотання про накладення арешту на майно та грошові суми відповідача підтримав.

Клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає, оскільки доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, позивач суду не надав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм правом на захист підприємство не скористалося, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 21 грудня 2010 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2400.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 25 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством “Черкасиобленерго” в особі відокремленого підрозділу Звенигородського району електричних мереж (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Ватутінський комбінат будівельних матеріалів” (споживач) було укладено договір №472 про постачання електричної енергії.

Згідно п. 9.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2008 року (з урахуванням письмових пояснень позивача від 21 грудня 2010 року). Договір вважається продовженим на наступний календаринй рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Відповідно до п. 1. договору постачальник зобов’язався продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустаткування споживача з приєднаною потужністю 1000 кВт, а споживач - оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Як вбачається з розрахунку боргу відповідач використав у липні та серпні 2010 року 263415 кВт/год активної електроенергії на загальну суму 42 447 грн. 09 коп., та в серпні 2010 року 20 476 кВт/год реактивної електроенергії на суму 2 971 грн. 30 коп.

Проте, відповідач в свою чергу зобов’язання по оплаті спожитої електроенергії не виконав.

Розмір заборгованості відповідачем не заперечується, про що сторонами підписано та засвідчено печатками акти звіряння розрахунків від 10 листопада 2010 року (а.с. 23-24).

Таким чином, позивач просив стягнути з відповідача 42 447 грн. 09 коп. боргу за спожиту електроенергію та 2 971 грн. 30 коп. боргу за перетоки реактивної електроенергії.

11 жовтня 2010 року на адресу відповідача позивачем було направлено претензію за №825/юр про сплату заборгованості в сумі 46 407 грн. 63 коп., яку було одержано представником відповідача 12 жовтня 2010 року, про що свідчить відмітка про отримання на зазначеній претензії.

Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії, заборгованість не сплатив.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 4 додатку №3 до договору розрахунковим періодом за активну і реактивну електричну енергію та інші платежі вважається період часу з 25 числа минулого місяця по 25 число поточного місяця за який визначається обсяг спожитої електроенергії.

Остаточний розрахунок за спожиту активну електричну енергію здійснюється споживачем протягом п’яти днів після закінчення розрахункового періоду (п. 5 додатку №3 до договору).

Відповідно до п. 6 додатку №3 до договору плата за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії здійснюється споживачем згідно виставленого рахунку протягом п’яти днів після закінчення розрахункового періоду.

Отже, відповідач повинен був оплатити вартість спожитої активної електроенергії до 30 липня 2010 року за спожиту активну електроенергію в липні 2010 року та до 30 серпня 2010 року за спожиту активну електроенергію в серпні 2010 року, а також до 30 серпня 2010 року за спожиту реактивну електроенергію в серпні 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст.ст.33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за спожиту електроенергію.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в судовому порядку 42 447 грн. 09 коп. боргу за спожиту активну електроенергію та 2 971 грн. 30 коп. боргу за спожиту реактивну електроенергію.

Пунктом 7 додатку №3 до договору передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує електропостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії, враховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується електропостачальною організацією, починаючи з першого дня після дати розрахунку, що наведені в пунктах 5 і 6.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 519 грн. 92 коп. пені нарахованої на суму боргу за спожиту активну електроенергію в липні 2010 року за період з 06 серпня 2010 року по 10 листопада 2010 року та на суму боргу за спожиту активну електроенергію в серпні 2010 року за період з 05 вересня 2010 року по 10 листопада 2010 року, а також 83 грн. 28 коп. пені нарахованої на суму боргу за спожиту реактивну електроенергію в серпні 2010 року за період з 05 вересня 2010 року по 10 листопада 2010 року, всього на загальну суму 1 603 грн. 20 коп.

Також, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 945 грн. 63 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 309 грн. 69 коп. –3 % річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи), нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов’язання.

Слід вказати, що вищевказані штрафні санкції нараховані позивачем в меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством та умовами договору, оскільки останнім невірно визначено початок перебігу строку нарахування пені, інфляційних та 3% річних, проте позивач самостійно визначив період та суму санкцій, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Ватутінський комбінат будівельних матеріалів”, вул. Кірова, 25, м. Ватутіне, Черкаської області, ідентифікаційний код 32810029 на користь відкритого акціонерного товариства “Черкасиобленерго” в особі відокремленого підрозділу Звенигородського району електричних мереж, вул. Піонерська, 87, м. Звенигородка, Черкаської області, ідентифікаційний код 25204637, р/р 2603950013842 в Звенигородському відділенні ОБ №2970, МФО 354552 –42 447 грн. 09 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 2 971 грн. 30 коп. заборгованості за спожиту реактивну електроенергію, 1 603 грн. 20 коп. пені, 945 грн. 63 коп. –інфляційних втарт, 309 грн. 69 коп. - 3% річних, 482 грн. 77 коп. витрат на сплату державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя А.В.Васянович

Повний текст судового рішення підписано 23 грудня 2010 року.