Рішення № 13025251, 13.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2010 р. Справа № 07/259-10

вх. № 9392/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В.

при секретарі судовогозасідання Федорова К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Трохимець П.І. - директор; відповідача - 1. не з'явився; 2. Кащук О.С., дов. № 3324-НЮ від 23.11.10 р. ;

розглянувши справу за позовом ПФ "Монблан", м. Харків

до 1. ФОП ОСОБА_3, м. Харків

2. Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця", м. Київ

про стягнення 42107,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірма "Монблан" просить (з врахуванням уточнення від 18.11.10 р., яке було прийнято судом) стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" 35940,00 грн. заборгованості, 3233,02 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 876,94 грн., 2057,92 грн. пені та судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням 2-им відповідачем (Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця") умов договору № ПЗ ДН-3 092168НЮ та невиконанням 1-им відповідачем (ФОП ОСОБА_3) умов договору поруки від 01.02.10 р.

1-й відповідач в призначене судове засідання не зявився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав, про причину неявки суд не повідомив.

1-ий відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, що надійшов 09.11.10 р. через канцелярію суду, зокрема посилаючись на припинення поруки відповідно до положень ч.4 ст. 559 ЦК України та на положення договору поруки від 01.02.10 р.

У судовому засіданні 13.12.10 р. представник 2-го відповідача не надав відзиву на позов проте, в усній формі проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивач не мав права укладати з 1-им відповідачем договір поруки.

Судом встановлено, що між позивачем та 2-им відповідачем (Державне територіально - галузеве об'єднання "Південно - Західна залізниця") було укладено договір № ПЗ ДН-3 092168НЮ від 02.12.09 р. (а.с. 9-10), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (2-го відповідача) товар, а покупець зобов'язався прийняти товар відповідно до специфікації та оплатити його на умовах даного договору.

Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав належним чином та поставив 2-му відповідачу товар за договором на суму 35940,00 грн., що підтверджується відповідними накладною № 6 від 23.12.09 р. та довіреністю № 22 від 22.12.09 р., отриманою позивачем від уповноваженої особи відповідача та яка, відповідно, підтверджує факт отримання товару представником відповідача.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору встановлено що оплата за товар проводиться по факту поставки.

Таким чином, у вказаному договорі не встановлено конкретного строку виконання 2-им відповідачем його зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було направлено 2-му відповідачу претензію № 1 від 05.05.10 р. №1 з вимогою про оплату 35940,00 грн. заборгованості. Вказану претензію було отримано 2-им відповідачем 17.05.10 р., що підтверджується відповідним повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Проте, 2-й відповідач своє зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару не виконав, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем склала 35940,00 грн.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 35940,00 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що з 25.05.10 р. прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару, за договором № ПЗ ДН-3 092168НЮ від 02.12.09 р.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд вважає за необхідне в задоволенні вимоги позивача про стягнення з 1-го відповідача з таких причин.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

01.02.10 р. між позивачем та 1-им відповідачем (ФОП ОСОБА_3) було укладено договір поруки (а.с. 16-17), відповідно до умов якого поручитель (1-ий відповідач) зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання 2-им відповідачем зобов'язань за договором № ПЗ ДН-3 092168НЮ від 02.12.09 р.

Відповідно до п. 3.3 вказаного договору, даний договір припиняється у випадках:

- припинення забезпеченого даним договором зобов'язання;

- зміни зобов'язання без згоди поручителя;

- непред'явлення кредитором позову до поручителя за спливом трьох місяців з дня настання строку зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що відповідача визнано судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару з 25.05.10 р., а позов позивачем подано до суду 25.10.10 р., судом встановлено, що зобов'язання 1-го відповідача за договором поруки від 01.02.10 р. припинилось.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з 2-го відповідача 35940,00 грн. заборгованості, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з п. 10.1 вищевказаного договору, за несвоєчасну оплату покупець платить продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості, за кожний день прострочки.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем та приймаючи до уваги те, що відповідача визнано таким, що прострочив з 25.05.10 р., суд визнає позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача пені такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 421,93 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування позивача та приймаючи до уваги те, що відповідача визнано таким, що прострочив з 25.05.10 р. суд визнає вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань такою. що підлягає частковому задоволенню в сумі 1447,80 грн., а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 129,97 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. ст. 610, 611, ч.1 ст. 612, ст. 642, ч.1 ст. 625, ст. 629, ч.1 ст. 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" (вул. Лисенка, 6, м. Київ, 01034, код ЄДРПОУ 33888830, п/р 26005100844 в АБ "Експресс-Банк", м. Київ, МФО 322959) на користь Приватної фірми "Монблан" (вул. Університетська, 9, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 22651703, п/р 26009036198500 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) 35940,00 грн. основного боргу, 1447,80 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 129,97 грн., 421,93 грн. пені, 379,40 грн. державного мита та 212,64 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно - Західна залізниця" 1635,99 грн. пені, 1785,22 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 746,97 грн., в позові відмовити.

В частині позовних вимог до ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Інте Т.В.