Рішення № 13024956, 16.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.10                                                                                           Справа№ 24/143 (2010)

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, м.Львів

До відповідача: Львівського комунального підприємства „Балатон - 409”, м.Львів

Про стягнення 145028,80грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача – Горбунова О.Л. –представник

Від відповідача –Онищак І.Л.- представник

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 145028,80грн. в т.ч.: 126773,14грн. основного боргу, 9793,61грн. пені, 6476,40грн. втрат від інфляції та 1985,65грн. 3% річних

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.03.2006 року сторонами укладено договір №90447 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач продає відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а останній зобов’язується оплачувати вартість використаної електричної енергії.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті використаної електричної енергії виконує не належним чином. Станом на 01.10.2010року заборгованість відповідача становить 126773,14грн.

На підставі п.4.2.1 договору позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 9793,61грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 6476,40грн. втрат від інфляції та 1985,65грн. 3% річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримує.

Відповідач визнає позов в частині стягнення основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних на загальну суму 135289,19грн та просить розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців у зв’язку з важким фінансовим становищем. В частині стягнення пені в сумі 9793,61грн. відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що заборгованість виникла не з його вини, а з вини мешканців, які несвоєчасно оплачують спожиту електроенергію.

Представник позивача не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

В судовому засіданні 23.11.2010року оголошувалась перерва до 16.12.2010року.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.06.2003 року сторонами укладено договір №63023 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого позивач зобов’язується постачати відповідачу електричну енергію а останній зобов’язується оплачувати її вартість.

На виконання умов договору, за період з жовтня 2009року по вересень 2010року позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 491519,53грн., що підтверджується довідками про показники приладів обліку та використання електричної енергії та рахунками на оплату електричної енергії.

Порядок розрахунків визначено сторонами в додатку №2 до договору №90447 від 23.03.2006року, згідно з п.2 якого розрахунковим періодом вважається період з 23 числа попереднього місяця до 22 числа поточного місяця та прирівнюється до календарного.

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного за показами розрахункових засобів обліку. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п.4 та п.6 додатку №2 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 23 числа кожного місяця (в травні та серпні 2010р. рахунки надані 25 числа) відповідачу надавались рахунки на оплату електроенергії. Відповідач взяті на себе зобов’язання виконав частково, сплативши позивачу за період з 10.10.2009року по 16.09.2010року суму 364746,39грн.

Відтак, заборгованість становить 126773,14грн. (491519,53 –364746,39), яку відповідач визнає.

За порушення строків оплати електричної енергії, на підставі п. 4.2.1 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 9793,61грн, яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з квітня по вересень 2010року.

Крім того на підставі ст.625 ЦК України, позивачем заявлено до стягнення втрати від інфляції в сумі 6476,40грн. та 3% річних в сумі 1985,65грн., які нараховані з січня по вересень 2010року.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

В силу ст.26 Закону України «Про електроенергетику»споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другої сторони (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар (ст.655 ЦК України).

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф), що передбачено ст.230 ГК України.

Згідно із п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких обліковується обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №90447 від 23.03.2006року, за період з жовтня 2009року по вересень 2010року позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 491519,53грн., яка оплачена відповідачем частково, заборгованість становить 126773,14грн. яку відповідач визнає, а також визнає втрати від інфляції та 3% річних, заявлених позивачем за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Пеню в сумі 9793,61грн. відповідач не визнає, однак суд не може погодитися з доводами відповідача, оскільки пеня за прострочення оплати електроенергії передбачена договором.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

Крім того, щодо пені в сумі 9793,61грн, слід зазначити наступне. Як вбачається зі звіту відповідача по нарахуваннях і оплаті електроенергії за жовтень 2010р., заборгованість населення за електроенергію на початок місяця становила 74640,01грн., що становить 58,87% від суми боргу відповідача перед позивачем. Отже, заборгованість на суму 74640,01грн.станом на 01.10.2010р. виникла у зв’язку з несвоєчасною оплатою населенням спожитої електроенергії. За таких обставин суд вважає можливим на підставі ст.83 ГПК зменшити на 58,87% розмір пені, належний до стягнення, що становить 5766,17грн.( 9793,61 х 58,57% = 5766,17) та стягнути з відповідача 4027,44грн. ( 9793,61 –5766,17) пені.

Враховуючи важке фінансове становище відповідача, що підтверджено довідкою №03/381 від 14.12.2010року, а також ступінь виконання відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що наявні обставини для розстрочення виконання рішення суду, тому клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду належить задоволити частково, розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців шляхом сплати щомісяця рівних сум.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 77, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Львівського комунального підприємства „Балатон-409”, ідентифікаційний код 22333481, адреса: 79068, м.Львів, вул.Гетьмана Мазепи,11, на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго”, ідентифікаційний код 00131587, адреса: 79026, м.Львів, вул.Козельницька,3, - 126773,14грн. основного боргу, 4027,44грн. пені, 6476,40грн. втрат від інфляції, 1985,65грн. 3% річних, 1392,63грн. державного мита та 226,62грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Розстрочити на 6 місяців - до 17.06.2011р. виконання рішення суду в частині стягнення основного боргу, пені, втрат від інфляції та 3% річних, шляхом сплати щомісяця рівних сум, а саме:

- до 17.01.2011року –23210,43грн.;

- до 17.02.2011року –23210,43грн.;

- до 17.03.2011року –23 210,43грн.;

- до 17.04.2011року –23 210,43грн.;

- до 17.05.2011року –23 210,43грн;

- до 17.06.2011року –23 210,48грн.

3. В частині стягнення 5766,17грн. пені в позові відмовити.

Суддя                                                                                           Хабіб М.