Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.10 Справа№ 19/143
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м.Київ.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трогово-виробнича компанія «Аква-Віта», с.Новошичі Дрогобицький район Львівська область.
Про стягнення 24 724,05 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Костенко С.С. –представник (довіреність б/н від 16.11.2010р.).
від відповідача: не з’явився.
ВСТАНОВИВ:
Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не надходили.
Суть спору: Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м.Київ подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трогово-виробнича компанія «Аква-Віта», с.Новошичі Дрогобицький район Львівська область про стягнення 24 724,05 грн. з яких 19 202,97 грн. основний борг, 476,18 грн. пеня, 2 880,45 грн. штрафу, 2 045,41 грн. річних та 119,04 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 21.10.2010р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 02.11.2010р.
Згідно розпорядження голови господарського суду Львівської області від 01.11.2010р. справу №19/143 (2010) передано на розгляд судді Сухович Ю.О.
Ухвалою суду від 02.11.2010р. розгляд справи відкладено на 23.11.2010р. з підстав вказаних в даній ухвалі.
Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2010р. позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, вимоги ухвал суду від 21.10.2010р. та 02.11.2010р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №02095 0153175 4 від 09.11.2010р. –вручено 16.11.2010р.
Станом на 23.11.2010р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
29.03.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трогово-виробнича компанія «Аква-Віта»(покупець) було укладено договір поставки №АП-18-0019 (далі по тексту –договір), згідно якого продавець зобов’язувався передати у власність покупцеві, а покупець зобов’язувався прийняти й оплатити наступні засоби захисту рослин (надалі –товар): табузан, стиракс.
Згідно п.1.2. та п.1.5. договору вартість товару на дату укладення цього договору становить 2 692,30 грн. ((дві тисячі шістсот дев'яносто дві гривні 30 копійок) у т.ч. ПДВ 20%)). Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку передбаченому п.2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору. Загальна вартість товару (ціна договору) визначається як сума поставленого товару на умовах цього договору та додаткових угод до нього.
Згідно п.2.1. та п.2.4. договору покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в пункті 1.2. даного договору, в наступні строки:
- не пізніше 05.04.2010р. –807,69 грн.;
- не пізніше 20.08.2010р. –807,69 грн.;
- не пізніше 20.10.2010р. –1 076,92 грн., всього (згідно п.1.1. договору) –2 692,30 грн.
У випадку будь-якого порушення покупцем розділу 2 цього договору продавець має право відмовити у поставці товару та вважається що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов цього договору настав. При цьому покупець зобов’язаний оплатити в повному розмірі за поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту пред’явлення вимоги продавцем.
Згідно п.4.5. договору підписання покупцем видаткової накладної підтверджує отримання останнім всіх передбачених п.4.3. цього договору документів.
20.04.2010р. між сторонами було укладено додатковий договір №АП-18-0019ДС1 до договору поставки №АП-18-0019 від 29.03.2010р., відповідно до п.1.1. якого сторони домовилися, доповнити основний договір поставки наступним додатковим переліком засобів захисту рослин, надалі іменовані товар, на загальну суму 9 132,42 грн. у т.ч. ПДВ.
22.04.2010р. між сторонами було укладено додатковий договір №АП-18-0019ДС2 до договору поставки №АП-18-0019 від 29.03.2010р., відповідно до п.1.1. якого сторони домовилися, доповнити основний договір поставки наступним додатковим переліком засобів захисту рослин, надалі іменовані товар, на загальну суму 11 382,25 грн. у т.ч. ПДВ.
06.05.2010р. між сторонами було укладено угоду №АП-18-0019ДС3 до договору поставки №АП-18-0019 від 29.03.2010р., відповідно до п.1., п.2. та п.3. якої сторони домовилися внести наступні зміни до договору поставки від №АП-18-0019 від 29.03.2010р.: товар який підлягає поверненню: тотал - загальна ціна договору 4 004,00 грн. з ПДВ. Покупець зобов’язується повернути товар продавцю в 3-денний строк з моменту підписання даної угоди. У випадку прострочення строку повернення товару по даній угоді, повернення товару в ушкодженому стані, з розкритими пломбами й т.п. покупець повинен виплатити продавцеві штраф у розмірі 10% від вартості ушкодженого (неповерненого) товару, а також відшкодувати вартість ушкодженого (неповерненого) товару.
Позивач на виконання умов договору поставки №АП-18-0019 від 29.03.2010р. та додаткових договорів до нього №АП-18-0019ДС1 від 20.04.2010р., №АП-18-0019ДС2 від 22.04.2010р.; №АП-18-0019ДС3 від 06.05.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 23 206,97 грн., згідно видаткових накладних:
№АП-18-0001 від 02.04.2010р. на суму 2 692,30 грн.;
№АП-18-0026 від 26.04.2010р. на суму 9 132,42 грн.;
№АП-18-0029 від 29.04.2010р. на суму 11 382,25 грн.
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в п.2.1. договору поставки, не провів.
Відповідач повернув товар на суму 4 004,00 грн., відповідно до накладної на повернення №АП-18-0001 від 12.05.2010р. Відтак, основний борг становить 19 202,97 грн.
06.09.2010р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трогово-виробнича компанія «Аква-Віта»з листом-вимогою вих. №2-06/0910-Г про сплату 19 202,97 грн. на протязі 3-х календарних днів з моменту пред’явлення вимоги продавцем. Проте відповідач залишив даний лист-вимогу без відповіді та задоволення.
Позивач на підставі п.5.2 договору нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 476,18 грн.
Крім того, позивач на підставі п.5.4 договору нарахував відповідачу штраф у розмірі п’ятнадцяти відсотків від ціни договору, який згідно поданого ним розрахунку становить 2 880,45 грн.
Також, позивач на підставі п.5.5 договору нарахував відповідачу річні, які згідно поданого ним розрахунку становлять 2 045,41 грн.
На підставі ст.625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 119,04 грн. інфляційних втрат.
Отже, загальна сума заборгованості по розрахунках позивача становить 24 724,05 грн. з яких 19 202,97 грн. основний борг, 476,18 грн. пеня, 2 880,45 грн. штрафу, 2 045,41 грн. річних та 119,04 грн. інфляційних втрат.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Факт виконання позивачем зобов’язань по договору підтверджується видатковими накладними: №АП-18-0001 від 02.04.2010р. на суму 2 692,30 грн.; №АП-18-0026 від 26.04.2010р. на суму 9 132,42 грн.; №АП-18-0029 від 29.04.2010р. на суму 11 382,25 грн., всього на суму 23206,97 грн., які підписані та скріплені печатками повноважних представників сторін. Товар був отриманий представником відповідача –Байдацьким Миколою Валерійовичем (паспорт серії КВ №037058 від 26.02.2002р.) згідно довіреностей: серії ЯОА №523532 від 02.04.2010р.; серії ЯОА №523534 від 26.04.2010р.; серії ЯОА №523537 від 29.04.2010р. (оригінали оглянуто судом).
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов п.2.1. та п.2.4. договору покупець зобов’язаний сплатити продавцю вартість товару, зазначену в пункті 1.2. даного договору, в наступні строки:
- не пізніше 05.04.2010р. –807,69 грн.;
- не пізніше 20.08.2010р. –807,69 грн.;
- не пізніше 20.10.2010р. –1 076,92 грн., всього (згідно п.1.1. договору) –2 692,30 грн.
У випадку будь-якого порушення покупцем розділу 2 цього договору продавець має право відмовити у поставці товару та вважається що строк оплати за товар, поставлений раніше, відповідно до умов цього договору настав. При цьому покупець зобов’язаний оплатити в повному розмірі за поставлений товар на протязі 3 (трьох) календарних днів з моменту пред’явлення вимоги продавцем.
Відповідач порушив свої зобов'язання, оплату в строки визначені сторонами в п.2.1. договору поставки, не провів.
Як вбачається з матеріалів відповідач здійснив повернення товару на загальну суму 4 004,00 грн., відповідно до накладної на повернення №АП-18-0001 від 12.05.2010р. Відтак борг становить 19 202,97 грн.
06.09.2010р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трогово-виробнича компанія «Аква-Віта»з листом-вимогою вих. №2-06/0910-Г, яка залишена без відповіді та задоволення.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 202,97 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В п.5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченою частиною 2 ст.625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотків від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 (дев’яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 0,4 (нуль цілих чотири десятих) відсотків від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дати закінчення дев’яноста календарних днів. З дня закінчення строків сплати, передбачених п.2.1. договору, вважається, що продавцем пред’явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (минулий та майбутній) та відсотків річних.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 045,41 грн. річних та 119,04 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
В п.5.3. договору сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов’язання повинне було бути виконане.
Згідно п.5.2. договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.
Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню пеня, що згідно поданого позивачем розрахунку становить 476,18 грн.
Згідно п.5.4. договору у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених розділом 2 даного договору, більш ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п’ятнадцяти відсотків від ціни договору.
Відтак, з відповідача правомірно підлягає стягненню штраф, що згідно поданого позивачем розрахунку становить 2 880,45 грн.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, таким, що підлягає до задоволення повністю.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №720 від 01.10.2010р. на суму 247,24 грн. та №721 від 01.10.2010р. на суму 236,00 грн. - вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 6, 11, 525, 526, 530, 549, 625, 627-629, 610, 611, 612, 712 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трогово-виробнича компанія «Аква-Віта»(юридична адреса: 82122, Львівська область, Дрогобицький район, с.Новошичі; фактична адреса: 02095, м.Київ, вул.Срібнокільська, 14, корп.А, кімната 4; р/р № 26000060500699 у "ПриватБанк" Тернопільська філія; МФО 338783; код ЄДРПОУ 34339429) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»(02160, м.Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, будинок 15; п/р 260081609301 у СВ ВАТ "Фінанси та кредит" м.Севастополь; МФО 384812; код ЄДРПОУ 30262667) 19 202,97 грн. основного боргу, 476,18 грн. пені, 2 880,45 грн. штрафу, 2 045,41 грн. річних, 119,04 грн. інфляційних втрат, а також 247,24 грн. держмита та 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.
Судове рішення № 13024948, Господарський суд Львівської області було прийнято 23.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 19/143. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: