Рішення № 13024906, 09.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.2010 Справа № 18/99

За позовом Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю „Артос”, с. Гать, Берегівський район

про стягнення 116 352, 48 грн.,

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача –Козак Н.В., довіреність№04 від 10.02.2010 року;

Відповідача –Шапочка Е.М., довіреність від 02.11.2010 року;

СУТЬ СПОРУ: Державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ заявлено позов до Товариство з обмеженою відповідальністю „Артос”, с. Гать, Берегівський район про стягнення 116 352, 48 грн.

У судовому засіданні 24.11.2010 року за згодою сторін в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 09.12.2010 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не виконав взятих на себе грошових зобов’язань та не оплатив суму 89 501,91 грн. заборгованості за поставлене насіння, відповідно до умов договору поставки насіння №5-27 від 19.10.2009 року. Зважаючи на те, що відповідачем не виконано зобов’язань щодо своєчасного розрахунку відповідно до умов договору та закону, заявником проведено нарахування штрафу за порушення умов договору в сумі 26 850,57 грн.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на вирішенні спору по суті, з підстав викладених у письмових поясненнях по суті спору.

Уповноважений представник відповідача у ході судового розгляду наявність суми заборгованості за поставлений товар підтвердила, між тим проти стягнення заявленої суми штрафних санкцій заперечила, при цьому покликається на положення розділу 5 договору поставки та долучені ним документи щодо настання обставин непереборної сили (форс –мажорні обставини), Поряд з цим, звертає увагу суду на статус відповідача, як сільгоспвиробника, сезонність отримання ним прибутку, ступінь виконання зобов’язання за договором поставки насіння, а також те, що у зв’язку з несприятливими погодними умовами в 2010 році фактично було втрачено врожаї рослинництва, внаслідок чого ТОВ „Артос” опинилося у скрутному матеріальному становищі, тому просить суд відстрочити виконання рішення суду виконання рішення строком до 30 жовтня 2011 року.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача вказала, що питання щодо зменшення заявленої до стягнення суми штрафу та надання відстрочки залишає на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

представників сторін

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі № 18/99

суд встановив:

19 жовтня 2009 року між Державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Артос” (Покупець) було укладено договір поставки насіння №5-27. Згідно умов договору Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця насіння сільськогосподарських рослин, а Покупець зобов’язується прийняти це насіння та оплатити його вартість поетапно, відповідно до узгодженого договором графіку, при цьому остаточний термін оплати поставленого товару сторони обумовили 01.09.2010 року (а.с.8).

На виконання умов договору Постачальником було поставлено обумовлене насіння зернових у власність Покупця на загальну суму 110 001,91 грн. що достовірно підтверджено долученими до матеріалів справи узгодженою сторонами видатковою накладною та довіреністю ЗКЛ №015617 від 19.10.2009 року про отримання відповідачем зазначених товарно-матеріальних цінностей (а.с. 9-10). За даними позивача, які відповідачем підтверджено, останній платіж за поставлене насіння, відповідно до узгодженого графіку ТОВ „Артос” провело не в повному обсязі, і станом на момент звернення до суду заборгованість за поставлений товар становить 89 501,91 грн. Вказані обставини в ході судового розгляду відповідачем підтверджено.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення непогашеної заборгованості за поставлене насіння в сумі 89 501,91 грн. належним чином доведена матеріалами справи та відповідачем визнана.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 89 501,91 грн. заборгованості за поставлений товар.

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов’язань покликаючись умови договору та положення закону позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 26 850,57 грн. - штрафу за прострочення оплати поставленого товару.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує продавцеві штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості. При цьому, розділом 5 договору визначено, що сторони не несуть відповідальності за не виконання будь-яких положень договору, якщо це спричинено діями сил, що є за межами контролю сторони, яка не виконала своїх обов’язків, а саме: стихійне лихо, вкрай несприятливі погодні умови тощо. Сторона, яка через обставини непереборної сили не має змоги виконати свої обов’язки, повинна повідомити про це іншу сторону в письмовій формі протягом 5 днів. Дія обставин непереборної сили не є підставою для повного або часткового невиконання зобов’язань за договором.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі № 18/99

Як вбачається з долученого до матеріалів справи документів, зокрема висновку Торгово-промислової палати України, відповідачем підтверджено загибель та пошкодження посівів сільськогосподарських культур ТОВ „Артос”, внаслідок несприятливих погодних умов, а також визнання таких форс-мажорними обставинами. При цьому, про вказані обставини відповідно до умов договору відповідач повідомив також заявника (а.с. 38-45, 49-67).

За таких обставин, враховуючи умови договору, ступінь виконання зобов’язання боржником та незначний час прострочення (прострочення з 01.09.2010 року), беручи до уваги значний розмір штрафних санкцій, який є предметом позову (нараховані до стягнення штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, реальність понесення яких позивачем у встановленому порядку не доведено), статус відповідача, як сільгоспвиробника та сезонність отримання ним прибутку, а також те, що у зв’язку з несприятливими погодними умовами в 2010 році фактично було втрачено врожаї рослинництва, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю „Артос” опинилося у скрутному матеріальному становищі, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 ЦК України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність зменшення нарахованого позивачем, відповідно до п.4.2 договору штрафних санкцій –до 3 000 грн. штрафу. В задоволенні решти заявленої до стягнення суми штрафу відмовити.

Крім цього, дослідивши подані сторонами в обґрунтування своїх тверджень документи суд дійшов висновку, що надання заявленої відстрочки порушуватиме інтереси позивача та невиправдано відтерміновуватиме виконання рішення на значний час. Проте, зважаючи на вищенаведені доводи заявника та додані ним підтверджуючі документи, керуючись положеннями п.6 ст. 83 ГПК України суд дійшов висновку про фактичну наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення господарського суду, і доцільність часткового задоволення клопотання, шляхом надання відстрочки виконання рішення строком до 01 вересня 2011 року.

Зменшуючи заявлений розмір неустойки та визначаючи термін відстрочки виконання рішення суд враховує наведені відповідачем обставини, що ускладнюють виконання рішення, матеріальні інтереси обох сторін, а також висловлену з даного приводу у ході судового розгляду уповноваженими представниками сторін правову позицію.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача і становлять 1 163,53 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 09.12.2010 року у справі № 18/99

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Артос”, Берегівський район, с. Гать, вул. Головна, 63 Б (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31076813) на користь Державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України”, м. Київ, вул. Ямська, 32 (ідентифікаційний номер 30518866) суму 92 501 (Дев’яносто дві тисячі п’ятсот одна) грн. 91 коп., а також 1 163 (Одна тисяча сто шістдесят три) грн. 53 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У задоволенні решти суми позовних вимог відмовити.

4. Відстрочити виконання даного рішення до 01 вересня 2011 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В зв’язку з оголошенням в судовому засіданні 09.12.2010 року лише вступної і резолютивної частини, повний текст рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 14.12.2010 року

Суддя В.Кривка