Рішення № 13024831, 13.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

13.12.2010

Справа №2-29/5422-2010

За позовом – Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» (98312, м. Керч, вул. Кірова, буд. 28).

До відповідача – Приватного підприємства «Сов - Шиппинг» (98312, м. Керч, вул. Ю. Ленінців, 16 // 98300, м. Керч, вул. Рибаків, 2, кв. 59).

Про стягнення 11 927,55 грн.

Суддя Башилашвілі О.І.

Представники:

Від позивача – Торова І. О. – представник, довіреність б/н від 12.09.2008р., паспорт.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору: Державне підприємство Керченський морський торгівельний порт» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Приватного підприємства «Сов - Шиппинг» про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 10 353,84 грн., 3% річних в сумі 428,58 грн. та інфляційних втрат в сумі 1 145, 13 грн., а всього 11 927,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені зобов’язання, щодо своєчасності та повноти оплати вартості наданих послуг плавкрану ПК-80 та буксирів «Нерпа», «Бриз» на оплату яких останньому було висловлено рахунок №1640 від 25.05.2009р. на суму 10 353,84 грн., в зв'язку з чим за Приватним підприємством «Сов - Шиппинг» виникла заборгованість в розмірі 10 353,84 грн.

Також, позивач у позовній заяві зазначає, що відповідачеві було направлено претензію №одпр/3320 від 22.07.2009р., проте відповідач на залишив її без задоволення, суму заборгованості не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду АР Крим про стягнення заборгованості у примусовому порядку. Крім того, порушення відповідачем умов оплати наданих послуг та норм чинного законодавства, на думку позивача, є підставою для стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3% річних та індексу інфляції, суми яких позивачем заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 листопада 2010 року позов Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 13 грудня 2010р. брав участь тільки повноважний представник позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні останніх.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзиву бо заперечень на позовну заяву суду не надав, вимоги ухвал господарського суду від 10.11.2010р. та від 23.11.2010 р. не виконав, про причини невиконання суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією за адресою, що зазначена у позові – 98312, м. Керч, вул. Ю.Ленінців, 16, а також за юридичною поштовою адресою – м. Керч, вул. Рибаков, 2, кв. 59.

Як вбачається з матеріалів справи юридична адреса відповідача: м. Керч, вул Рибаков, 2, кв. 59, яка є адресою його державної реєстрації. Згідно довідки Головного управління статистики в АР Крим від 16.11.2010 р. № 32 (а.с. 43) відповідач значиться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України як юридична особа за цією ж юридичною адресою.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час і місце судового розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд -

встановив:

19 травня 2009 р. Приватне підприємство «Сов - Шиппинг» листом за № 01-01/67 звернулось до Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» з проханням надати послуги плавокрану «ПК-80» та послуги буксирів для виконання робіт біля Таманського причалу Генуезьського молу. Також було зазначено про гарантію оплати послуги.( а.с. 9).

Ціна послуг Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» встановлена наказом начальника порту № 273 від 06.06.2008р. «Про затвердження вільних тарифів», яким зазначено, що у зв’язку з ростом вартості ГСМ і девальвації національної валюти введено в дію з 01 липня 2008 року вільні тарифи на послуги, що надаються клієнтам Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт».

Державне підприємство «Керченський морський торгівельний порт» за надані послуги плавокрану ПК-80 та буксирів «Нерпа», «Бриз» виставив рахунок № 1640 від 25.05.2009 р. на суму 10353, 84 грн. (а.с. 10) на підставі затвердженої калькуляції вартості 1 часу роботи ПК-80, 1 часу роботи буксиру «Нерпа», 1 часу роботи буксиру «Бриз» (а.с. 20-22), який було отримано відповідачем 10.06.2009р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні ( а.с. 11).

22.07.2009 року за вих. № одпр/3320 Державне підприємство «Керченський морський торговельний порт» направило на адресу Приватного підприємства «Сов-Шиппинг» вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 10353,84 грн. за отримані послуги по заявці № 01-01/06 від 19.05.2009 р. (а.с. 14-15).

Відповідач листом за вих. № 01-01/76 від 29.07.2009 р. повідомив, що гарантує сплатити борг відповідно виставленого рахунку № 1640 від 25.05.2009р. на суму 10353,84 грн. до 15 серпня 2009 року. (а.с. 16).

Проте зобов’язання щодо сплати не виконав, таким чином відповідач за отримані послуги не виконав, заборгованість Приватного підприємства «Сов-Шиппинг» станом на день розгляду справи становить 10353,84 грн.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, статті 174 Господарського кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов’язань) є договори та інші угоди, настання певної події.

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарьских договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами або прийому замовлення до виконання, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно приписів статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником зобов’язання не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг у семиденний строк зі дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не слідує з договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, відповідач доказів сплати боргу суду не надав, доказів які б спростовували доводи позивача суду не представив.

Таким чином відповідач свої зобов’язання по сплаті за отримані послуги по не виконав, заборгованість Приватного підприємця «Сов-Шиппинг» станом на день розгляду справи становить 10353,84 грн. та підлягає стягненню.

Також позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції у сумі 1145,13 грн. та 3% річних у сумі 428,58 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми індексу інфляції за період з липня 2009р. по вересень 2010р., виходячи з суми основного боргу у розмірі 10353,84 грн., становить 1145,13 грн. та 3% річних за період з 18.06.2009 р. по 04.11.2010 р. у розмірі 428,58 грн.

Відповідач не скористався правами наданими йому як стороні у справі положеннями Господарського процесуального кодексу України, відзиву або заперечень на позов з документальним їх обґрунтуванням суду не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив. Відповідачем також не надано суду і доказів належного виконання прийнятих на себе зобов’язань за отримані послуги щодо своєчасної оплати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» про стягнення суми основного боргу в розмірі 10353,84 грн., 3% річних у розмірі 428,58 грн. та індексу інфляції у розмірі 1145,13грн. обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Сов - Шоппинг» (98312, м. Керч, вул. Ю. Ленінців, 16 // 98300, м. Керч, вул. Рибаків, 2, кв. 59, код ЄДРПО України 35167893) на користь Державного підприємства «Керченський морський торгівельний порт» (98312, м. Керч, вул. Кірова, буд. 28, код ЄДРПО України 01125554) заборгованість у сумі 10353,84 грн.; 3% річних у сумі 428,58 грн.; індекс інфляції у сумі 1145,13 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 119,28 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Башилашвілі О.І.