Ухвала суду № 130235019, 15.09.2025, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/11633/25

Провадження № 2/727/2747/25

У ХВ АЛ А

про передачу справи на розгляд іншому суду

15 вересня 2025 року м.Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці М.Є.Бойко, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в його інтересах адвокатом Сивоненко Оленою Володимирівною, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про визнання недійсним повідомлення про розірвання договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарством та зобов`язання поновити купівлю електричної енергії на умовах та в порядку, передбачених цим договором,

в с т а н о в и в:

12.09.2025 року до Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в його інтересах адвокатом Сивоненко О.В., в якій позивач просить суд:

1. Визнати недійсним з моменту підписання повідомлення № 12.2/2018 від 21.07.2025 року ТОВ «ЧОЕК» про розірвання договору з ОСОБА_1 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за адресою: АДРЕСА_1 з 01.07.2025 року.

2. Відновити становище, яке існувало до порушення, що є предметом позову, шляхом зобов`язання ТОВ «ЧОЕК» поновити купівлю у Споживача електричної енергії за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах та в порядку, передбаченому договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарством від 06.12.2019 року №369-12/06/19д.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2025 року справу передано на розгляд судді М.Є. Бойко

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви та доданими до неї документами, вважаю необхідним передати цивільну справу на розгляд за підсудністю до іншого суду з таких підстав.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Так, за загальним правилом ст. 27 ЦПК України підсудність справ за позовами до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Виняток з даного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.04.2019 року (справа № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18), правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 зазначила, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключноїпідсудності поширюютьсяна будь-якіспори,які стосуютьсяправ таобов`язків,що пов`язаніз нерухомиммайном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Верховний Суд в постанові від 10.10.2019 в справі №61-14226св19 вказав на те, що у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватись правила виключної підсудності.

Зі змісту позовної заяви та приєднаних до неї документів вбачається, що правовідносини виникли між сторонами у даній справі на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарством від 06.12.2019 року №369-12/06/19д,предметом спорує незаконнез точкизору позивачайого розірваннявідповідачем тазобов`язання останньогопоновити купівлю у ОСОБА_1 електричної енергії за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах та в порядку, передбаченому договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарством від 06.12.2019 року №369-12/06/19д.

З урахуваннямнаведеного наявні підставидля висновку,щоправовідносини між сторонами безпосередньо пов`язані з конкретним домогосподарством, тобто, спір у даній справі є таким, що виник "з приводу нерухомого майна", а тому має вирішуватись судом за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності, визначеними в ч. 1ст. 30 ЦПК України.

Місцезнаходженням приватногодомогосподарства,щодо якогоукладений договір№369-12/06/19д від 06.12.2019 року є с.Шипинці Чернівецької області , на яку розповсюджується юрисдикція Кіцманського районного суду Чернівецької області.

Таким чином, виходячи з наведених обставин, Шевченківський районний суд м.Чернівці не наділений повноваженнями щодо розгляду даної позовної заяви по суті, з огляду на те, що така подана з порушенням правил підсудності.

Відповідно до ч. 1ст. 378 ЦПК Українинедотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомуст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст.2, 30, 31, 32, 258 261, 353,354 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Сивоненко Оленою Володимирівною, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про визнання недійсним повідомлення про розірвання договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним господарством та зобов`язання поновити купівлю електричної енергії на умовах та в порядку, передбачених цим договором передати для розгляду за підсудністю до Кіцманського районного суду Чернівецької області.

Копію ухвали невідкладно направити позивачу для відома.

Ухвала суду може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з днядня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя М.Є.Бойко