Рішення № 13023357, 10.12.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-2484/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Шенцевої О.П.,

при секретарі - Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД про визнання права власності, зобовязання вчинити певні дії та стягнення штрафних санкцій -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД, в якому просить визнати за ним право власності на апартаменти (квартиру) АДРЕСА_1, загальною площею 153,8 кв.м та стояночне місце № 116, розташоване у тому ж будинку, зобовязати відповідача передати йому вказані обєкти та стягнути з ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД пеню у розмірі 211982,32 гривень.

В процесі розгляду справи позивачем були уточнені позовні вимоги шляхом подання до суду в порядку ст. 31 ЦПК України уточнення до позовної заяви, в якому просить додатково до заявлених раніше вимог зобовязати відповідача виконати умови договорів № 133 та № 133П від 25.06.2005 року, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД щодо передачі йому апартаментів (квартиру) № 139 та стояночного місця № 116, що розташовані у будинку АДРЕСА_1, та документів, необхідних для реєстрації права власності на вказані приміщення.

Також додалася вимога щодо заборони ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам відчужувати будь-яким чином будь-кому, крім позивача, майнових прав на вказані приміщення.

Згодом, 08.12.2010 року, позивачем подана заява про залишення частини позовних вимог щодо визнання за позивачем права власності на апартаменти (квартиру) АДРЕСА_1, загальною площею 153,8 кв.м. та стояночне місце № 116, розташоване за тією ж адресою, без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що 25.06.2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД було укладено договори комісії № 133 та № 133П, відповідно до умов яких відповідач, як комісіонер, зобовязався здійснити всі фактичні та юридичні дії для будівництва сімейно оздоровчого комплексу цілорічної дії, розташованого в районі 8-ї станції Великого Фонтану в АДРЕСА_1 та передати у власність позивача апартаменти (будівельний № 139) загальною площею 153,8 кв.м, та стояночне місце (будівельний № 116), розташоване цьому ж комплексі до 25.12.2007 року. ОСОБА_1, в свою чергу, зобовязався оплатити вартість вказаних обєктів в розмірі 463686,00 гривень за апартаменти, 75371,00 гривень за стояночне місце, та винагороду комісіонера (відповідача) в розмірі 2328,00 гривень, згідно договору комісії № 133, та 379,00 гривень згідно договору № 133П.

При цьому 95 % вартості вказаних вище обєктів нерухомості та комісійну винагороду позивач мав сплатити у термін до 25.06.2007 року, а 5 % зазначених виплат - безпосередньо при передачі комісіонером документів, необхідних для оформлення свідоцтва про право власності на вказані вище обєкти нерухомості

Як стверджує представник позивача, ОСОБА_1 виконав свої зобовязання за договором в повному обсязі - кошти в сумі 518691,42 гривень були перераховані ним на розрахунковий рахунок ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД вчасно, проте, відповідач, в порушення ст.ст. 526, 530 ЦК України, якими встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору , а якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), не виконав умов договору та не передав позивачеві вказані вище апартаменти і стояночне місце та до теперішнього часу ухиляється від виконання договору.

Згідно вимог п. 7.2 обох договорів комісії за затримку в передачі апартаментів та стояночного місця у встановлений договором строк, комісіонер повинен сплатити комітенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості непереданого майна за кожен день прострочки такого передання. Зважаючи, що з моменту прострочення передання апартаментів та стояночного місця ОСОБА_1 на момент подання позову пройшло 630 днів, то відповідач має сплатити штраф в розмірі 211982,32 гривень (за договором № 133 -182342,93 гривень, та за договором № 133П 29639,39 гривень).

Крім того, як стверджує представник позивача, зважаючи, що відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, обєкти нерухомості - апартаменти (квартиру) № 139 та стояночне місце № 116, що розташовані у будинку АДРЕСА_1 та документи, необхідні для реєстрації прав власності на ці обєкти відповідно до умов договору не передав, тобто порушив умови п.п. 2.3, 4.1, 6.1 договорів комісії № 133, 133П від 25.06.2005 року, у позивача виникає право на захист порушених прав шляхом спонукання відповідача до виконання обов'язку, відповідно до приписів п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України, зокрема, шляхом зобовязання зобовязання відповідача виконати вказані договори комісії.

Також враховуючи небажання відповідача виконувати свої зобовязання за договором у позивача виникли побоювання, що на момент винесення рішення судом відповідач може здійснити відчуження вказаного вище нерухомого майна чи майнових прав на спірне майно, що порушить право власності позивача, з огляду на що позивач вважає за необхідне заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам здійснювати відчуження майнових прав на обєкти нерухомості - апартаменти (квартиру) № 139 та стояночне місце № 116, що розташовані у будинку АДРЕСА_1, чи безпосередньо вказані обєкти нерухомості.

Представник відповідача ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, вважає його необґрунтованим та просить в його задоволенні відмовити, пояснивши наступне.

Відповідно до додатку 2 до договору № 133 від 25.06.2005 року та додатку № 1 до договору № 133П від 25.06.2005 року ОСОБА_1 зобовязався до 25.06.2007 року здійснити 95% внесок вартості апартаментів та місця для паркування на поточний рахунок ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД, а 5% мають сплачуватися ним при передачі документів, необхідних для реєстрації права власності на вказані обєкти нерухомості. Разом зі сплатою суми в розмірі 5 % від вартості апартаментів та стояночного місця позивач зобовязаний сплатити комісійну винагороду відповідачеві.

Проте, як стверджує представник відповідача, позивач не виконав умов по сплаті повної вартості вказаних вище обєктів та комісійної винагороди, з огляду на що ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД скористалося правом, наданим йому ст. 1019 ЦК України, та, для забезпечення своїх вимог за договором комісії, здійснило притримання речі, яка має бути передана Комітентові [ОСОБА_1.].

Більш того, зважаючи, що будинок АДРЕСА_1, не введений в експлуатацію, а лише після вказаного факту позивачеві можуть бути передані необхідні для реєстрації права власності документи і, відповідно, у ОСОБА_1 виникає обовязок сплатити 5 % вартості обєктів нерухомості та комісійну винагороду, на думку представника відповідача, не можна стверджувати про повне виконання позивачем зобовязань за договором.

При цьому представник відповідача не заперечував щодо власності позивача на майнові права на апартаменти та стояночне місце чи матеріали, з яких вони зведені, оскільки згідно до законодавства до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, які були використані в процесі будівництва, та до введення в експлуатацію - набуває право власності на лише майнові права, а не на обєкт.

Також представник ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД зауважив на те, що в звязку з наявністю судових спорів між ним та відкритим акціонерним товариством «Чорноморський регіональний центр туризму», з яким було укладено договір про спільну діяльність щодо будівництва сімейно-оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому розташовані спірні апартаменти та стояночне місце, відповідач протягом майже 2-х років не має змоги належним чином виконувати свої зобовязання за комісійними договорами.

Більш того, у вересні 2009 року закінчився термін дії договору оренди земельної ділянки, на якій зводиться сімейно-оздоровчий комплекс, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Чорноморський регіональний центр туризму» та Одеською міською радою, з огляду на що ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД змушене було звернутися з клопотання про передання вказаної ділянки безпосередньо ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД на новий строк.

Про вказані обставини відповідач повідомляв ОСОБА_1, а той факт, що позивач раніше не звертався з вимогою щодо усунення порушень договору, свідчить про те, що його все влаштовувало.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача.

Судом встановлено , що 25.06.2005 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД було укладено договір комісії № 133, відповідно до умов якого відповідач, як комісіонер, зобовязався здійснити будівництво сімейно оздоровчого комплексу цілорічної дії, розташованого в районі 8-ї станції Великого Фонтану в АДРЕСА_1 та передати у власність позивача апартаменти (будівельний № 139) загальною площею 153,8 кв.м, що розташовані на 4-му поверсі 20-поверхової секції вказаного комплексу.

Позивач, в свою чергу, зобовязався оплатити вартість апартаментів, розмір яких відповідно до Додатку № 2, який є невідємною частиною договору комісії, становить 463686,00 гривень, та винагороду комісіонера в розмірі 2328,00 гривень.

Того ж дня сторонами було укладено ще один договір комісії № 133П, відповідно до умов якого відповідач також зобовязався здійснити необхідні дії для будівництва сімейно оздоровчого комплексу, розташованого в АДРЕСА_1 та передати у власність позивача стояночне місце (будівельний № 116), розташоване у тому ж комплексі, а ОСОБА_1 зобовязався оплатити вартість вказаного обєкта в розмірі 75371,00 гривні та винагороду Комісіонера 379,00 гривень.

Згідно п.п. 2.3, 4.1, 4.2 обох договорів відповідач зобовязався здати в експлуатацію закінчений будівництвом сімейно-оздоровчий комплекс до 25 грудня 2007 року та протягом 45 днів від вказаного терміну передати позивачеві у власність апартаменти будівельний № 139 та стояночне місце будівельний № 116 за актом прийому-передачі, а також документи, необхідні для оформлення свідоцтва про право власності на них.

Також згідно умов обох договорів позивач повинен був сплатити відповідачеві вартість вказаних обєктів нерухомості поетапно: 30 % вартості протягом 2-х банківських днів з моменту укладення договору та підписання додатків, 65 % - до 25.06.2007 року, а 5% - при переданні документів, необхідних для оформлення свідоцтва про право власності на апартаменти та стояночне місце.

Відповідно до п. 2, 3 додатка № 2 до договору комісії № 133 від 25.06.2005 року та п. 2, 3 додатка № 1 до договору комісії № 133П від 25.06.2005 року в такому ж порядку мала сплачуватися і комісійна винагорода.

Таким чином, станом на 25.06.2007 року позивачем на розрахунковий рахунок відповідача мало бути сплачено 95 % вартості апартаментів, що становить 440501,70 гривень, стояночного місця в розмірі 71602,45 гривень та комісійної винагороди в сумі 2571,65 гривень, а 5 % зазначених виплат позивач мав сплатити безпосередньо при передачі комісіонером ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД документів, необхідних для оформлення свідоцтва про право власності на вказані вище обєкти нерухомості.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як видно з наявних в матеріалах справи акту звірки взаєморозрахунків від 12.07.2007 року та копій квитанцій станом на 25.06.2007 року позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 446725,67 гривень за договором комісії № 133 від 25.06.2005 року та 68275,75 гривень за договором № 133П від 25.06.2005 року.

У липні 2007 року ОСОБА_1 за договором № 133П від 25.06.2005 року також було перераховано додатково 3690,00 гривень.

Таким чином за договором № 133 від 25.06.2005 року на 25.06.2007 року у ОСОБА_1 виникла переплата на 4012,37 гривень, а за договором № 133П від 25.06.2005 року заборгованість у розмірі 3686,75 гривень, яка була погашена вже наступного місяця у липні 2007 року.

Таким чином, свої зобовязання за договором позивач виконав належним чином, тож в даному випадку безпідставним є твердження представника відповідача про те, що не передання апартаментів та стояночного місця (притримання речі) є правом ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД , наданим йому ст. 1019 ЦК України для забезпечення своїх вимог за договором комісії, оскільки всі зобовязання позивача перед ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД (обовязок сплатити 95 % вартості обєктів та комісійної винагороди) були виконані ще у липні 2007 року, а право на отримання 5 % вказаних вище платежів у відповідача ще не настало.

З іншого боку, відповідач у вказаний у п.п. 2.3, 4.1, 4.2 обох договорів комісії строк не передав позивачеві вищевказані обєкти нерухомості та документи, необхідні для оформлення права власності на них, що є порушенням умов договору.

Судові спори відповідача з іншими контрагентами не є підставою для невиконання своїх зобовязань за договором.

За приписами ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, крім того сторони договору мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків його порушення.

Як встановлено п. 7.2 обох договорів комісії за затримку в передачі апартаментів та стояночного місця у встановлений договором строк, комісіонер сплачує комітенту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості непереданого майна за кожен день прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін з моменту виникнення у відповідача зобовязання щодо передання апартаментів та стояночного місця по 15 вересня 2009 року пройшло 630 днів, тож сума штрафних санкцій відповідно до договору № 133 від 25.06.2005 року становить 182342,93 гривень, а за договором № 133П 25.06.2005 року 29639,39 гривень, на загальну суму 211982,32 гривень.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з умовами п. 7.3 обох вказаних вище договорів сплата пені не звільняє комісіонера від передачі комітенту предмета договору, тож відповідач зобовязаний виконати зобовязання за договором в натурі - передати ОСОБА_1 апартаменти № 139, загальною площею 153,8 кв.м, стояночне місце № 116, розташовані у будинку АДРЕСА_1, та передати документи, необхідні для реєстрації права власності на вказані приміщення.

Відповідно до ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. При цьому слід звернути увагу, що перелік способів захисту, наведений у ч. 2 вказаної статті не є вичерпним та підлягає розширеному тлумаченню, оскільки ч.3 тієї ж статті зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи невиконання відповідача виконувати свої зобовязання за договором суд вбачає наявність достатніх підстав у позивача стверджувати, що відповідач може здійснити відчуження вказаного вище нерухомого майна чи майнових прав на спірне майно, що, безперечно, порушить його [позивача] право власності.

В ст. 386 ЦК України зазначається, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Суд відмовляє у задоволенні позивних вимог стосовно стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД позивача пеню за прострочення виконання зобовязання за договором № 133 від 25 липня 2005 року в сумі 211982,32 гривень, оскільки ці вимоги є необґрунтованими не доведеними та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, оцінивши всі надані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, правомірні та такі, що базуються на законних підставах, в звязку з чим позов підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 209, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД (код ЄДРПОУ 32428789) виконати умови договору № 133 від 25.06.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД - передати ОСОБА_1 апартаменти (квартиру) № 139, загальною площею 153,8 кв.м, розташовані у будинку АДРЕСА_1, та передати документи, необхідні для реєстрації права власності на вказане приміщення.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД (код ЄДРПОУ 32428789) виконати умови договору № 133П від 25.06.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ТЕРРАКС» ЛТД - передати ОСОБА_1 стояночне місце № 116, розташоване у будинку АДРЕСА_1, та передати документи, необхідні для реєстрації права власності на вказане приміщення.

Зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД (код ЄДРПОУ 32428789) передати ОСОБА_1, апартаменти (квартиру) № 139, розташовану у будинку АДРЕСА_1, загальною площею 153,8 кв.м, та стояночне місце № 116, розташоване у будинку АДРЕСА_1.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕРРАКС» ЛТД (код ЄДРПОУ 32428789) та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам відчуження будь-яким чином будь-кому, крім позивача - ОСОБА_1, майнових прав на апартаменти (квартиру) будівельний № 139 загальною площею 153,8 кв.м та/або стояночне місце будівельний № 116, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та обєктів нерухомості - апартаментів (квартири) № 139 та/або стояночного місця № 116, що розташовані у будинку АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя