Постанова № 13023055, 21.12.2010, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2010 р. Справа № Б-50/137-07

          Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Лакіза В.В. , суддя Пуль О.А.

при секретарі Горбачовій О.А.

за участю представників сторін:

ДПІ у Московському районі –не з*явився;

Управління з питань банкрутства –Давидова Н.В., дов. № 10 від 01.06.10 р. (у справі);

Голова комітету кредиторів –Лазаренко С.А.;

ТОВ «Новокаховський електромеханічний завод» –Ланьшин С.В., дов. б/н від 28.09.10 р. (у справі);

арбітражний керуючий - розпорядник майна Панасюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м. Харкова (вх. №4366Х/2-5) та апеляційну скаргу Управління з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства (вх. №4426Х/2-5)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.10р. у справі № Б-50/137-07

за заявою ТОВ "Південенергомаш", м. Нова Каховка

до ДП "Харківський електромеханічний завод", м. Харків

про визнання банкрутом,

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.11.2010 року у справі № Б-50/137-07 (суддя Міньковський С.В.) задоволено клопотання ТОВ “Силові енергетичні машини - ЕМЗ” та визнано ТОВ “Силові енергетичні машини - ЕМЗ”,м. Харків учасником провадження у справі № Б-50/137-07 про банкрутство державного підприємства “Харківський електромеханічний завод” в якості третьої особи.

Затверджено мирову угоду від 25.08.2010 р., укладену між комітетом кредиторів в особі голови комітету кредиторів ТОВ “Південна правозахисна співдружність” Лазаренко С.А. та боржником в особі в.о. керівника ДП “ХЕМЗ” О.В. Гриневича .

Припинено дію мораторію, введеного судом ухвалою про порушення справи про банкрутство від 25.06.2007 року.

Провадження у справі припинено.

Ухвалу направлено кредиторам, боржнику, Міністерству промислової політики України, державному реєстратору, Державному департаменту з питань банкрутства.

ДПІ у Московському районі м. Харкова з зазначеною ухвалою не погодилася, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.2010 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у затвердженні мирової угоди. Справу направити на розгляд господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Управління з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства з зазначеною ухвалою також не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.2010 року у даній справі скасувати. Справу розглядати за участю його повноважного представника.

Оскільки апеляційні скарги подано на один той самий судовий акт , колегія суддів дійшла висновку про їх об*єднання в одне апеляційне провадження .

У судове засідання представник ДПІ у Московському районі м.Харкова не з*явився, хоча належним чином був повідомлений про час , місце та дату розгляду справи.

Представник Управління з питань банкрутства у Харківській області Державного департаменту з питань банкрутства підтримала свою апеляційну скаргу та апеляційну скаргу ДПІ у Московському районі м.Харкова.

Голова комітету кредиторів, представник Новокаховського електромеханічного заводу та арбітражний керуючий проти задоволення апеляційних скарг заперечували, просили суд залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення присутніх представників в судовому засіданні, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали 06.10.2010 р., від розпорядника майна боржника у порядку п.1.ст.38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон про банкрутство) надійшла заява про затвердження мирової угоди з боржником (т. 40) з текстом підписаної головою комітету кредиторів та керівником боржника мирової угоди від 25.08.2010р. Мирова угода була погоджена з органом повноважним управляти майном боржника - Міністерством промислової політики України 21.05.2010р., про що свідчить лист першого заступника Міністра №10/1-6-944. С.В.Сиротюк, заставним кредитором ТОВ „Новокаховський електромашинобудівний завод". Розпорядником майна наданий оригінал протоколу № 10 від 14.04.2010р. засідання комітету кредиторів ДП «ХЕМЗ», на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди, списком кредиторів боржника із зазначенням поштової адреси, ідентифікаційного коду та суми заборгованості, зобов’язань боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі ст. 31 Закону, письмовими запереченнями кредиторів, які голосували проти укладення мирової угоди надано суду.

З аналізу проведеного голосування вбачається , що на засіданні комітету кредиторів 14.04.2010р. проголосували всі члени комітету кредиторів, які входять до складу комітету кредиторів, а саме: конкурсні кредитори ТОВ «Укрінвест», ТОВ «Південна правозахисна співдружність», ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод», ДПІ у Московському районі, м. Харкова за укладення мирової угоди .Зокрема , ТОВ «Укрінвест»з кількістю голосів 54761, ТОВ «Південна правозахисна співдружність»з кількістю голосів 1088, ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод»з кількістю голосів 6967. Всього 62816 гол. Проти укладання мирової угоди на умовах, викладених в мировій угоді, проголосували кредитори: ДПІ у Московському районі, м. Харкова 26865 гол., що є кредитором боржника (ухвала господарського суду від 28.09.2010р.)

Відповідно до положень статті 16 Закону про банкрутство комітет кредиторів прийняв рішення про укладення мирової угоди на запропонованих умовах більшістю голосів кредиторів, присутніх на засіданні комітету кредиторів: із 89681 гол. “за” укладення мирової угоди було подано 62816 гол., в той час як “проти” було подано лише 26 865 голосів.

За розглядом експертного висновку щодо ринкової вартості майна боржника, яке виступає предметом мирової угоди 25.08.2010р. на засіданні комітету кредиторів протокол № 11 розглянуто зауваження та пропозиції Державного департаменту з питань банкрутства, заперечення інших кредиторів, вирішено прийняти зазначені зауваження, доручено голові комітету кредиторів внести відповідні зміни до мирової угоди та надіслати її до Державного департаменту з питань банкрутства та Міністерству промислової політики України, разом із протокольним рішенням учасників ТОВ «Силові енергетичні машини - ЕМЗ»щодо виконання зобов‘язань за мировою угодою та реєстраційними документами товариства.

29.09.2010 року розпорядник майна боржника направив мирову угоду (з урахуванням розглянутих зауважень) на підписання керівнику ДПІ у Московському районі у м. Харкові та керівнику СДПІ по роботі із великими платниками податків у м. Харкові, про що свідчить лист розпорядника майна боржника за № 29/09-01 з відповідними відмітками

Головою комітету кредиторів надані докази про направлення усім конкурсним кредиторам, учасникам провадження, Фонду державного майна України та Державного департаменту з питань банкрутства, м. Київ, прокурору тексту мирової угоди (супровідні листи з описом вкладеного та з повідомленнями про вручення поштового відправлення надані до матеріалів справи).

На запропоновану мирову угоду надійшли письмові заперечення ДПІ Московського району м.Харкова, Державного департаменту з питань банкрутства в м. Київ, УПФУ в Московському районі м.Харкова, Харківського міського центру зайнятості.

Від ТОВ «Силові енергетичні машини - ЕМЗ»(код ЕДРПОУ 36224585) надійшло клопотання про визнання його учасником провадження у справі № Б-50/137-07 про банкрутство Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод»в якості третьої особи, яка за мировою угодою буде виконувати зобов‘язання за боржника перед кредиторами.

Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону про банкрутство визначено, що мирова угода має містити положення про виконання зобов’язань боржника третіми особами. Враховуючи, що виконання умов мирової угоди передбачає виконання третьою особою - ТОВ «Силові енергетичні машини - ЕМЗ»зобов’язань перед кредиторами боржника по заробітній платі, наслідком чого виникають відповідні права та обов’язки у сторін (кредиторів) та третьої особи по виконанню умов мирової угоди в цій частині, за таких обставин, господарський суд цілком обґрунтовано дійшов висновку про задоволення клопотання ТОВ «Силові енергетичні машини - ЕМЗ»(код ЕДРПОУ 36224585) про визнання його учасником провадження у справі № Б-50/137-07 про банкрутство Державного підприємства «Харківський електромеханічний завод»в якості третьої особи, яка за мировою угодою буде виконувати зобов‘язання за боржника перед кредиторами.

Відповідно до Закону України «Про перелік об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації»№ 847) боржник ДП «ХЕЗМ»входить до переліку підприємств, що є об’єктами державної власності, який не підлягає приватизації. На час укладення мирової угоди органом управління державним майном ДП «ХЕЗМ»є Міністерство промислової політики України (лист ФДМУ у Харківської області від 03.07.2007 року за № 12-6930).

У відповідності до ч.5 ст.4 Закону про банкрутство визначено, що положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Згідно з ч.1 статті 35 Закону про банкрутство під мировою угодою розуміється домовленість між боржником та кредиторами стосовно відстрочки та (або)розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін. Отже Законом про банкрутство до боржника не заборонено застосовувати судові процедури банкрутства (ст.4 Закону про банкрутство), а саме: розпорядження майном боржника та мирову угоду.

Як свідчать матеріали справи мирова угода була погоджена 21.05.2010р. з органом уповноваженим управляти державним майном ДП «ХЕЗМ»- Міністерством промислової політики України в особі першого заступника Міністра С.В.Сиротюк. У відповідності до ст.13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», Фонд державного майна України забезпечив рецензування звіту про оцінку майна (індивідуально визначене майно боржника, що складається з будівель та споруд (23 одиниці), передавальних пристроїв (13 одиниць), обладнання 1137 одиниць, яке розташоване за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199 та знаходиться на балансі боржника (лист ФДМУ від 03.11.2010р. № 10-17-15008 (том. 42)). Як вбачається з тексту мирової угоди вищезазначене обмінюється на вимоги реєстрових кредиторів у відповідності до приписів ч. 4. ст. 37 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 3-6 ст. 35 Закону рішення про укладання мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів кредиторів –членів комітету, і вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна, висловили письмову згоду на укладання мирової угоди. від імені кредиторів підписує голова комітету кредиторів. Від імені боржника рішення про укладання мирової угоди приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим, від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Як вірно встановив суд першої інстанції вищевказані вимоги Закону про банкрутство додержані при укладенні мирової угоди.

Надана суду мирова угода містить положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника, розстрочку та прощення боргів боржника перед кредиторами.

Зокрема, умови мирової угоди від 25.08.2010р. встановлюють:

У статті 1 мирової угоди ідентифіковані сторони угоди та наведений розмір заборгованості по кожному із кредиторів. Визначається загальний обсяг зобов’язань (вимог кредиторів), що визначений у розмірі 117330410 грн. 61 коп., з яких заборгованість згідно до реєстру вимог кредиторів становить 110206 375 грн. 61 коп., та заборгованість по заробітній платі, яка утворилася з січня 2009р. по квітень 2010р. (включно), становить 7124035 грн.;

У статті 2 мирової угоди визначено підготовчі дії для узгодження і належного виконання мирової угоди, зокрема, передбачається створення окремими кредиторами нового підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Силові енергетичні машини - ЕМЗ», яке має вести статутну діяльність із профілем роботи ДП «ХЕМЗ», забезпечити працевлаштуванням робітників ДП «ХЕМЗ»у кількості, необхідній для цілісного ведення господарської діяльності машинного виробництва.

У статті 3 мирової угоди визначено порядок та строки погашення заборгованості заставодержателя ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод»–кредитора першої черги у загальному розмірі 4998 529 грн. 06 коп., зокрема вимоги кредитора першої черги, задовольняються шляхом обміну вимог кредитора на активи Боржника, із перелічених у Додатку № 1 –обмін вимог кредитора-заставодержателя на активи боржника, який є невід‘ємною частиною мирової угоди.

У статті 4 мирової угоди визначено порядок та строки погашення кредиторських вимог другої черги у загальному розмірі 2859 447 грн. 21 коп. Джерелами погашення грошових вимог кредиторів другої черги є грошові надходження на ДП «ХЕМЗ»від ТОВ «Силові енергетичні машини - ЕМЗ». Грошові вимоги кредиторів другої черги –конкурсна заборгованість із заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, конкурсна заборгованість перед Пенсійним фондом України в Московському районі, Харківським міжрайонним центром зайнятості та перед фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України, відділення виконавчої дирекції фонду у Московському районі м. Харкова погашаються у повному розмірі до 29 -го грудня 2010р.

Стаття 5 мирової угоди передбачає порядок прошення (списання) кредиторських вимог третьої черги у загальному розмірі 18355 894 грн. 09 коп.

У статті 6 мирової угоди визначено порядок та строки погашення кредиторських вимог четвертої черги у загальному розмірі 65062 468 грн. 37 коп., зокрема вимоги кожного кредитора четвертої черги погашаються шляхом обміну вимог кредиторів на активи Боржника із перелічених у Додатку № 2 –обмін вимог кредиторів четвертої черги на активи боржника, який є невід‘ємною частиною мирової угоди.

Стаття 7 мирової угоди визначає прошення (списання) кредиторських вимог шостої черги у загальному розмірі 18955 639 грн. 28 коп.

Стаття 8 мирової угоди визначає погашення поточної заборгованість із заробітної плати перед працівниками ДП «ХЕМЗ», яка виникла впродовж 2009-по квітень 2010р. у розмірі 7124 035 грн. 15 коп., враховуючи судові заборони у розмірі 315864 грн.74 коп., шляхом надання ТОВ «Силові енергетичні машини - ЕМЗ»позику у розмірі заборгованості із заробітної плати перед працівниками ДП «ХЕМЗ», яка виникла впродовж 2009 - по квітень 2010р.

Стаття 9 мирової угоди визначає підстави розірвання мирової угоди в разі систематичного грубого порушення боржником умов даної мирової угоди по відношенню не менше як до однієї третини конкурсних кредиторських вимог.

Ринкова вартість частини майна боржника, згідно рецензії ФДМУ звіту про оцінку майна, складає 51737819, 83 грн. без врахування ПДВ, з яких вартість будівель, споруд та передавальних пристроїв –39163641, 18 грн., вартість обладнання –12574178, 65 грн. При обміні конкурсних вимог кредитора на частину майна боржника враховується ринкова вартість цього майна, визначена за наслідками рецензування експертного звіту ФРозглянувши апеляційні скарги ДПІ у Московському районі, м. Харкова та Державного департаменту з питань банкрутства, м. Київ, колегія суддів вважає їх необґрунтованими на підставі наступного:

Однією з підстав для оскарження апелянти вважають, що затверджена господарським судом мирова угода не підписана керівником податкового органу за місцем знаходження боржника.

Проте, зазначена думка спростовується матеріалами справи. Розпорядник майна 29.09.2010 року направив мирову угоду на підписання керівнику ДПІ у Московському районі у м. Харкові, та керівнику СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, про що свідчить лист розпорядника майном № 29/09-01 від з відповідними відмітками податкових органів.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства.

Вказана норма означає, що орган стягнення повинен погодитись на задоволення частини вимог з податків (зборів), обов'язкових платежів на умовах мирової угоди.

У зв'язку звищенаведеним , мирову угоду має підписати керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника. Проте відповідно до ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами мирової угоди є боржник та комітет кредиторів, а підпис керівника відповідного податкового органу не є беззаперечною умовою дійсності мирової угоди.

Також апелянти зазначають про порушення вимог ч.2 ст.36 Закону про банкрутство .Однак дана норма не ставить списання податкової заборгованості у залежність від задоволення частини вимог з податків та зборів. Зазначена правова норма чітко визначає, що у разі, коли умови мирової угоди …передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог... на умовах такої мирової угоди з метою відновлення платоспроможності боржника,тобто відмова керівника податкового органу підписати мирову угоду не може бути підставою для відмови в затвердженні мирової угоди господарським судом . Такої ж правової позиції дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 18.01.05р. по справі №6/95 .

Також апелянти вважають, що умови мирової угоди, за якими відбуватиметься обмін вимог кредиторів на активи боржника суперечить приписам ст.35 Закону про банкрутство, оскільки позбавлять боржника можливості зберегти основний профіль діяльності.

Проте дані доводи не обгрунтовані жодним допустимим доказом та є припущенням , проте як з матеріалів справи вбачається ,що орган управління -Мінпромполітики України зауважив на необхідність збереження на ринку профілю діяльності боржника, забезпечення зайнятістю його працівників та недопущення зростання поточної заборгованості на новому підприємстві. Відповідні зобов'язання взяли на себе засновники ТОВ «Силові енергетичні машини - ЕМЗ», які виступають і кредиторами ДП «ХЕМЗ». Крім того, обраний керівник боржника надав програму діяльності ДП «ХЕМЗ», за якою валова виручка підприємства у перший рік діяльності буде становити близько 50 млн.грн., у наступний - 70 млн.грн., що повністю спростовує доводи апелянтів.

Щодо посилання апелянтів на той факт , що мирова угода не вирішує питання погашення поточної заборгованості з податків і зборів, чим порушує ч.4 ст.37 Закону про банкрутство, то сдід зазначити таке.

Згідно з частиною 9 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього Закону.

Таким чином, з дня обрання членів комітету кредиторів та створення комітету кредиторів інтереси кредиторів представляє їх орган - комітет кредиторів.

Враховуючи ці приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" саме комітет кредиторів наділений правом на прийняття рішення про укладення мирової угоди , а не кожен окремий кредитор .Мирову угоду від імені кредиторів підписує голова комітету кредиторів.

Окрім цього , апелянти в своїй апеляційній скарзі зазначають , що реалізуючи ст.5 мирової угоди, податковий орган буде позбавлено можливості забезпечити надходження до бюджету сум податкового боргу ДП «ХЕМЗ»,ставить в нерівні умови кредиторів та створює умови, за яких державний бюджет буде позбавлено значних надходжень.

Проте з такими твердженнями колегія суддів погодитись не може,оскільки, з метою захисту інтересів конкурсних кредиторів однієї черги, у частині третій статті 36 Закону передбачено, що для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Мирова угода, що подана на затвердження, передбачає рівні умови для всіх кредиторів кожної черги.

Відповідно до ч.2 ст.35 Закону про банкрутство рішення про укладання мирової угоди від імені кредиторів приймає комітет кредиторів більшістю голосів кредиторів —членів комітету, і вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна, висловили письмову згоду на укладання мирової угоди. Мирову угоду від імені кредиторів підписує голова комітету кредиторів. Від імені боржника рішення про укладання мирової угоди приймається керівником боржника чи арбітражним керуючим, які відповідно до Закону про банкрутство виконують повноваження керівника боржника чи органів управління.

Закон, з метою запобігання порушення інтересів заставних кредиторів, надав саме цим кредиторам право надавати згоду на укладення мирової угоди, без якої комітет кредиторів не може укласти мирову угоду. Заставний кредитор ТОВ «Новокаховський електромашинобудівний завод»своїм листом від 25.08.2010р. надав згоду на укладення мирової угоди у запропонованій редакції, погодженій комітетом кредиторів на 11-му засіданні від 25.08.2010р., та на 10-му засіданні від 14.04.2010р.. Заперечень проти умов мирової угоди, строку погашення вимог від заставного кредитора не надходило.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході судового розгляду Харківским апеляційним господарським судом не встановлено порушень порядку укладення мирової угоди, який визначено Законом про банкрутство, оскільки рішення про укладення мирової угоди прийнято правомочною більшістю голосів на засіданні комітету кредиторів 18 листопада 2010 року, засідання комітету кредиторів було повноважним. Від імені кредиторів мирову угоду підписав голова комітету кредиторів, а від імені боржника - керівник боржника. У п'ятиденний строк після її укладення мирова угода подана на затвердження до господарського суду. До мирової угоди додано всі документи, перелік яких встановлений у абзаці другому частини першої статті 38 Закону про банкрутство. Про дату судового засідання по розгляду мирової угоди господарський суд повідомив сторони мирової угоди -боржника та членів комітету кредиторів, представники яких були присутні у судовому засіданні. Всі письмові заперечення від кредиторів-членів комітету кредиторів розглянуті комітетом кредиторів, по яких прийнято процесульні рішення, та які були дослідженні господарським судом.

Посилання апелянтів, що умови мирової угоди суперечать інтересам держави взагалі не приймаються апеляційним судом, оскільки по-перше така підстава для відмови у затвердженні мирової угоди відсутня в Законі про банкрутство, а по-друге не доведена належним чином .

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявників, викладені ними в апеляційних скаргах не доведені жодним належним доказом, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з’ясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалена ним ухвала є законною та обґрунтованою, у зв’язку з чим підстав для її скасування та задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає. Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції не було допущено жодних порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст.66,67, 85, 99, 101, п.1 ст.103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ,-

постановила:

Апеляційні скарги залишити без задоволення .

Ухвалу господарського суду Харківської області від 18.11.10 у справі № Б-50/137-07 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 грудня 2010 року.