Постанова № 13022914, 21.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2010                                                                                           № 21/123

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Зоря"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.10.2010

у справі № 21/123 ( .....)

за позовом                               ТОВ "ОЦ Профекс"

до                                                   ЗАТ "Зоря"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків у розмірі 515284,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЦ Профекс" подано позов до Закритого акціонерного товариства "Зоря" про розірвання договору купівлі-продажу, укладеного 07.08.2008 р. та зобов’язання відповідача відшкодувати позивачу збитки, а саме: сплачену за договором грошову суму у розмірі 410.000,00 грн., 82.828,00 грн. індексу інфляції та 22.456,82 грн. трьох відсотків річних.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2010 р у справі №21/123 позов задоволено повністю: розірвано договір купівлі-продажу, укладений 07.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЦ Профекс" та Закритим акціонерним товариством "Зоря", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф., зареєстрований в реєстрі за № 4051; зобов’язано Закрите акціонерне товариство "Зоря" (17040, Чернігівська область, Козелецький район, с. Олбин, код 03799392) відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "ОЦ Профекс" (01034, м. Київ, вул. О. Гончара, 55, офіс 10, код 34795449) 410.000,00 грн. збитків, 82.828,00 грн. інфляційних нарахувань, 22.456,82 грн. трьох відсотків річних, 5.307,54 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Апелянт стверджує, що:

- позивачем не було надано належних доказів того, що після укладення спірного договору позивачем було виявлено відсутність ряду будівель (згідно з переліком) за адресою Чернігівська область, Козелецький район, с. Олин, вулиця Ф. Івашко, 62;

- позивач всупереч ст. 688 ЦК України не повідомив у розумний строк відповідача про порушення договору (відсутність будівель) з моменту, коли його було виявлено;

- на момент передачі майна позивачу останній оглянув його на предмет наявності усіх будівель, прийняв без зауважень та претензій до подавця не мав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Зоря” і порушено апеляційне провадження у справі № 21/123.

Представник скаржника у судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник позивача у судових засіданнях заперечував проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, 07.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЦ Профекс" та Закритим акціонерним товариством "Зоря" було укладено договір купівлі-продажу, у відповідності до якого відповідач зобов’язався передати майно у власність позивача, а позивач зобов’язався прийняти майно та сплатити за нього обговорену грошову суму.

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф.

Відповідно до вищезазначеного договору сторони домовились, що за цим договором відчужується комплекс, ферма, який складається із об’єктів:

зерносклад (літ. А), цегла, 484 м2, критий точок (літ. Б), дерево, 406,0 м2, корівник (літ В), шлакоблок, 923,4 м2, корівник (літ. Г), цегла, 1634,0 м2, телятник (літ. Д), шлакоблок, 831,7 м2, механічний млин (літ . Е), дерево, 45,80 м2, телятник (літ Ж), дерево, 380,0 м2, телятник (літ. 3), дерево, 607,60 м2, кормокухня (літ І), шлакоблок, 271,90 м2, телятник (літ. К), цегла, 452,90 м2, сарай – сушарка (літ. Л), дерево, 457,3 м2, тракторна майстерня (літ. М), цегла, 93,9 м2, прибудова (літ м), цегла, 4,90 м2, прибудова (літ м1), ЦЕГЛА, 6,60 м2, столова (літ. Н), дерево, обкладено цеглою, 182,40 м2, склад будматеріалів (літ. 0), цегла, 52,30 м2, будинок тваринників (літ. П), дерево, 76,70 м2, прибудова (літ. п), дерево, 8,10 м2, прибудова (літ. п. 1), дерево, 14,60 м2, склад газовий (літ. Р), цегла, 49,3 м2, сушарка (літ. С), цегла, 85,50 м2, сарай (літ. Т), дерево, 383,20 м2, пункт штучного запліднення (літ У), цегла, 33,80 м2, телятник (літ. Ф), цегла, 581,30 м2, навіс на тракторному стані (літ. Х), дерево, 275,30 м2, будинок механізаторів (літ. Ц), дерево, 51,90 м2, силосна траншея (літ. Щ), з/б плити, силосна траншея (літ. Щ 1), з/б плити, башня Рожновського (літ. Ш), метал, башня Рожновського (літ. Є), метал, свердловина (літ. Ю), металеві труби, загальною площею 8394,50 кв.м., що розташований за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Олин, вулиця Ф. Івашко, будинок 62 (шістдесят два).

Згідно з п. 1.4 Договору приміщення не визнані аварійними або такими, що підлягають зносу.

Відповідно до п. 2.3 Договору передача майна покупцю здійснюється на підставі акта приймання-передачі, який підписується сторонами договору в термін двох днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Вказаний акт є невід’ємною частиною договору.

Позивачем виконано свої зобов’язання за договором, перераховано всю суму коштів передбачену договором, а саме: 07.08.2008 р. – 205.000,00 грн., 08.09.2008 р. – 30.000,00 грн., 19.09.2009 р. – 50.000,00 грн., 03.10.2008 р. – 30.000,00 грн., 23.10.2008 р. – 50.000,00 грн., 13.11.2008 р. – 45.000,00 грн., загалом 410.000,00 грн., про що свідчать копії платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи /а .с. 84-86/.

Відповідно до звіту про оцінку комплексу нежитлових будівель за адресою: Чернігівська область, Козелецький район, с. Олин, вулиця Ф. Івашко, буд. 62, від 17.07.2008 р., проведеного Комунальним підприємством “Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської облради, експлуатація та використання майна за його цільовим призначенням неможлива, з чим позивач ознайомлений після підписання договору купівлі-продажу.

Так, в тексті зазначеного Звіту зазначено відносно об'єктів нерухомого майна в с. Олбин по вул. Ф. Івашко, 62 зазначено таке:

- «На сьогоднішній день будівлі знаходяться в незадовільному технічному стані і не можуть експлуатуватись» (ч. І ст. 19, ч. II ст. 19);

- «руйнування опорядження, виробничого обладнання, отворів, не дає змоги експлуатувати будівлю за її призначенням»: зерносклад літ. «А» (ч. І ст. 41 абз. 1); критий точок літ. «Б» (ч. І ст. 43 абз. 6); корівник літ. «В» (ч. І ст. 46 абз. 6); корівник літ. «Г» (ч. І ст. 48 абз. 6); телятник літ. «Ж» (ч. І ст. 51 абз. 2); телятник літ. «З» (ч. І ст. 53 абз. 6); телятник літ. «Ф» (ч. І ст. 55 абз. 6); телятник літ. «К» (ч. І ст. 57 абз. 6); телятник літ. «Д» (ч. І ст. 59 абз. 6); сарай-сушарка літ. «Л» (ч. І ст. 62 абз. 2); сарай літ. «Т» (ч. І ст. 64 абз. 6);

- «оцінювана силосна траншея, збудована в шести десяті роки XX століття морально застаріла та повністю втратила свої функціональне призначення.»: силосна траншея літ. «Щ» (ч. І ст. 65 абз. 8); силосна траншея літ. «Щ1» (ч. І ст. 66 абз. 10);

- «оцінювана водонапірна башня, збудована у шестидесяті роки XX століття, повністю втратила свої функціональне призначення»: водонапірна башня Рожновського літ. «Ш» (ч. І ст. 67 абз. 9); водонапірна башня Рожновського літ. «Є» (ч. І ст. 68 абз. 9).

Колегія суддів враховує посилання апелянта на те, що вказаний звіт складався виключно з метою оцінки майна, а не для визначення придатності будівель до експлуатації.

Водночас апеляційний суд бере до уваги і те, що згідно з Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим Постановою КМ України від 10.09.2003 р. № 1440, Національним стандартом N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженим Постановою КМ України від 28.10.2004 р. № 1442, визначення та аналіз зносу оцінюваного майна, його придатності до використання є обов’язковою умовою оцінки.

Належних і допустимих доказів на спростування викладених у Звіті обставин щодо фактичного стану відчуженого позивачеві майна відповідач не надав.

Також позивачем після укладення вищезазначеного договору виявлено, що за адресою Чернігівська область, Козелецький район, с. Олин, вулиця Ф. Івашко, буд. 62, відсутні наступні будівлі та споруди: корівник (літ. В), шлакоблок, 923,4 м2; корівник (літ. Г), цегла, 1634,00 м2; телятник (літ. К), цегла, 452,90 м2; телятник (літ. Ф), цегла, 582,30 м2; сарай (літ. Т), дерево, 383,20 м2; сарай–сушарка (літ. Л), дерево, 457,3 м2; башня Рожновського (літ. Ш), метал; башня Рожновського (літ. Є), метал; свердловина (літ. Ю), металеві труби.

Апелянт стверджує, що на момент передачі майна позивачу останній оглянув його на предмет наявності усіх будівель, прийняв без зауважень та претензій до подавця не мав, що підтверджується актом прийому-передачі від 09.08.2008 р.

З цього приводу колегія суддів відзначає, що в матеріалах справи наявна копія акта прийому-передачі від 09.08.2008 р. На вимогу суду першої інстанції, а також апеляційного суду оригінал вищезазначеного акта для огляду відповідачем не надано. Також, відповідно до листа № 29/01-14 від 07.09.2010 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Марченко Марини Феліксівни зазначений акт в матеріалах справи приватного нотаріуса відсутній, тому копія акта прийому-передачі від 09.08.2008 р. судом до уваги не береться.

ТОВ «ОЦ Профекс» повідомило, що акт прийому-передачі нерухомого майна, яке являється предметом договору купівлі-продажу від 07.08.2008 р., був складений, проте позивачем не підписувався у зв'язку з відсутністю частини майна.

При цьому факт відсутності частини нерухомого майна, що являлося предметом договору купівлі-продажу від 07.08.2008 р., не заперечувався і директором ЗАТ «Зоря» Терещенком О.В. під час розгляду справи в суді першої інстанції, про що зазначено і в протоколі судового засідання від 17.08.2010 (т. с. 1, а. с. 80). Будь-яких заперечень на вказаний протокол відповідачем не заявлено.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов Договору щодо передачі всіх об’єктів, обумовлених договором. Відповідачем у належний і допустимий спосіб ця обставина не спростована.

За правилами ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Так, позивачем направлено на адресу відповідача пропозицію про розірвання договору від 05.07.2010 р., про що свідчить копія фіскального чеку з описом в матеріалах справи /а. с. 71-72/. Відповідних реагувань з боку відповідача не надійшло.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності не можуть бути прийняті судом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачена спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені); про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності; у зв'язку з недоліками проданого товару; про розірвання договору дарування у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти; про оскарження дій виконавця заповіту.

Відповідач посилається на застосування скороченого строку позовної давності в один рік, а саме у зв’язку з недоліками проданого товару, не враховуючи факту відсутності численної кількості об’єктів за Договором, у зв’язку з чим підлягає застосуванню загальний строк позовної давності в три роки.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників позивача, звернення до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплачених коштів відбулося в 2010 році в зв'язку з тим, що протягом 2008 – 2010 р.р. позивач намагався в досудовому порядку врегулювати всі розбіжності та мирно вирішити даний спір. Проте, внаслідок частого відтермінування відповідачем строку врегулювання даного спору та відсутності згоди на зменшити вартості проданих об'єктів і добровільного повернення частини коштів, позивач був таки змушений звернутися з позовом до суду.

При цьому колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що позивач всупереч ст. 688 ЦК України не повідомив у розумний строк відповідача про порушення договору (відсутність будівель) з моменту, коли його було виявлено, оскільки вказані обставини не підтверджуються матеріалами справи та не є підставою для відмови позивачу у реалізації його права на судовий захист, а також для відмови у задоволенні позовних вимог у даній справі.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо розірвання договору купівлі-продажу, укладеного 07.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЦ Профекс" та Закритим акціонерним товариством "Зоря", посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко М.Ф., зареєстрованого в реєстрі за № 4051, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 5 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Такі збитки за вимогою позивача становлять 410.000,00 грн. (оплата вартості майна відповідачу).

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 410.000,00 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 82.828,00 грн. з листопада 2008 року по березень 2010 року, а також 22.456,82 грн. трьох відсотків річних за період з 08.08.2008 року по 06.07.2010 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 22.456,82 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 82.828,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2010 р у справі № 21/123 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Зоря” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2010 р у справі № 21/123 – без змін.

2. Матеріали справи № 21/123 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді