Рішення № 13022818, 22.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

22.12.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                         Іменем України

РІШЕННЯ

”21” грудня 2010 року справа № 11/166

Позивач: Приватне підприємство „Аудиторська фірма „Рось-аудит”

вул. Шолом-Алейхема, 17, м. Біла Церква, Київська область, 09117

Відповідач: Державне підприємство „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування „Пожспецмаш”

вул. Миру, 100а, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583

Про стягнення 6414,83 грн. заборгованості

Суддя Ю.М. Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Кушнір А.П., довіреність б/н від 20.12.2010 р.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем – Приватним підприємством „Аудиторська фірма „Рось-аудит” м. Біла Церква подано позов до Державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування „Пожспецмаш” смт. Ладан Прилуцького району про стягнення 6414,83 грн. заборгованості, в тому числі основного боргу в сумі 5000,00 грн., пені 0,1 % і штрафу 7% за порушення строків виконання зобов’язань в розмірі 1220,00 грн. та штрафних санкцій за користування чужими коштами в розмірі 194,83 грн.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору № 19 від 25.05.2010р., оплату за надані послуги не здійснив.

          Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просить їх задовольнити.

          Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав, у призначене судове засідання представника не направив, причина неявки невідома. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином.

          На день прийняття рішення, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

          За таких обставин, суд вважає, що нез’явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача.

          Представник позивача не заперечує проти розгляду справи без представника відповідача.

          Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, між Державним підприємством „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування „Пожспецмаш” (Замовник) та Приватним підприємством „Аудиторська фірма „Рось-аудит” (Виконавець) було укладено договір № 19 від 25.05.2010 р. на виконання завдання з погоджених процедур стосовно правильності визначення податкового зобов’язання та податкового кредиту по ПДВ за період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року (далі –Договір).

          Договір, згідно п.8.1, діє з моменту підписання до повного виконання всіх його умов.

          Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

          Відповідно до умов Договору Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов’язання на виконання завдання (перевірки) –правомірність визначення податкового зобов’язання та податкового кредиту по ПДВ (п.1.1 Договору).

          Завдання охоплює діяльність Замовника за період з 01 січня 2010 р. по 30 квітня 2010 р. (п. 1.2 Договору).

          Мета завдання –виконання погоджених аудиторських процедур та надання звіту про фактичні результати перевірки (п. 1.3 Договору).

          Договірна вартість послуг, зазначених в розділі 1 цього Договору, становить 5000,00 грн.

          Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору надав відповідачу, а останній прийняв послуги по перевірці правомірності визначення податкового зобов’язання та податкового кредиту по ПДВ за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2010 р., що підтверджується актом прийому-передачі послуг № 290 від 10.06.2010 р., підписаним сторонами та скріпленим печатками.

          Згідно п. 2.5 Договору розрахунок провадиться в терміни, встановлені усною домовленістю сторін, але в любому випадку до передачі звіту Виконавця Замовнику.

          Однак, в порушення умов Договору, за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не розрахувався.

          05.10.2010р. позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 26 з вимогою виконання зобов’язання щодо сплати у місячний строк з моменту отримання претензії суми боргу за надані послуги в розмірі 5000,00 грн. Претензія була залишена відповідачем без відповіді, сума боргу сплачена не була.

          Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем становить 5000,00 грн.

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

          Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати наданих послуг, як і доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини, суду не надав.

          На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню в повній сумі.

          Крім того, позивачем нараховано відповідачу та пред’явлено до стягнення пеню і штраф за порушення строків виконання зобов’язань в розмірі 1220,00 грн. та штрафні санкції за користування чужими коштами в розмірі 194,83 грн.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Як вбачається з матеріалів справи, в тексті Договору не передбачено відповідальності у вигляді пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов’язань щодо оплати товару та штрафних санкцій за користування чужими коштами, за таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені і штрафу за порушення строків виконання зобов’язань в розмірі 1220,00 грн. та штрафних санкцій за користування чужими коштами в розмірі 194,83 грн., в зв’язку з відсутністю про це домовленості сторін в письмовому вигляді.                    

          Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.          

          Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.          

          2. Стягнути з Державного підприємства „Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування „Пожспецмаш” (вул. Миру, 100 а, смт. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, р/р не відомий, код 33004117) на користь Приватного підприємства „Аудиторська фірма „Рось-аудит” (вул. Шолом-Алейхема, 17, м. Біла Церква, Київська область, 09117, р/р 26008123589 в Білоцерківській філії „Райффайзен Банк „Аваль”, МФО 380805, код 206071291) 5000,00 грн. заборгованості, 102,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах, відмовивши в решті позову.          

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

В судовому засіданні 21.12.2010 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

          Повне рішення складено 23.12.2010р.