Рішення № 13022764, 17.12.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2010 р. Справа № 12/183

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліга-Прім»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Головне управління статистики в Чернівецькій області

про звільнення займаного приміщення та стягнення 54 288,70 грн.

Суддя А. Д. Паскарь

за участю представників:

від позивача –Сопко С. П., довіреність від 05.05.2010 № 10-08-01279;

від відповідача –Тарновецький В., довіреність від 29.10.2010 № 434;

від третьої особи –Іванічек О. М., довіреність від 01.10.2010 № 15-17/176.

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліга-Прім», м. Чернівці, про звільнення займаного приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 249-А; площею 435,40 м кв., у зв’язку із припиненням договору оренди нерухомого майна № 99 від 10.06.2005 (далі –договір) та стягнення 54288,70 грн. неустойки.

В ході розгляду справи позивач неодноразово змінював свої вимоги. Востаннє позивач просив відповідно до ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України стягнути з позивача в доход державного бюджету неустойку в сумі 209154,36 грн. за весь період оренди нерухомості по день фактичного повернення майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі, тобто з 10.04.2007 по 09.04.2008, та інфляційних в сумі 19404,58 грн.

Позов мотивується тим, що 10.06.2005 між сторонами укладено договір оренди № 99 нерухомого майна, що належить до державної власності –приміщень в будівлі адміністративної споруди, площею 435,4 м кв., які розташовані у м. Чернівці, вул. Головна, 249-А та перебувають на балансі Головного управління статистики у Чернівецькій області, строком до 09.05.2006 включно. Згодом договір був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, тобто до 09.04.2007 включно.

10 квітня 2007 року у зв'язку із закінченням терміну дії договору регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області, як орендодавець, відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, заявою № 09-77/1112 від того ж числа повідомило орендаря про припинення договору оренди № 99 від 10.06.2005 та просило повернути державне майно балансоутримувачу –Головному управлінню статистики у Чернівецькій області, за актом приймання-передачі. Вказану заяву ТОВ «Фірма «Ліга-Прім»отримано 14.04.2007.

Відповідач позов визнає частково, однак зміст наданого ним відзиву не дозволяє зробити висновок на яку саме суму.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.06.2005 сторони уклали між собою договір оренди № 99 нерухомого майна, що належить до державної власності –приміщень в будівлі адміністративної споруди, площею 435,4 м кв., які розташовані у м. Чернівці, вул. Головна, 249-А та перебувають на балансі Головного управління статистики у Чернівецькій області, строком до 09.05.2006 включно.

Пунктом 10.9 договору сторони передбачили, що договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Разом з тим відповідно до пункту 10.6 договору сторони встановили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Вказані положення договору повністю кореспондуються також і з вимогами ст. ст. 284, 291 Господарського кодексу України та ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Згодом договір був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, тобто до 09.04.2007 включно.

10 квітня 2007 року у зв'язку із закінченням терміну дії договору регіональне відділення ФДМУ по Чернівецькій області, як орендодавець, відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України, заявою № 09-77/1112 від того ж числа повідомило орендаря про припинення договору та повернення нежитлових приміщень балансоутримувачу –Головному управлінню статистики у Чернівецькій області, за актом приймання-передачі. Вказану заяву ТОВ «Фірма «Ліга-Прім»отримано 14.04.2007.

Як впливає з пункту 5.13 договору, у разі закінчення терміну його дії орендар зобов’язався сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пеню за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу на підставі акту передачі-приймання.

Свою дію договір припинив 10.04.2007. Тому з урахуванням положення ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», умов договору, ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 291 ГК України у ТОВ «Фірма «Ліга-Прім» виникло зобов'язання щодо повернення орендованого майна, у зв'язку із закінченням строку дії договору, на який його було укладено.

За приписом ч. 3 ст. 760 ЦК України особливості найму окремих видів майна встановлюється цим Кодексом або іншим законом. Таким законом по відношенню до спірного договору оренди є Закон України «Про оренду державного та комунального майна», в частині 2 ст. 26 якого вказано, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічний припис міститься також й в ст. 291 ГК України.

Пунктом 4 статті 291 ГК України встановлено, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В контексті викладеного суд зазначає, що у даному випадку застосуванню підлягає не ст. 232 ГК України, як це стверджує відповідач, а ст. 785 ЦК України. Тобто, діє загальновідомий принцип про те, що спеціальний закон скасовує дію загального (lex specialis derogat generali). Встановлена згаданою правовою нормою неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення предмету найму не пов’язана з неналежним виконанням грошових зобов’язань, а є спеціальним видом відповідальності, яка застосовується виключно лише у разі несвоєчасного повернення орендованого майна після припинення договору найму.

У цьому контексті суд підкреслює, що заперечення відповідача щодо необхідності застосування у даному випадку положення ст. 232 ГК України є безпідставними.

В частині 2 ст. 625 ЦК України йдеться про стягнення на вимогу кредитора з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Проте за вказаний в позові період після припинення договору найму відповідач справно сплачував за фактичне користування нежитловими приміщеннями і даний факт позивач не заперечує. Тобто, відповідач жодного прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем не допустив.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність будь-яких правових підстав для стягнення з ТОВ «Фірма «Ліга-Прім»неустойки з урахуванням індексу інфляції, оскільки стягнення встановленого індексу інфляції застосовується виключно у разі прострочення виконання грошового зобов’язання.

Крім того, факт визначення ст. 785 ЦК України неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення свідчить про те, що встановивши таку відповідальність, законодавець вже урахував постійно діючий в державі інфляційний процес.

Більше того, суд вважає, що стягнення неустойки з урахуванням індексу інфляції було б аналогічне стягненню пені за просрочку сплати пені, що є неприпустимим.

Викладене достеменно свідчить про те, що позов є обґрунтованим тільки в частині стягнення з відповідача неустойки за період з 10.04.2007 по 09.04.2008, яка складає 209154,36 грн.

В ході розгляду справи встановлено, що за зазначений період за фактичне користування нежитловими приміщеннями ТОВ «Фірма «Ліга-Прім»сплатило позивачу та балансоутримувачу 58496,99 грн.

За приписом імперативної норми абз. 3 ч. 2 ст. 551 ЦК України, сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим ч. 3 зазначеної статті передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за інших обставин, які мають істотне значення.

Такою іншою обставиною, на думку суду, є фактична сплата відповідачем балансоутримувачу та до державного бюджету плати за період користування предметом оренди після припинення договору оренди, а звільнення приміщень виключало отримання державою будь-яких грошових коштів за нього протягом року.

Тому суд, користуючись водночас і положенням п. 3 ст. 83 ГПК України, вважає за необхідне та можливе зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, на сплачену ним суму після припинення договору оренди, тобто на 58496,99 грн.

Посилання сторін на конкретні постанови окремих колегій Вищого господарського суду України свідчать про неоднозначні та взаємовиключні підходи при вирішенні аналогічних справ. Крім того, суд вважає, що викладені в наданих сторонами зазначених постановах позиції конкретних колегій не є офіційними рекомендаційними роз’ясненнями ВГСУ щодо застосування місцевими та апеляційними господарськими судами України положення ст. 785 ЦК України, як це передбачено п. 4 ст. 32 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Судові витрати покласти на відповідача з урахуванням суми обґрунтованого позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Ліга-Прім»(м. Чернівці, вул. Головна, 249-А, ідентифікаційний код 02363066) в доход державного бюджету (держбюджет, м. Чернівці, 22080200. ідентифікаційний код 23246436, МФО 856135 в ГУДКУ в Чернівецькій області, р/р 31116093700002) неустойку в сумі 150 657,37 грн., державне мито в розмірі 2 091,54 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

3.          В решті позову відмовити.

Суддя А. Паскарь