Рішення № 13022734, 10.12.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2010 Справа № 4/44-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті м. Херсон

до Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів м. Херсон

про стягнення 133195грн.55коп.

та зустрічний позов

Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів м. Херсон

до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті м. Херсон

про стягнення 585328 грн.35коп та повернення майна

за участю прокурора відділу представництв облпрокуратури Мяло Н.В.

та представників сторін:

від позивача - юрист Богун Л.І., головний бухгалтер Драчук О.В.

від відповідача - уповноважені особи Білий П.П., Котій Л.Л.

в с т а н о в и в:

Прокурор в інтересах держави, в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті (позивач по справі) звернувся до суду з заявою про стягнення з Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів (відповідач) 381032 грн. 02 коп. збитків, в тому числі 222.373грн.00коп. втрат від інфляції, у зв'язку із поліпшенням майна орендованого за договором оренди від 01.07.2002року.

Підставою позовних вимог прокурор та позивач зазначають ст.ст. 264, 272 ЦК УРСР, ст.ст. 173, 174, 188, 193, 206, ч. 6 ст. йц283 ГК України, а також ст.ст. 651, 773 ч.3, 776, 778 ЦК України, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що укладений між сторонами договір оренди нежилих приміщень від 01.07.2002року було достроково розірвано 03.03.2009року з ініціативи відповідача, який не допускав викладачів і студентів до приміщень, вимикав світло і тепло, чим змусив позивача залишити орендовані приміщення.

Прокурор зазначає, що відповідно до ст. 776 ЦК України та пункту 8.1 договору оренди від 01.07.2002року позивачем були здійснені матеріальні витрати за згодою відповідача у зв'язку з поліпшенням та капітальним ремонтом орендованих приміщень, в тому числі і за рахунок інвесторів, які прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача як збитки з урахуванням інфляції.

Позивач в засіданнях суду підтримав позовні вимоги в повному розмірі, посилаючись на те, що зазначені витрати за умовами пункту 8.1 договору оренди від 01.07.2002року відповідач зобов'язаний відшкодувати в повному обсязі, оскільки дострокове розірвання договору оренди сталося з його вини, що встановлено рішенням господарського суду Херсонської області за позовом позивача до відповідача про витребування майна та стягнення моральної шкоди від 02.06.2009року по справі № 14/88-ПН-09, залишеним в силі постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.12.2009року.

Відповідач проти первісного позову заперечує, посилаючись на те, що ремонт в приміщеннях не проводився і санепідемстанція заборонила їх використовувати, оскільки ці приміщення не відповідають санітарним нормам для їх використання. Він вважає, що договір було розірвано за взаємною згодою сторін, а позивач не поніс прямих затрат на поліпшення майна. За посиланням відповідача, якщо позивач і здійснив ремонтні роботи, то за час користування майном їх вартість значно зменшилася у зв'язку з їх нормальним зносом за рахунок амортизації майна, оскільки з 2002року до 2009року позивач, як орендар, використовував об'єкт оренди за призначенням та здійснював в ньому учбовий процес.

Крім того, 02.03.2010року Херсонська обласна автошкола Всеукраїнської спілки автомобілістів (відповідач у справі, надалі - Автошкола) звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету (надалі - Університет) про повернення майна, стягнення неустойки в сумі 211920грн.00коп., 108050грн.28коп. заборгованості з орендної плати, 28673грн.32коп. боргу з комунальних платежів, а також 5000грн.00коп. моральної шкоди. Загальна сума за зустрічним позовом становить 355318грн.16коп., з урахуванням вартості майна яке відповідач просить повернути, посилаючись на те, що воно є його власністю.

Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що Університет, як орендар за договором, незаконно вивіз із орендованих приміщень майно, яке належить Автошколі, та не сплачував орендної плати і комунальних платежів, а оскільки він не повернув об'єкт оренди у встановленому законом та договором порядку до цього часу, він повинен сплатити неустойку за час затримки повернення майна.

Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначає, що орендар порушив умови договору оренди тим, що без згоди орендодавця надав у піднайом орендовані приміщення ПП Рудомьоткіну В.В. та ПП "Мотор-Сервіс", не сплачував орендну плату та комунальні платежі, залишив орендовані приміщення без юридичного оформлення факту повернення майна. Він зазначає, що Херсонський факультет не здійснював поточний ремонт, ним порушувались вимоги санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та протипожежні приписи.

Університет позовні вимоги за зустрічним позовом не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що викладені в зустрічному позові обставини не відповідають дійсності, а майно, яке Автошкола просить повернути, належить не їй, а Херсонському факультету і за рішенням господарського суду підлягає передачі йому, а не Автошколі. Він вважає, що оскільки з 03.03.2009року він не використовує об'єкт оренди за призначенням, то і орендну плату та комунальні платежі сплачувати не повинен. Орендовані ж приміщення неможливо було повернути Автошколі у встановленому договором порядку оскільки в них незаконно утримувалося майно яке належить Університету.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22.04.2010 року зупинено провадження у справі у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи для підтвердження факту обсягів та вартості фактично виконаних позивачем ремонтних робіт.

Ухвалою від 23.11.2010року провадження у справі поновлено у зв'язку з усуненням обставин, які спричинили зупинення провадження у справі та надання висновку по судовій будівельно-технічній експертизі.

Після поновлення провадження у справі прокурор в інтересах позивача за первісним позовом подав до суду заяву про зменшення раніше заявлених позовних вимог та одночасно про збільшення позовних вимог в частині вартості ремонту покрівлі. Він просить стягнути 133195грн.55коп., в тому числі: вартість здійснених поліпшень в сумі 107156грн.97коп. та нараховані на цю суму 19443грн.68коп. втрат від інфляції; вартість ремонтних робіт покрівлі в сумі 5582грн.02коп. та 1012грн.70коп. втрат від інфляції.

Зазначена заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, вона приймається до розгляду судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна первісного позову - 133195грн.55коп., в межах якої вирішується спір.

В той же час Херсонською обласною автошколою Всеукраїнської спілки автомобілістів (позивач за зустрічним позовом) подана заява про збільшення зустрічних позовних вимог в частині стягнення орендної плати та неустойки, відповідно до якої, з урахуванням розрахунку суми позову, наданого в засідання суду 10.12.2010року, він просить стягнути з Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету 585328грн.35коп., в тому числі: 192070грн.70коп. боргу з орендної плати, 357909грн.33коп.неустойки за затримку повернення орендованого майна, 28673грн.32коп. боргу з комунальних платежів, 5000грн.00коп. моральної шкоди та повернути майно вартістю 1675грн.00коп.

Зазначена заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, по ній сплачено державне мито в частині збільшення суми позову, тому вона приймається до розгляду судом, у зв'язку з чим має місце нова ціна зустрічного позову - 585328грн.35коп. в межах якої вирішується спір.

Справа розглядалася з перервами, які відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалися в засіданнях 6 грудня та 9 грудня 2010року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши прокурора та представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги за первісним і зустрічним позовами підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

01.07.2002 року між Херсонською обласною автошколою Всеукраїнської спілки автомобілістів (надалі за текстом –орендодавець, Автошкола) і Херсонським факультетом Харківського національного автомобільно - дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті (надалі за текстом - орендар, Університет), укладений договір оренди згідно з яким в користування орендаря орендодавець передає нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Херсон, Бериславське шосе, 3 для організації учбового процесу студентів орендаря.

Факт передачі майна в користування орендаря підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі та не заперечується представниками сторін.

Пунктом 9.1 договору оренди сторони узгодили строк його дії –15 років з моменту прийняття об'єкту орендарем за актом приймання-передачі.

Таким чином, між сторонами склалися орендні правовідносини, які продовжувалися до 03.03.2009року, тому відповідно до ст. ч.6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

За умовами пункту 4.1 договору оренди Університет, як орендар, має право за згодою Автошколи, як орендодавця, вносити зміни в орендовані приміщення, в тому числі здійснювати відокремлювані і невідокремлювані поліпшення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2009року по справі №14/88-ПН-09 за позовом прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті до Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів про вилучення майна та стягнення моральної шкоди встановлено, що 03.03.2009 року договір оренди був розірваний в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця.

Факти, встановлені вищезазначеним рішенням відповідно до ст. 35 ГПК України є преюдицією і повторному доказуванню при розгляді цієї справи не підлягають, тому посилання представника Автошколи на те? що договір оренди було розірвано за взаємною згодою сторін судом відхиляється, як необґрунтоване належними доказами.

Згідно з ч.1 ст. 778 ЦК України наймач має право поліпшити річ, яка є предметом найму лише за згодою наймодавця.

Частиною 3 зазначеної норми встановлені правові наслідки проведення наймачем поліпшень, які здійснені за згодою наймодавця. Так, відповідно до ч.3 ст. 778 ЦК України, якщо поліпшення речі здійснені за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

При укладенні договору оренди сторони пунктом 8.1 дійшли до згоди про те, що зміна і розірвання договору оренди здійснюються тільки за згодою сторін. В разі, якщо в період дії договору ініціатором його розірвання виступає орендодавець, то він відшкодовує в повному обсязі усі матеріальні затрати понесені орендарем та третіми особами, яких орендар може залучати для здійснення ремонту і перепланування орендованих приміщень, а також для будівництва нових приміщень на території орендодавця.

Матеріалами справи та висновками проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 21.10.2010року встановлено, що Університетом під час дії договору оренди з дозволу Автошколи в дійсності були виконані ремонтно-будівельні роботи в орендованих приміщеннях за адресою м. Херсон, Бериславське шосе №3 згідно з актами прийому-передачі підрядних робіт №1 в жовтні 2002року, №103 в грудні 2002року, №1 в жовтні 2003року, №1 в грудні 2003року, локального кошторису №1 від 20 травня 2004року на загальну суму 141771грн.27коп., які сплачені безпосередньо Університетом. Вартість цих робіт у зв'язку з їх фізичним зносом під час користування орендованим майном зменшилася на 34614грн.30коп.

Таким чином, фактичні затрати, які були понесені Університетом у зв'язку з поліпшенням орендованого майна за згодою наймодавця, з урахуванням фізичного зносу становлять 107156грн.97коп. (141771грн.27коп.- 34614грн.30коп.).

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурор та позивач, крім вартості фактичних затрат в сумі 107156грн.97коп., нарахували також втрати від інфляції в сумі 19443грн.68коп з березня 2009року по 01.11.2010року.

Будь-яких заперечень, які спростовували б вищезазначені факти Автошколою суду не надано, тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в сумі 107156грн.97коп. основного боргу та 19443грн.68коп. - втрати від інфляції.

Позовні вимоги в частині стягнення вартості робіт по ремонту покрівлі задоволенню не підлягають, оскільки Університетом надано до матеріалів справи лише копію кошторису, але документального підтвердження того ким фактично виконувалися ці роботи та документів на підтвердження їх оплати суду не надано, чим не доведено, що орендар дійсно поніс збитки на суму 6594грн.90коп.

До того ж, як стверджували представники Автошколи в засіданнях суду, саме орендодавцем, а не орендарем, оплачувалися роботи з ремонту покрівлі, які виконувалися ТОВ «Скіф Плюс», про що надані платіжні доручення №697 від 09.09.2002року, №711 від 11.09.2002року, №746 від 26.09.2002року, а також наказ Херсонської обласної школи ВСА від 27.06.2002року №139 про доплату до заробітної плати у зв'язку з виконанням покрівельних робіт. В платіжних дорученням зазначено призначення платежів - оплата за покрівельні роботи.

Посилання представників Університету на те, що вищезазначеними платіжними документами сплачувалася вартість покрівельних робіт, які здійснені не в орендованих, а в інших приміщеннях, не підтверджені належними засобами доказування відповідно з вимогами ст.ст.32, 34 ГПК України, тому вони не приймаються судом як залежні та допустимі докази.

Розглядом зустрічних позовних вимог судом встановлено наступне.

За зустрічним позовом Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів (далі –Автошкола, орендодавець) предметом спору є стягнення 585328грн.35коп., в тому числі: 192070грн.70коп. боргу з орендної плати, 357909грн.33коп.неустойки за затримку повернення орендованого майна, 28673грн.32коп. боргу з комунальних платежів, 5000грн.00коп. моральної шкоди а також повернення майна вартістю 1675грн.00коп.

При розгляді позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 192070грн.70коп та 28673грн.32коп. комунальних платежів судом встановлено, що відповідно до наданого Автошколою розрахунку заборгованість з орендної плати нарахована за період з січня 2009року по 31.10.20010року. При цьому за січень 2009року за розрахунком Автошколи залишок боргу становить 70грн.64коп., за лютий 2009року –2895грн.94коп., а з 01.03.2009року щомісячна орендна плата нарахована в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 286 ГК України орендар вносить орендну плату в строки, визначені договором, незалежно від наслідків господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В той же час відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від обов'язку внесення плати за користування майном за весь час, протягом якого він не міг використовувати майно через обставини, за які він не відповідає.

Матеріалами справи, зокрема рішенням господарського суду Херсонської області від 02.06.2009року по справі №14/88-ПН-09, встановлено, що з 03.03.2009року Університет не користувався об'єктами оренди.

Таким чином, згідно з ч.6 ст. 762 ЦК України та у зв'язку з достроковим розірванням договору оренди з 03.03.2009року, правові підстави стягнення орендної плати після 03.03.2009року відсутні.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення залишку боргу з орендної плати за січень, лютий 2009року відповідно в сумі 70грн.64коп. та 2895грн.94коп., оскільки обґрунтованого розрахунку з зазначенням того на підставі чого утворилася ця заборгованість Автошколою не надано, а за посиланням Університету орендна плата за січень, лютий 2009року ним сплачена в повному розмірі з урахуванням того, що Автошкола, як орендодавець, з 02.01.2009року по 07.01.2009року, а також з 21.01.2009року по 30.01.2009року чинила перешкоди в доступі до частини орендованих приміщень, що підтверджується актами від 07.01.2009року та від 20.01.2009року. Але орендна плата за січень 2009року була сплачена орендарем в повному розмірі, тому за лютий 2009року Університетом здійснено перерахунок і рахунок Автошколи №СФ-0000015 від 17.02.2009року сплачено частково, про що Університет надіслав лист від 23.02.2009року №019, який отримано Автошколою 23.02.2009року (вхідний №14).

Відповідно не підлягають стягненню і комунальні платежі в сумі 28673грн.32коп., які Автошколою нараховані за період з 01.03.2009року по 31.01.2010року, оскільки відповідно до пунктів 5.1.4, 5.1.5, 5.2.2 оплата комунальних послуг здійснюється за фактичне користування цими послугами згідно з показниками приладів обліку на підставі рахунків Автошколи. Документального підтвердження того, що Університет користувався комунальними послугами, зокрема послугами з теплопостачання після розірвання договору оренди від 01.07.2002року з березня 2009року по 31 січня 2010року до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів на підтвердження того, що орендодавцем були надіслані рахунки на оплату цих платежів.

При розгляді позовних вимог про стягнення неустойки, яку орендодавець просить стягнути з орендаря за період з 01.03.2009року по 08.11.2010року за 20 місяців і 8 днів, суд виходить із наступного.

Частина 1 статті 785 ЦК України закріплює обов'язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

У частині 2 статті 795 ЦК України закріплюються вимоги щодо обов'язкового письмового оформлення повернення будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачем відповідним документом (актом), який підписується сторонами. Закон покладає обов'язок повернення нерухомого майна та оформлення відповідного акту саме на орендаря, в користуванні якого знаходився об'єкт оренди.

Пунктом 7.2 договору оренди також передбачено, що орендовані об'єкти передаються орендарем і приймаються орендодавцем протягом п'яти робочих днів з моменту припинення договору. При цьому згідно з пунктом 7.4 договору, яким встановлено порядок повернення орендованого майна, орендовані об'єкти вважаються фактично переданими з моменту підписання акту приймання-передачі.

З урахуванням того, що договір оренди було розірвано 03.03.2009року, Університет, як орендар, відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, ч.2 ст. 795 ЦК України, пунктів 7.2, 7.4 договору оренди від 01.07.2002року зобов'язаний був повернути об'єкти оренди не пізніше 08.03.2009року. При цьому обов'язок по складанню акту приймання-передачі відповідно до вимог закону та договору покладається саме на орендаря.

Доказів оформлення факту повернення об'єкту оренди відповідним документом Університет, як орендар, до матеріалів справи не надав і за його посиланням такий акт не складався.

Частиною 2 статті 785 ЦК України встановлені наслідки невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі у разі припинення договору оренди. В разі затримки повернення об'єкту оренди, незалежно від підстав припинення договору, наймач зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст.32 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Університетом, як орендарем, не надано доказів які б відповідали принципам належності та допустимості в розумінні ст. 32, 34 ГПК України та відповідно до вимог законодавства підтверджували б виконання ним обов'язку повернення об'єкту оренди орендодавцю за актом у зв'язку з припиненням договору оренди, тому відповідно до вимог ч.2 ст. 785 ЦК України вимоги Автошколи про стягнення неустойки є обґрунтованими.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік, тому позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення неустойки за період з 01.03.2009року по 01.11.2010року підлягають задоволенню частково, з урахуванням спеціального строку позовної давності в один рік та обов'язку орендаря повернути об'єкт оренди на протязі 5 днів, а саме - з 09.03.2009року по 09.03.2010року (за 12 місяців) в сумі 211920грн.00коп. (8830грн.00коп.х2х12 міс).

Посилання представників Університету на те, що в орендованих приміщеннях знаходилося майно орендаря, а також на те, що Автошколі надсилалися листи з проханням створити комісію та скласти акт про повернення майна не є належним доказом виконання обов'язків про повернення майна, оскільки відповідно до вимог закону та договору обов'язок оформлення факту повернення об'єкту оренди відповідним актом покладається на Університет, як орендаря за договором, а не на Автошколу.

При цьому, оформлення акту повернення об'єктів оренди ні законом, ні договором не ставиться в залежність від наявності чи відсутності в ньому майна орендаря.

Позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення моральної шкоди в сумі 5000грн.00коп. задоволенню не підлягають, з урахуванням наступного.

Підприємство чи організація відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України має право вимагати відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування моральної шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; моральної шкоди (фізичні та моральні страждання, приниження честі і гідності фізичної особи, ділової репутації юридичної особи); причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та моральної шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Доводи позивача за зустрічним позовом про порушення відповідачем немайнового права позивача не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи. Позивачем за зустрічним позовом відповідно до вимог ст. 33 ГПК України не доведено факту поширення Університетом, у тому числі через засоби масової інформації, відомостей, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво, які порочать ділову репутацію позивача або завдають шкоди його інтересам, чим не доведено наявності складу цивільного правопорушення з боку орендаря, тому підстави стягнення 5000грн.00коп. моральної шкоди, відсутні.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу, зокрема шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

Документального підтвердження належними доказами того, що позивачу за зустрічним позовом (Автошколі) належить право власності на майно, яке він просить Університет повернути, а також того, що це майно залишилося у незаконному володінні Університету або було ним вивезено з орендованих приміщень, суду не надано, тому вимоги про повернення майна, згідно з переліком, наданим до зустрічного позову ( арк. справи 41 том 4) задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Стягнути з Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів м. Херсон Бериславське шосе, 3 код 22740878 (інші реквізити суду невідомі):

а) на користь Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті м. Херсон вул.І.Кулика, 130 код 25985480(інші реквізити суду невідомі) –107156грн.97коп. основного боргу, 19443грн.68коп. втрат від інфляції;

б) в доход державного бюджету - одержувач управління Державного казначейства у м. Херсоні р/р № 31119095700002 в Головному управлінні Державного Казначейства по Херсонській області МФО 852010 код 24104230, код призначення платежу 22090200 символ звітності банку 095 –1266грн.00коп. державного мита.

Наказ надіслати ДПІ у м. Херсоні;

в) в доход державного бюджету на рахунок р/р 31212259700002 банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 код ЄДРПОУ 24104230 отримувач платежу УДК м. Херсона, призначення платежу код 22090200 символ звітності банку 259 – 224грн.31коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити частково.

5.Стягнути з Харківського національного автомобільно-дорожнього університету в особі Херсонського факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету при Херсонському національному технічному університеті м. Херсон вул.І.Кулика, 130 код 25985480(інші реквізити суду невідомі) на користь Херсонської обласної автошколи Всеукраїнської спілки автомобілістів м. Херсон Бериславське шосе, 3 код 22740878 (інші реквізити суду невідомі) - 211920грн.00коп. неустойки, 2119грн.20коп. витрат по сплаті державного мита, 85 грн. 44коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.В решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення оформлено відповідно до ст. 84

ГПК України і підписано 14.12.2010року.