Рішення № 13022707, 20.12.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2010 р. Справа № 10/12-222

Господарський суд Тернопільської області

У складі судді Півторака М.Є.

за участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства “Онікс“, смт . В. Березовиця , вул. С. Бандери, 26 Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача 1: Підприємця ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1

до відповідача 2: Великоберезовицької селищної ради, смт . Велика Березовиця , вул. Ст. Бандери, 26 Тернопільського району Тернопільської області

За участю представників:

Позивача: Самотяги О.В. директора, наказ № 1 від 12.02.2002 року;

Відповідача 1: ОСОБА_4- представника, довіреність № 08-2/1772 від 14.04.09 р.

Відповідача 2: Авдеєнко В.В. представника, довіреність № 50 від 20.02.2009 року.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20,22 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Приватне підприємство “Онікс“, смт. В.Березовиця Тернопільського району звернулося з позовом до господарського суду Тернопільської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки , укладеного 14 червня 2007 року між Великоберезовицькою селищною радою та підприємцем ОСОБА_2, площею 0,09 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 та п. 1 рішення № 108 від 02 грудня 2003 року восьмої сесії четвертого скликання Великоберезовицької селищної ради ; відшкодування витрат по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що приватне підприємство "Онікс" є правонаступником ТВ "Поділля"; жодного рішення ТВ "Поділля" щодо добровільної відмови від права власності на земельну ділянку площею 0,09 га та передачі її в землі запасу Великоберезовицької селищної ради не приймали.

Вказує, що у 2003 році колишнім головою ТВ "Поділля" було укладено договір купівлі-продажу приміщення магазину по підроблених документах. Даний договір Тернопільським міськрайонним судом скасований; ОСОБА_6 визнано винною у підробці документів. Приміщення магазину знаходиться на вказаній земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2.

Вважає, що восьмою сесією четвертого скликання Великоберезовицької селищної ради було прийнято незаконне рішення № 108 від 02 грудня 2003 року про вилучення з користування товариства власників "Поділля" земельну ділянку площею 0,09 га ( із земель зайнятих господарським будівлями та дворами ) за адресою АДРЕСА_2.

Стверджує, що про незаконні дії колишнього голови ТВ "Поділля" ОСОБА_6 та наявність оспорюваного договору стало відомо в процесі розгляду питання законності продажу приміщення магазину, як правонаступнику ТВ "Поділля" у 2008 році.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.02.2009 року порушено провадження у справі № 10/12-222, призначено її до розгляду о 15 год. 30 хв. 03 березня 2009 року та заборонено Підприємцю ОСОБА_2, жительці АДРЕСА_1; Великоберезовицькій селищній раді, смт. Велика Березовиця, вул. С. Бандери, 26 Тернопільського району Тернопільської області, а також іншим особам, до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії повязані з відчуженням, продажем, обміном, даруванням, пожертвою, заповіданням, передачею в оренду, заставу земельної ділянки площею 0,09 га, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Оскільки, ухвала суду про забезпечення позову була оскаржена фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, м. Тернопіль, справа №10/12-222 була передана до Львівського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги по суті.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду України від 05.05.2009р. ухвалу господарського суду від 12.02.2009р. у справі №10/12-222 залишено без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_2 без задоволення, а справа №10/12-222 повернута до господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою господарського суду від 12.06.2009 року призначено судове засіданні у справі о 11 год. 03 липня 2009 року.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_2, м. Тернопіль заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідач у справі Великоберезовицька селищна рада смт. В. Березовиця Тернопільського району не надала суду письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог, її представник у судовому засіданні заперечує заявлені вимоги повністю і вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 06 серпня 2009 року зупинено провадження у справі на підставі частини 1 статті 79 ГПК України до закінчення розгляду справи № 2-44/10 в Тернопільському міськрайонному суді за позовом приватного підприємства "Онікс" до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення магазину з підвалом, що знаходиться по АДРЕСА_2.

27 жовтня 2010 року до господарського суду Тернопільської області поступила заява Приватного підприємства “Онікс“ про поновлення провадження у справі №10/12-222, в зв'язку з тим, що рішення Тернопільського міськрайонного суду по справі № 2-44/10 від 29 березня 2010 року набрало законної сили, а тому ухвалою суду від 28.10.2010 року поновлено провадження у справі №10/12-222 та призначено судове засідання за участю представників сторін о 11 годині 30 хвилин 12 листопада 2010 року.

У звязку з неприбуттям у судове засідання 12.11.2010 року представників відповідачів , розгляд справи було відкладено до 10 год. 45 хвилин 26 листопада 2010 року в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні оголошувалася перерва до год. 11 год. 10 грудня 2010 року та 16 годин 20 грудня 2010 року в порядку статті 77 ГПК України.

У судовому засіданні 10.12.2010 року позивач у справі приватне підприємство "Онікс" подало заяву ( вх. № 79819(н) про зменшення позовних вимог і просить пункт 1 позовної заяви в частині визнання недійсним рішення №108 від 02 грудня 2003 року восьмої сесії четвертого скликання Великоберезовицької селищної ради та пункт 2 доповнення до позовної заяви від 02 липня 2009 року "Скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради 164 від 9 березня 2007 року" Про надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення СПД ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає право позивачу до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заява приватного підприємства "Онікс" про зменшення позовних вимог відповідає приписам статті 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представник а відповідача, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ст. 16 ЦК України ).

Спосіб захисту цивільних прав та інтересів особа обирає при зверненні з позовною заявою до суду.

Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання угоди недійсною .

Позивач по справі: приватне підприємство “Онікс“, місцезнаходження якого смт. В. Березовиця вул. Ст. Бандери, 26 Тернопільського району Тернопільської області є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку Тернопільською районною державною адміністрацією 12.02.1999 року і включене до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 30280995 , що підтверджується Довідкою Головного управління статистки у Тернопільській області АА № 167196 від 26.03. 2008 року, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав.

Пунктом 1.2. Статуту ПП “Онікс“ ( нова редакція ), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 28.01.2008 року державним реєстратором Тернопільської райдержадміністрації визначено, що у звязку з проведеною підприємством у 2007 році реорганізацією ( шляхом приєднання до нього іншої юридичної особи Товариства власників “ Поділля “ код ЄДРПОУ 03782434 ) Підприємство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та зобовязань приємного Товариства власників “Поділля“, в тому числі і щодо виплати грошових коштів колишнім пайовикам вартості майнових паїв згідно наявних у них сертифікатів.

Приватне підприємство “Онікс“ визначило предметом позову визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки , укладеного 14 червня 2007 року між Великоберезовицькою селищною радою та підприємцем ОСОБА_2, площею 0,09 га, що знаходиться в АДРЕСА_2 та п. 1 рішення № 108 від 02 грудня 2003 року восьмої сесії четвертого скликання Великоберезовицької селищної ради.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права таким, що відповідає статтям 15,16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України.

Як вказано у ч. 1 статті 2 Земельного Кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно зі статтею 3 Земельного Кодексу України ( 1079/2001 ), земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Припинення прав на землю регламентовано главою 22 Земельного кодексу України (1079/2001), статтею 141 якого передбачені підстави припинення користування земельною ділянкою.

Зазначений в ст. 141 Земельного кодексу України перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані в цій статті, не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користування земельною ділянкою.

У судовому засіданні встановлено, що 30 березня 2000 року загальні збори уповноважених Товариства власників "Поділля" прийняли рішення про продаж приміщення магазину по вул. Б. Хмельницького 1а на погашення заборгованості по заробітній платі та дати дозвіл на передавання земельної ділянки за покупцем ( копія Виписки із протоколу зборів уповноважених від 30.03.2000 року знаходиться в матеріалах справи ).

Товариство власників "Поділля" було власником приміщення магазину по АДРЕСА_2, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданого на підставі рішення виконкому Великоберезовицької селищної ради 29 жовтня 2002 року № 33 ( копія Свідоцтва знаходиться в матеріалах справи а. 64 ).

22.10.2003 року між ОСОБА_2 та головою Ради товариства власників ТВ "Поділля" ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу приміщення магазину із підвалом, що знаходиться по АДРЕСА_2 Тернопільського району.

Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни його цільового призначення. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частково ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Дана норма Цивільного кодексу України повністю кореспондується зі статтею 120 Земельного кодексу України ( в редакції Закону № 997-У від 27.04.2007 року).

02 грудня 2003 року восьма сесія четвертого скликання Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області прийняла рішення № 108 “Про вилучення та надання дозволу на юридичне оформлення і складання проекту відведення земельної ділянки підприємцю ОСОБА_2 та дочірньому підприємству “Євро Стиль“ , пунктом 1. якого вилучила з користування товариства власників “Поділля“ земельну ділянку площею 0,09 га із земель зайнятих господарськими будівлями та дворами ) за адресою АДРЕСА_2.

Пунктом 2 вказаного рішення дано дозвіл підприємцю ОСОБА_2 на юридичне оформлення та складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування викуплених приміщень та споруд на земельній ділянці загальною площею 0,09 га на умовах оренди терміном на 3 ( три ) роки за рахунок вилучених земель ТВ “Поділля“ на території Великоберезовицької селищної ради.

Як вказано у рішенні № 108 від 02.12.2003 року підставою його прийняття була письмова згода ТВ “Поділля“ про вилучення з його користування земельної ділянки.

З матеріалі справи вбачається, що приватне підприємство "Онікс" як правонаступник товариства власників "Поділля" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу магазину з підвалом, що знаходиться по АДРЕСА_2, укладеного 22 жовтня 2003 року між головою ради ТВ "Поділля" ОСОБА_6 і ОСОБА_2, посвідченого державним нотаріусом Тернопільського районної державної контори ОСОБА_7

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2008 року позов ПП "Онікс" задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення магазину з підвалом у будинку АДРЕСА_3 між ОСОБА_6 в особі голови ради ТВ "Поділля" та ОСОБА_2 визнано за ПП "Онікс" як правонаступником ТВ "Поділля" право власності на приміщення магазину з підвалом у будинку АДРЕСА_2.

Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2008 року в резолютивній частині рішення суду слова "визнати за ПП "Онікс" право власності на приміщення магазину з підвалом у будинку АДРЕСА_2 замінено фразою" повернути сторони в попереднє положення". У решті рішення міськрайонного суду залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 25 березня 2009 року рішення Тернопільського міськрайоного суду Тернопільської області від 28 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 07 жовтня 2008 року скасовано , справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

29 березня 2010 року Тернопільський міськрайонний суд у справі № 2-44/10 виніс рішення , яким визнав договір купівлі-продажу приміщення магазину із підвалом по АДРЕСА_2, укладений 22 жовтня 2003 року між ОСОБА_6 в особі голови ТВ "Поділля" та ОСОБА_2, а також реєстраційне посвідчення на право власності на приміщення вказаного магазину від 28 жовтня 2003 року, видане Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 недійсними . Повернути сторони в попереднє становище, а саме: зобовязати ОСОБА_2 повернути ПП "Онікс" приміщення магазину із підвалом АДРЕСА_2 та визнати за ПП "Онікс" право власності на вказане приміщення ;зобовязати ТОВ "Поділля" повернути ОСОБА_8 одержані за договором купівлі-продажу від 22 жовтня 2003 року кошти в розмірі 55 000 грн.

01 вересня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 і винесла ухвалу, якою відхилила апеляційну скаргу ОСОБА_2; рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2010 року залишила без змін.

Отже , на час розгляду справи № 10/12-222, Тернопільський міськрайонний суд розглянув по суті позов ПП "Онікс" смт. В.Березовиця і визнав недійсним договір купівлі-продажу приміщення магазину з підвалом, що знаходиться по АДРЕСА_2, укладений 22 жовтня 2003 року між ТВ "Поділля" в особі голови ОСОБА_6 та ОСОБА_2, а також реєстраційне посвідчення на право власності на приміщення вказаного магазину від 28 жовтня 2003 року, видане Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації. Вказаним рішенням визнано за ПП "Онікс" ( позивачем у справі ) право власності на вказане приміщення. Рішення вступило в законну силу.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, статті 373 Цивільного кодексу України право власності на землю гарантується Конституцією України та надається і здійснюється відповідно до Закону.

Приписами п. статті 128 Земельного кодексу України встановлено, що підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки є рішення місцевої державної адміністрації про продаж земельної ділянки.

09 березня 2007 року Великоберезовицька селищна рада прийняла рішення № 161 "Про надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення СПД ОСОБА_2", яким продала субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 земельну ділянку (кадастровий номер 61252:55200:02:002:0399) площею 900.00 кв. м. що по АДРЕСА_2 за 18 092 грн. 54 коп. без ПДВ для обслуговування кондитерського цеху (п. 3 рішення).

Пунктом 5 рішення зобовязано Великоберезовицьку селищну раду забезпечити оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 900,00 кв. м. по АДРЕСА_2 за ціною та на умовах, визначених цим рішенням .

Відповідно до ч. 2 статті 127 ЗК України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах ( аукціон, конкурс) , крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані обєкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належить державі.

14 червня 2007 року між Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області від імені якої діє голова ОСОБА_9 та підприємцем ОСОБА_2, що мешкає в АДРЕСА_1 було укладено Договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Пунктом 1.1. Договору сторони встановили, що Продавець на підставі рішення Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області № 161 від 09 березня 2007 року продав, а Покупець купив земельну ділянку з усіма обтяженнями і сервітутами , кадастровий № 6125255200:02:002:0399, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, площею 0,09 га, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Згідно п. 1.2. Договору земельна ділянка продається для обслуговування кондитерського цеху ( без зміни її цільового призначення ), власником яких є Покупець .

Ціна продажу земельної ділянки за цим договором складає 18 092,54 грн.( п. 2.1. Договору ).

Пунктом 8.1. Договору сторони визначили , що обовязок Продавця передати земельну ділянку Покупцю вважається виконаним і право власності на земельну ділянку переходить до Покупця після повної сплати вартості даної земельної ділянки відповідно до даного Договору, одержання Покупцем Державного акту на право власності на землю та після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) та державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення меж цієї земельної ділянки в натурі до одержання документа, що посвідчує право власності на землю забороняється ( п. 8.2. Договору).

Даний Договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчено 14 червня 2007 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мороз К.В.

Приватне підприємство "Онікс" місцезнаходження якого смт. В. Березовиця не є стороною у договорі купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 14 червня 2010 року.

Оскільки, позивач не є стороною у договорі купівлі-продажу він має довести, що оспорюваний ним договір порушує його цивільні права та законні інтереси.

На час розгляду позову в суді приватне підприємство "Онікс" є власником приміщення магазину із підвалом по АДРЕСА_2 Тернопільського району на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду від 29 березня 2010 року. Дане приміщення знаходиться на земельній ділянці, власником якої є СПД ФО ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу, укладеного 14.06.2007 року.

Статтею 210 Земельного кодексу України передбачено, що угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Відповідно до статті 215 ЦК України ( 17/17-456-ЄП ) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 3 статті 215 ЦК України, право на звернення до суду щодо визнання правочину недійсним має лише одна із його сторін або ж заінтересована особа. Позивач у справі приватне підприємство "Онікс" не є стороною договору, однак воно є заінтересованою особою: його власність знаходиться на земельній ділянці, власником якої є приватний підприємець ОСОБА_2, що набула право власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки.

З огляду на наведене суд прийшов до висновку, що вимоги приватного підприємства "Онікс" смт. В. Березовиця Тернопільського району про визнання недійсним договору купівлі продажу земельної ділянки, укладеного між Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області та Підприємець ОСОБА_2, жителькою м. Тернопіль 14 червня 2007 року є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно п. 4 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки ,приватне підприємство "Онікс", смт. В. Березовиця у поданій до суду заяві ( вх. № 19819(н) від 10.12.2010 року ) відмовилось від позову в частині визнання недійсним рішення № 108/ від 2 грудня 2003 року восьмої сесії четвертого скликання Великоберезовицької селищної ради та п. 2 доповнення до позовної заяви від 2 липня 2009 року "Скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради 161 від 9 березня 2007 року" Про надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення СПД ОСОБА_2", а тому суд припиняє провадження у цій частині в порядку статті 80 п. 4 ГПК України.

Відшкодування судових витрат, в порядку ст.49 ГПК України покласти на Великоберезовицьку селищну раду, смт. В. Березовиця Тернопільського району Тернопільської області.

З огляду на наведене, керуючись ст.19 Конституції України , ст. ст. 1,33,43,49,80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 120 Земельного Кодексу України, статтями 11,16,203,215,377 ЦК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,09 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, кадастровий номер 6125255200:02:002:0399, укладеного 14 червня 2007 року між Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що мешкає в АДРЕСА_1.

3.В частині позовних вимог про визнання недійсним рішення №108 від 02 грудня 2003 року восьмої сесії четвертого скликання Великоберезовицької селищної ради та пункту 2 доповнення до позовної заяви від 02 липня 2009 року "Скасувати рішення Великоберезовицької селищної ради №161 від 9 березня 2007 року "Про надання дозволу на продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення СПД ОСОБА_2- провадження припинити.

4.Стягнути з Великоберезовицької селищної ради, смт . В. Березовиця , вул. С. Бандери, 26 Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 04393462 на користь приватного підприємства "Онікс", смт . В. Березовиця , вул. С. Бандери,26, ідентифікаційний код 30280995 - 85 грн. в повернення сплаченого державного мита; 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області.

5.Повне рішення складено 24 грудня 2010 року.

СуддяМ.Є. Півторак