ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" грудня 2010 р. Справа № 3/190
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віктар»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 15971,80 грн.
Суддя Мамченко Ю.А.
Представники:
від позивача : представник Шмигельський О.Р. (довіреність №348 від 10.12.2010 року);
від відповідача : не зявився
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віктар» звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 9211,08 грн., інфляційних втрат в розмірі 5611,58 грн., три відсотки річних в розмірі 1149,14 грн.. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не зявився. Причин неявки в судове засідання не повідомив. Ухвала суду про призначення справи до розгляду, направлена відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві, а саме: Рівненська обл., м.Рівне, вул.Київська, буд.26, кв.5 повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до положень ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані ним письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При винесенні рішення суд
ВСТАНОВИВ
27.05.2008 року між ТОВ «Компанія «Віктар»(далі Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (далі - Дистрибютор) укладено договір дистрибуції №212/08.
Відповідно до п.2.1. Договору продавець на умовах договору зобовязався передати товар Дистрибютору, а Дистрибютор зобов'язався своєчасно оплатити отриманий товар.
Відповідно до п.4.1. асортимент і кількість товару, який продається Дистрибютору відображається в накладних на передачу товару, які є невідємною частиною договору.
Згідно з п.6.4. Договору сторони погодили, що датою отримання товару вважається дата прийняття товару Дистрибютором вказана в накладній.
Відповідно до п.8.1. Договору ціни на товари, котрі продаються Дистрибютору згідно Договору встановлюються в національній валюті та вказуються в накладних.
Згідно з п.8.2. Договору в період з вересня по квітень Дистрибютор повинен розрахуватись за товар не пізніше, ніж за 30 календарних днів з дати поставки товару. В період з травня по серпень відтермінування платежу складає 15 календарних днів з дати поставки товару.
Відповідно до п.9.3 Договору Дистрибютор зобовязався своєчасно оплачувати товар Продавцю згідно п.8.2. Договору.
На виконання Договору дистрибюції №212/08 від27.05.2008 року позивач здійснив відповідачу поставку Товару в асортименті на загальну суму в розмірі 317271,88 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними: № РНГ 2622 від 27.05.2008 року, № РНГ 4024 від 23.07.2008 року, № РНГ 2904 від 06.06.2008 року, № РНГ 4381 від 09.08.2008 року, № РНГ 3079 від 13.06.2008 року,№ РНГ 4661 від 21.08.2008 року, № РНГ 3162 від 17.06.2008 року,№ РНГ 4989 від 06.09.2008 року, № РНГ 3283 від 21.06.2008 року,№ РНГ 5324 від 27.09.2008 року, № РНГ 3495 від 01.07.2008 року, №РНГ 6554 від 22.12.2008 року, № РНГ 3644 від 07.07.2008 року,№ РНГ 80 від 12.01.2009 року, № РНГ 3954 від 19.07.2008 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином завіреними копіями видаткових накладних, а саме №Л-00000891 від 16.11.2009 року на суму 30942 грн. 65 коп. та №Л-00000909 від 24.11.2009 року на суму18873 грн. 08 коп..
Враховуючи вищевикладене, у тому числі дату останньої поставки, а саме: 12.01.2009 року відповідач зобов'язаний був вчинити повну оплату купленого ним товару не пізніше 11.02.2009 року, проте, в порушення п.8.2. Договору №212/08 відповідач не провів належного розрахунку у вказаний вище строк, здійснивши: оплату поставленого товару з запізненням, частково, на загальну суму 307282,24 грн., що стверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку позивача. Крім того, відповідач згідно з накладними на повернення: №1-00000043 від 29.07.2008 року, № 1-00000044 від 29.07.2008 року, № 51 від 27.08.2008 року, № 52 від 27.08.2008 року здійснив повернення поставленого товару на загальну суму 778,56 грн..
В матеріалах справи відсутні докази оплати ФОП ОСОБА_1 заборгованості за поставлений товар в розмірі 49815,73 грн..
Заявлену у відповідності до п.11.1. Договору № 212/08 Претензію (вих. № 205 від 15.07.2010 року) відповідач залишив без відповіді та задоволення.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За порушення строків оплати, відповідно до положень ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу нараховано інфляційні втрати в розмірі 5611,58 грн. та три відсотки річних в розмірі 1149,14 грн.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9211,08 грн., 3% річних в розмірі 1149,14 грн., інфляційних втрат в розмірі 5611,58 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Укрсиббанк м.Рівне, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Віктар» (Львівська область, Пустомитський район, с.Бережани, вул.Долинівка, 23, код ЄДРПОУ 30790761, р/р 26000102907001 в ЗАТ «Альфа-Банк», МФО 300346) основний борг в сумі 9211,08 грн., 3% річних в розмірі 1149,14 грн., інфляційні втрат в розмірі 5611,58 грн., а також витрати на оплату державного мита в розмірі 159,72 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн..
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Мамченко Ю.А.
Повний текст рішення суддею підписано “20” грудня 2010 року
Судове рішення № 13022695, Господарський суд Рівненської області було прийнято 14.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 3/190. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: