Рішення № 13022358, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 21/89(10)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Міор-ЛВ”, м. Львів

до відповідача: Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів

про стягнення 267518,00 грн.

Суддя Чорній Л.З.

При секретарі М. Фарина

Представники:

від позивача: Венгер Д.О. –представник

від відповідача: Фоміч М.С. –представник

від третьої особи: не з’явився

Суть спору:

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Міор-ЛВ”, м. Львів до Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Львівської міської ради, м. Львів про стягнення 267518,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 08.10.2010 р. призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2010р. Ухвалою суду від 28.10.10 р. до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Львівську міську раду, розгляд справи відкладено на 09.11.2010 р. В судовому засіданні 09.11.10 р. оголошено перерву до 15.11.10 р., яку продовжено до 16.12.10 р. Ухвалою суду від 16.12.10 р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору та в судовому оголошено перерву до 21.12.10 р.

28.10.10 р. в канцелярії господарського суду позивачем зареєстровано заяву №20898 про збільшення позовних вимог відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача крім 267518 грн. суми основного боргу, 52373,11 грн. інфляційних втрат та 14160, 13 грн. 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд стягнути з відповідача 334 051 грн. заборгованості з яких 267518 грн. складає сума основного боргу, 52373,11 грн. інфляційні втрати, 14160, 13 грн. 3% річних та судові витрати у справі.

Відповідач в судове засідання з’явився, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи –Львівської міської ради в судове засідання не з’явився, письмових пояснень по суті позову суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

19.08.2008р. між Управлінням капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (замовник) та ТзОВ "МІОР-ЛВ"(генпідрядник) в особі директора Гладія М.С укладено договір №83 на реконструкцію приміщень на вул. Сахарова, 2 (управління транспорту і зв'язку).

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі

У відповідності до п.1.1. даного договору генпідрядник зобов'язався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил виконати роботи на об'єкті: реконструкцію приміщень на вул. Сахарова, 2 (управління транспорту і зв'язку), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити виконані роботи.

У відповідності до п.2.1. договору договірна ціна на момент укладання договору є динамічною і становить 285850 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень) в т.ч. ПДВ- 47 641,67грн.(сорок сім тисяч шістсот сорок одна гривня шістдесят сім копійок). Динамічна договірна ціна (приблизна) визначається на основі проектно-кошторисної документації, встановлюється відкритою, уточнюється протягом всього строку будівництва об'єкту і є невід’ємною частиною договору.

У відповідності до п. 4.2.9. вищезазначеного договору замовник зобов'язався оплатити прийняті виконанні роботи.

У відповідності до п. 5.3. договору оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом десяти робочих днів з моменту підписання замовником представлених актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки(форма КБ-3).

На виконання умов договору позивачем виконано підрядні роботи на суму 267518 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) за грудень 2008 р. копію якого позивачем долучено до матеріалів справи.

Всупереч умов договору відповідач свого обов’язку з оплати виконаних робіт згідно договору №83 від 19.08.2008 р. не виконав.

Станом на день подання позовної заяви до суду основна сума боргу відповідача перед позивачем становить 267518 грн. Факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується первинними документами та актом звірки розрахунків між сторонами станом на 01.01.2010 р.

Відповідно до п.5.3 договору оплата прийнятих робіт здійснюється щомісячно шляхом проміжних платежів протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання замовником представлених генпідрядником актів виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки (форма КБ-3). Проміжні платежі з урахуванням авансів здійснюються в розмірі 95% від договірної ціни (п.5.5)

Відповідно до п.5.7 договору кінцеві розрахунки проводяться на протязі 15 днів з моменту підписання Акту державної комісії приймання об’єкту в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент подання позовної заяви до суду акту державної комісії щодо прийняття об’єкту в експлуатацію не було.

Враховуючи наведене, позивач має право вимоги до відповідача лише щодо 95% договірної ціни в сумі 254142,10 грн. Позовні вимоги в сумі 13375,90 грн. (5% договірної ціни) слід залишити без розгляду. Після здачі об’єкту в експлуатацію позивач має право звернутися про стягнення вказаної суми в загальному порядку.

Таким чином, з врахуванням вищезазначеного до стягнення з відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 254142,10 грн.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведенного, позивач згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог від 28.10.10 р., просить стягнути з відповідача 52373,11 грн. інфляційних втрат та 14160,13 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього кодексу. На вимогу суду позивачем не надано доказів звернення до відповідача з письмовою вимогою чи претензією з метою врегулювання спору в досудовому порядку. У зв’язку з наведеним суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій слід відмовити.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.          

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 610, 612, 625,837,854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Управління капітального будівництва Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, м. Львів (79044, м. Львів, вул. Горбачовського,10; код ЄДРПОУ 04056049; р/р 35424054002050 ГУДК у Львівській області; МФО 825014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МІОР-ЛВ” (79017, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 10/21; код ЄДРПОУ 32638900; р/р 26005118097061 в ЛФ АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 325774) –254142 грн. 10 коп. основного боргу, 2542 грн. 20 коп. державного мита та 224 грн. 20 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

3.          В частині стягнення 13375,90 грн. основного боргу позовні вимоги залишити без розгляду.

4.           В решті частин позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Суддя Чорній Л.З.           

Рішення складено