Рішення № 13022305, 21.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.10                                                                                           Справа№ 30/206 (10)

за позовом: Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів

до відповідача: КЕВ м.Львова

про стягнення 12713, 41 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

Від прокуратури: н/з

Від позивача: Білий Н.Ю.

Від відповідача: Куцак В.Л.

Сторонам роз’яснено права та обов’язки у відповідності до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позов заявлено прокурором м. Львова в інтересах держави в особі ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»до квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів про стягнення 12713, 41 грн.

Ухвалою суду від 10.11.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 30.11.2010р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.

Представник позивача в судовому засіданні просить провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10151,36 грн. припинити, у зв’язку зі сплатою відповідачем заборгованості. Решта вимог просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з"явився, повідомив про сплату основного боргу, що підтвердив платіжним дорученням №1873 від 03.12.2010р., а також просить зменшити розмір пені, у зв’язку з важким фінансовим становищем.

Заслухавши пояснення повноважних представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання та транспортування природного газу № 42 від 12.01.2009р., згідно якого позивач зобов”язався постачати та надавати послуги по транспортуванню природного газу, а відповідач зобов”язувався прийняти та оплатити природний газ та послуги по транспортуванню.

Порядок розрахунків визначено п. 7.1. вищезазначеного договору, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст.193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивачем виконано договірні зобов”язання, що підтверджено актами прийому-передачі природного газу за спірний період (в матеріалах справи).

Проте, відповідач свої зобов’язання в частині оплати своєчасно не виконав, залишок боргу останнього перед позивачем за поставлений природній газ станом на 01.09.2010 року складав 10151,36 грн., згідно поданого розрахунку позовних вимог та підтверджений актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2010р. Однак, враховуючи те, що відповідачем погашено основний боргу після подачі позову до суду, суд дійшов висновку провадження по справі в частині стягнення основного боргу припинити на підставі п. 1.1. ст..80 ГПК України.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 8.3 Договору № 42 від 12.01.2009 р., за несвоєчасну оплату за спожитий природній газ та його транспортування, споживач сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу. Згідно розрахунку позивача, дана сума становить 1047,18 грн.

Проте, враховуючи клопотання відповідача, щодо перегляду судом розміру нарахованої пені за несвоєчасну сплату боргу в зв’язку з тим, що КЕВ м. Львова не мав можливості проводити оплату згідно виставлених рахунків, оскільки відповідні кошти не були вчасно перераховані з державного бюджету суд, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, дійшов до висновку зменшити розмір нарахованої пені до 300 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 7%, що становить 710, 60 грн., проте суд вирішив відмовити у стягненні даної суми, оскільки вона є необґрунтованою.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу та 3% від простроченої суми, а також сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Відповідно до поданого позивачем розрахунку, сума 3% річних становить 260,04 грн., а інфляційні втрати складають 544,23 грн. та підлягають стягненню.

Відповідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.179, 193, 216 ГК України, ст.ст.625, 638, 639 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 80, 82- 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 10151, 36 грн. –припинити.

3.          Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів, вул. Шевченка, 3-а (р/р 35224005007486 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, код ЗКПО 076380213):

-          на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів, вул. Золота, 42 (р/р 260080500065 в ТОВ КБ «Фінансова ініціатива», МФО 380054, код ЄДРПОУ 03349039) - 544,23 грн. інфляційних втрат, 300,00 грн. пені, 260,04 грн. - 3% річних;

- в доход державного бюджету - 102,00 грн.;

- в доход місцевого бюджету Личаківського району м. Львова - 208,86 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

5. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Мороз Н.В.

Рішення складено 22.12.2010 року.