Рішення № 13022188, 09.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.10                                                                                           Справа№ 6/205(2010)

За позовом:Державно-комунального підприємства “Кіновідеопрокат”, м. Дрогобич

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех МБК”, м. Дрогобич

про:стягнення 13005грн. 05коп. Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання: Гривняк Г.Т.

Представники: від позивача:Корчинський В.А. –директор (довіреність №64 від 01.11.2010р.), Харів О.П. –гол.бухгалтер (довіреність № 68 від 08.12.2010р.) від відповідача:не з’явився Представникам позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Державно-комунальним підприємством “Кіновідеопрокат” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех МБК” про стягнення 13005 грн. 05 коп. основного боргу.

          Ухвалою суду від 26.11.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09.12.2010р.

          В судовому засіданні від 09.12.2010р. представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.2010р. не з’явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не представив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Господарському суду подано достатньо доказів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача та позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши представлені докази у їх сукупності, суд встановив:

10.05.2007р. між сторонами укладено договір оренди будівлі, споруди (іншого об”єкта нерухомості) № 13, відповідно до п.п. 1.1. якого, позивач зобов’язувався передати відповідачу, а відповідач - прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 28,3 м. кв., яке знаходиться за адресою: м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 2.

Орендна плата становить 566 грн. 00 коп. (п. 5.2 договору оренди).

Відповідно до п.5.3. договору, орендну плату відповідач незалежно від наслідків його господарської діяльності сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача або готівкою наперед за поточний місяць не пізніше 5 числа попереднього місяця.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

30.04.2009р. сторонами підписано акт повернення тимчасово орендованого приміщення.

Також сторонами підписано договори про відшкодування витрат балансоутримувача по наданні комунальних послуг позивачу, зокрема, № 2 від 01.02.2007р. та № 4 від 01.01.2008р. Відповідно до яких, позивач зобов’язувався надавати відповідачу комунальні послуги за діючими розцінками і тарифами, а відповідач - не пізніше 5-го числа, що настає за звітним місяцем, своєчасно сплачувати на розрахунковий рахунок позивача витрати на відшкодування використаних комунальних послуг у відповідності до місячних розрахунків згідно показників лічильників і тарифів.

Однак, в порушення умов згаданих договорів, орендар своїх обов”язків по сплаті орендної плати за користування приміщенням належним чином не виконав, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача з орендної плати становить 7732грн. 97коп., витрати на утримання майна та відшкодування спожитих комунальних послуг - 5272грн. 08коп., а разом –13005грн. 05коп.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України - за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 6 ст. 238 ГК України).

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 162 ЦК України).

Згідно із ст. 795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язань щодо внесення плати згідно укладених договорів не надав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 162, 509,525, 599,,638, 795 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 238 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Тех МБК”, м.Дрогобич, вул.Коновальця, 5/17 ( ідентифікаційний код 31416751) на користь Державно-комунального підприємства “Кіновідеопрокат”, м.Дрогобич, вул.Гайдамацька, 2 (ідентифікаційний код 02403736) 13005грн. 05коп. основного боргу, 130грн. 05коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                           Гоменюк З.П.