Рішення № 13022083, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/201-7/113-23/60821.12.10 За позовомдочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаакціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»

Київська міська державна адміністрація

простягнення 4045967,76 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Жигадло І.Б. (довіреність №79/10 від 28.12.2009 року)

від відповідача:представники Матвеєва В.П. (довіреність №Д07/2010/01/04-2 від 04.01.2010 року), Комісар С.П. (довіреність №Д07/2010/01/04-8 від 04.01.2010 року)

від третьої особи: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»заборгованості за договором №06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року у розмірі 4045967,76 грн. (у тому числі 1305296,87 грн. основного боргу; 1092365,03 грн. пені,1512175,26 грн. інфляційних втрат та 136130,60 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач порушив зобов’язання щодо своєчасних розрахунків за договором постачання газу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2009 року, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 року позов дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задоволено частково: стягнуто з Відповідача 1512175,26 грн. інфляційних втрат, 136130,60 грн. трьох процентів річних; 1092365,03 грн. пені у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 року та рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2009 року у справі №37/201 у частині стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 року та рішення Господарського суду міста Києва від 24.07.2009року залишено без змін.

За результатами нового розгляду Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 09.07.2010 року у справі №37/201-7/113 відповідно до якого позов задоволено повністю, стягнуто з акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»на користь Позивача 1 512 175,26 грн. інфляційних втрат, 136 130,60 грн. трьох процентів річних, 1 092 365,03 грн. пені. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року рішення Господарського суду міста Києва № 37/201-7/113 від 09.07.2010 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.11.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року та рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2010 року у справі №37/201-7/113 у частині стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2010 року прийнято до провадження справу №37/201-7/113-23/608 та призначено її розгляд на 14.12.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи, що оскільки акти приймання-передачі фактично підписані значно пізніше від зазначеної у них дати, то Позивач невірно визначив період прострочення зобов’язань за договором №06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 21.12.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки природного газу №06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року для ТЕЦ-6 «Київенерго»відповідно до якого Позивач зобов’язався передати протягом жовтня –грудня 2008 року газ в обсязі до 18 872 тис. куб. м., а Відповідач –прийняти та оплатити його вартість за цінами, погодженими у розділі 5 договору та додаткової угоди до нього від 26 листопада 2008 року.

Актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2008 року, 31.12.2008 року, підтверджено факт передачі Позивачем природного газу за вищевказаний період та надання послуг з його транспортування в обсязі 16 330 тис. куб. м. загальною вартістю 28 893 728,87 грн., а також оплати Відповідачем газ та послуг у повному обсязі до звернення Позивача до суду. Проте така оплата у повному обсязі була здійснена Відповідачем з порушенням встановленого договором №06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року строку 06.04.2009 року.

Справа розглядається в частині стягнення з Відповідача 1 512 175,26 грн. інфляційних втрат, 136 130,60 грн. трьох процентів річних та 1 092 365,03 грн. пені.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При попередньому розгляді справи судами встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки встановлені договором.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 7.2 договору №06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року за невиконання умов пункту 6.1 договору передбачено нарахування пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України на суму боргу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 6.1 договору №06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року встановлено, що остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акта приймання-передачі газу до10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач стверджує, що акти приймання-передачі газу за листопад - грудень 2008 року було фактично підписано значно пізніше від зазначеної у них дати. Таким чином, Позивач невірно визначив дату початку перебігу строку прострочення зобов’язань щодо розрахунків за договором №06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року.

На підтвердження своїх доводів Відповідач надав суду копії листів щодо узгодження з Позивачем порядку підписання актів приймання-передачі газу за листопад-грудень 2008 року.

Згідно статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Факт передачі матеріальних цінностей підтверджується актом приймання-передачі.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 року первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду акти приймання-передачі газу за листопад-грудень 2008 року, які оформлено відповідно до вимог чинного законодавства та підписано і скріплено печаткою Відповідача без зауважень та заперечень.

Таким чином, доводи Відповідача є необґрунтованими, оскільки своїми діями він підтвердив факт передачі природного газу у листопаді-грудні 2008 року.

З огляду на викладене, судом встановлено, що Позивач правомірно здійснив нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних з 11 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Судом проведено перерахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних з урахуванням довідки Відповідача про розрахунки за договором 06/08-2050 БО-41 від 16.10.2008 року (том 1, а.с 51).

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що Позивач має право на стягнення 1742345,63 гривень. Оскільки суду не надано право виходити за межі позовних вимог до стягнення підлягає сума у розмірі, заявленому Позивачем.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

1809724.5011.11.2008 - 21.11.20081112.0000 %0.066 %*13053.75

809724.5021.11.2008 - 15.02.20098712.0000 %0.066 %*46194.12

809724.5016.02.2009 - 23.02.2009812.0000 %0.066 %*4259.37

11824664.8811.12.2008 - 15.02.20096712.0000 %0.066 %*519509.87

11824664.8816.02.2009 - 23.02.2009812.0000 %0.066 %*62200.98

1305296.8723.02.2009 - 04.03.20091012.0000 %0.066 %*8582.77

460385.3204.03.2009 - 06.04.20093412.0000 %0.066 %*10292.45

14670907.4911.01.2009 - 15.02.20093612.0000 %0.066 %*347278.47

14670907.4916.02.2009 - 23.02.2009812.0000 %0.066 %*77172.99

1742345,63 Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що Позивач має право на стягнення 136266,31 гривень. Оскільки суду не надано право виходити за межі позовних вимог до стягнення підлягає сума у розмірі, заявленому Позивачем.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

1809724.5011.11.2008 - 21.11.2008113 %1636.19

809724.5021.11.2008 - 23.02.2009953 %6322.51

11824664.8811.12.2008 - 23.02.2009753 %72891.77

1305296.8723.02.2009 - 04.03.2009103 %1072.85

460385.3204.03.2009 - 06.04.2009343 %1286.56

14670907.4911.01.2009 - 23.02.2009443 %53056.43

136266,31 Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що Позивач має право на стягнення 1512980,89 гривень. Оскільки суду не надано право виходити за межі позовних вимог до стягнення підлягає сума у розмірі, заявленому Позивачем.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

11.11.2008 - 21.11.20081809724.501.01527145.87

21.11.2008 - 23.02.2009809724.501.06653441.82

11.12.2008 - 23.02.200911824664.881.066780427.88

23.02.2009 - 04.03.20091305296.871.0000.00

04.03.2009 - 06.04.2009460385.321.0146445.39

11.01.2009 - 23.02.200914670907.491.044645519.93

1512980,89 Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Стягнути з акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на користь дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 31301827) 1092365,03 грн. (один мільйон дев’яносто дві тисячі триста шістдесят п’ять гривень 03 копійки) пені; 1512175,26 грн. (один мільйон п’ятсот дванадцять тисяч сто сімдесят п’ять гривень 26 копійок) інфляційних втрат; 136130,60 грн. (сто тридцять шість тисяч сто тридцять гривень 60 копійок) трьох процентів річних; 17273,27 грн. (сімнадцять тисяч двісті сімдесят три гривні 27 копійок) державного мита та 79,93 грн. (сімдесят дев’ять гривень 93 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяТ.Ю.Кирилюк

Повне рішення складено: 22.12.2010 року.