Рішення № 130220553, 15.09.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1916/2025 Справа № 487/11398/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Черенкової Н.П.,

при секретарі Романової К.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ«ОТП Банк»звернувся доЗаводського районногосуду м.Миколаєваз позовом,в якомупросить стягнутиз відповідачана користьпозивача заборгованістьза кредитнимдоговором №2039747747 від 09.06.2023 року у розмірі 20632,56 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 09.06.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2039747747, згідно якого позивач надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 25400,00 грн з остаточною датою повернення 09.06.2026 року. Фіксована процентна ставка, згідно умов даного Договору, складає 20% річних. Повернення кредиту, сплата процентів та інших, передбачених договором платежів відбувається шляхом сплати позичальнику ануїтетних платежів згідно графіку платежів, що є додатком до Договору. Позивач вказує, що на виконання умов вищевказаного договору АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконує, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Згідно розрахунку заборгованості, у зв`язку із порушенням умов Кредитного договору №2039747747 від 09.06.2023 р. станом на 14.10.2023 року заборгованість ОСОБА_1 перед AT «ОТП Банк» становить суму у розмірі 20632,56 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту - 19166,28 грн; заборгованості за відсотками - 1466,28 грн.

За такого, відповідно до ст.ст. 1054, 1048, 1049ЦК України позивач просить стягнути заборгованість за Кредитним договором №2039747747 від 09.06.2023 року в сумі 20632,56 грн, а також сплачений судовий збір.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 08.01.2025 року дану цивільну справу передано за підсудністю до Центрального районного суду м.Миколаєва на підставі ч.1 ст. 27 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2025 року дану справу передано на розгляд судді Черенковій Н.П.

Після виконання приписів ст. 187 ЦПК України, ухвалою судді від 19.02.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали подати відзив на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу за місцем реєстрації.

Оскільки розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд проводиться по матеріалах справи.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розглядати справу за відсутності представника АТ «ОТП Банк».

Від відповідача будь-яких заяв та клопотань не надходило, в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно ч. 8 ст.279ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Статтею 174ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У порядку ст.178ЦПК України відповідач не скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Згідно ст.282 ЦПК України, за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положеннямст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» від23лютого 2006року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 ЦК України, ст. ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що 09.06.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2039747747, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 25400,00 грн, на умовах визначених кредитним договором, строком до 09.06.2026 року.

Протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 20 % річних (п.1.2.Договору).

Згідно з п.1.3. кредитного договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів.

Відповідно до Додатку №1 до Кредитного договору №2039747747 від 09.06.2023 року Графіку Платежів та Розрахунку загальної вартості кредиту зазначено детально строк кредиту - 36 місяців, загальна вартість кредиту 33991,64 грн, щомісячний платіж Позичальника становить 945,00 грн, крім останнього 916,64 грн.

Також сторонами підписані паспорт споживчого кредиту та Анкета-заяву на отримання кредиту. Вказані документи засвідчені підписами відповідача ОСОБА_1 та представника банку.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Перерахування грошових коштів у розмірі 25400,00 грн, відповідно до умов кредитного договору, підтверджується копією меморіального ордеру № 12437475 від 09.06.2023 року.

З врахуванням викладеного, судом встановлено, що позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, оскільки надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Разом з тим, відповідач частково сплачував заборгованість, однак в повній мірі, відповідно до умов Договору, ним платежі кредитору не сплачувалися, що відображається у розрахунку заборгованості.

Відповідачу ОСОБА_1 банком була направлена досудова вимога щодо дострокового стягнення заборгованості від 10.10.2024 року за № 5539/2024, що підтверджується витягом із списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з повідомленням.

Однак, відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості за Кредитним договором №2039747747 від 09.06.2023 року вбачається, в зв`язку з неповним виконанням відповідачем свої зобов`язань за Кредитним догвором, станом на 14.10.2024 року утворилася заборгованість у сумі 20632,56 грн, яка складається із:

- заборгованості по тілу кредиту - 19166,28 грн;

- заборгованості за відсотками - 1466,28 грн.

Оскільки нормативно-правовими актами, в тому числі актами Національного Банку України, не затверджено зразок «Розрахунку заборгованості кредитним договором», тому розробка такого документу такого типу віднесена до компетенції кожної банківської установи.

За таких обставин, долучений до позовної заяви розрахунок заборгованості є формою, встановленою банком, мета якого фіксування кредитної заборгованості позичальника.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду у постанові від 17.12.2020 по справі 278/2177/15-ц, суд визнає наданий банком розрахунок заборгованості належним та допустимим доказом в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

За правилом ч. 1 ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 2 ст.207ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст.1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «ОТП Банк» виконав своєчасно і повністю, надававши відповідачу кредитні ресурси в повному обсязі.

Розмір заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості за тілом кредиту та процентами, підтверджується розрахунком, наданим позивачем, який є повним, чітким, узгоджується з умовами кредитного договору.

Згідно зі ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно ст. ч. 1 ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Відтак, оскільки на час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору, а тому суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «ОТП Банк» щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаним вище кредитним договором у загальному розмірі 20632,56 грн.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Сплачений судовий збір у розмірі 3028,40 грн стягнути з відповідача на користь АТ «ОТП Банк», відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 141, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 525, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства«ОТП Банк»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул.Жилянська, 43) заборгованість за Кредитним договором №2039747747 від 09.06.2023 року у розмірі 20632,56 грн (двадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні 56 копійок), з яких: заборгованість по тілу кредиту - 19166,28 грн; заборгованість за відсотками - 1466,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати на сплату судового збору у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Центрального районного суду м. Миколаєва протягом 30 днів з дня оголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня оголошення рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення виготовлено: 15 вересня 2025 року.

Суддя Н.П. Черенкова