Рішення № 13021998, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/45920.12.10

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-ХХІ»

про стягнення 16128,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шкварко В.І. –представник за довіреністю № б/н від 17.10.2010 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квінта»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-ХХІ»про стягнення 16128,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі усної домовленості товариство з обмеженою відповідальністю «Квінта»(позивач) надає в тимчасове платне користування (на час виконання робіт) кран КС 3575, а товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-ХХІ»(відповідач) сплачує за користування грошову суму.

Позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 16128,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт, які підписані та скріплені печатками сторін:

- № ОУ-0000020 від 31.03.2008 року на суму 3648,00 грн. з ПДВ;

- № ОУ-0000037 від 23.05.2008 року на суму 11 328,00 грн. з ПДВ;

- № ОУ-0000043 від 05.06.2008 року на суму 1 152,00 грн. з ПДВ.

Виконуючи свої зобов’язання позивач надав відповідачеві податкову накладну від 31.03.2008 року за порядковим номером 20 на суму 3648,00 грн., податкову накладну від 23.05.2008 року за порядковим номером 40 на суму 11 328,00 грн., податкову накладну від 05.06.2008 року за порядковим номером 47 на суму 1 152,00 грн.

Відповідач свої зобов’язання порушив, не оплатив надані послуги.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 6 від 19.06.2008 року з проханням погасити заборгованість за надані послуги крану КС 3575 станом на 19 червня 2008 року. Даний акт є підписаним та скріпленим печатками сторін. Даний лист був отриманий відповідачем 23.06.2008 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 13277307 на юридичну адресу: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 18/2, кв. 14, проте був залишений без відповіді та без задоволення.

На підставі викладеного вище позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/459 і призначено до розгляду на 07.12.2010 року.

У судове засідання 07.12.2010 року представник позивача з’явився, частково виконав вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/459 від 24.11.2010 року.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/459 від 24.11.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 20.12.2010 р.

У судове засідання 20.12.2010 року представник позивача з’явився та подав документи на вимогу ухвали суду від 07.12.2010 року, надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16128,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 161,28 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/459 від 24.11.2010 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.2 статті 205 ЦК України передбачає, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За твердженням представника позивача позивач на підставі усної домовленості надавав в тимчасове платне користування (на час виконання робіт) кран КС 3575.

З наданих позивачем доказів вбачається, що ним були надані послуги по наданню в тимчасове платне користування (на час виконання робіт) крана КС 3575 на загальну суму 16128,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт, які підписані та скріплені печатками сторін, а саме № ОУ-0000020 від 31.03.2008 року на суму 3648,00 грн. з ПДВ, № ОУ-0000037 від 23.05.2008 року на суму 11 328,00 грн. з ПДВ, № ОУ-0000043 від 05.06.2008 року на суму 1 152,00 грн. з ПДВ, тому суд вважає, що сторони уклали договір про надання послуг у спрощений спосіб.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Виконуючи свої зобов’язання позивач надав відповідачеві податкову накладну від 31.03.2008 року за порядковим номером 20 на суму 3648,00 грн., податкову накладну від 23.05.2008 року за порядковим номером 40 на суму 11 328,00 грн., податкову накладну від 05.06.2008 року за порядковим номером 47 на суму 1 152,00 грн.

Відповідач свої зобов’язання порушив, не оплатив надані послуги.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо (строк) термін виконання боржником обов’язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 6 від 19.06.2008 року з проханням погасити заборгованість за надані послуги крану КС 3575 станом на 19 червня 2008 року. Даний акт є підписаним та скріпленим печатками сторін. Даний лист був отриманий відповідачем 23.06.2008 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 13277307 на юридичну адресу: 01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 18/2, кв. 14, проте був залишений без відповіді та без задоволення.

Також, позивач надав довідку за вих. № 39 від 17.11.2010 року, відповідно до якої, станом на 17.11.2010 року ТОВ «Будтехсервіс-ХХІ»має заборгованість перед ТОВ «Квінта»в розмірі 16128,00 грн. та довідку за вих. № 7 від 17.11.2010 року, відповідно до якої, ТОВ «Квінта»повідомляє про відсутність надходжень на свій розрахунковий рахунок від ТОВ «Будтехсервіс-ХХІ»з 18 лютого 2008 року до теперішнього часу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за надані послуги у відповідача перед позивачем в сумі 16128,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехсервіс-ХХІ»(01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 18/2, кв. 14; код ЄДРПОУ 34881925) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта»(юридична адреса: 07454, Київська обл., Броварський р-н, с. Требухів, вул. Коцюбинського, буд. 1 б; фактична адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, пр.-кт. Незалежності, 14; р/р 26006410047761 у Броварському відділенні Київської міської філії ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код ЄДРПОУ 20573620) суму основного боргу 16128 (шістнадцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 161 (сто шістдесят одну) грн. 28 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 22.12.2010 року.