Рішення № 13021985, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/43020.12.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовомвідкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»

до 1) публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»

2) Держаної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»

про стягнення 26830, 56 грн. в порядку регресу

За участю представників сторін:

від позивача: Бартосевич Б.В. представник за довіреністю № 2115-1/14 від 02.09.2010 р.;

від відповідача 1) Драчевська В.І. - представник за довіреністю № 92 від 27.05.2010 року;

2) не зявився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування», Держаної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»про стягнення 26830, 56 грн. в порядку регресу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.02.2010 року водій Держаної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»ОСОБА_1, який керував автомобілем ГАЗ, д.н. НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль Hyundai Tucson, д.н. НОМЕР_2 що підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 07.06.2010 року.

Транспортний засіб Hyundai Tucson, д.н. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень, застрахований у відкритому акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»Дніпропетровській філії, полісом добровільного страхування автотранспорту № 19 G-0155781 від 21.04.2009 року.

Згідно умов страхування, на підставі заяви страхувальника від 25.02.2010 року, страхових актів № 101893 від 05.05.2010 року та № 1009492(101893)/1 від 23.08.2010 року, експертної оцінки вартості відновлюваного ремонту № 487, рахунків-фактури № ВА-0002383 від 13.04.2010 року та № ВА-0003672 від 29.06.2010 року страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 26830, 56 грн.

Цивільно-правова відповідальність водіїв Держаної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»застрахована публічним акціонерним товариством «ХДІ Страхування»за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4802064 з терміном дії до 23.04.2010 року.

З огляду на вищезазначене, обовязок по відшкодуванню заподіяних збитків винною у ДТП особою покладається на страховика, у якого застрахована цивільно-правова відповідальність водіїв Держаної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс», тобто на відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/430, розгляд справи призначено на 22.11.2010 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2010 року розгляд справи відкладено до 06.12.2010 року у звязку із неявкою представника відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.12.2010 року розгляд справи відкладено до 20.12.2010 року у звязку із залученням відповідача-2 до участі у справі.

У судове засідання 20.12.2010 року відповідач-2 не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 06.12.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог та позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню із урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

З довідки про дорожньо-транспортну пригоду Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території Дарницького району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві вих. № 10 від 5.03.2010 року вбачається, що 24.02.2010 року в 20 год. 40 хв. на вул. Ахматової-Урлівська сталось зіткнення автомобіля Hyundai Tucson, д.н. НОМЕР_2 що належить та яким керував ОСОБА_2 та автомобіля ГАЗ, д.н. НОМЕР_1, що належить Держаній організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»та яким керував ОСОБА_1.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2010 року по справі № 3-2252/10 провадження в справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України закрито, оскільки, закінчились строки накладення адміністративного стягнення.

Пошкоджений автомобіль був застрахований ОСОБА_2 у відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»на підставі полісу № 19 G-0155781 добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності від 24.04.2009 року.

Відповідно до звіту № 487 про оцінку колісного транспортного засобу від 09 квітня 2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai Tucson, д.н. НОМЕР_2 станом на 09 квітня 2010 року складає 25160, 21 грн.

Згідно звіту № 487 про оцінку колісного транспортного засобу від 13 липня 2010 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai Tucson, д.н. НОМЕР_2 станом на 13 липня 2010 року складає 27120, 41 грн.

Відповідно до страхових актів: № 101893 від 14.05.2010 року розмір збитку завданого обєкту страхування складає 24924, 41 грн., № 1009492(101893)/1 від 23 липня 2010 року розмір збитку завданого обєкту страхування складає 1906, 15 грн.

19 травня 2010 року та 05 серпня 2010 року здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 24924, 41 грн. та 1906, 15 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 886 від 19 травня 2010 року та № 1452 від 05 серпня 2010 року відповідно.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Факт перебування гр. ОСОБА_1 у трудових відносинах з Держаною організацією медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»відповідачем не заперечувався.

Транспортний засіб ГАЗ, д.н. НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, що спричинив нанесення шкоди автомобілю Hyundai Tucson, д.н. НОМЕР_2 належить Держаній організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс». Остання уклала з публічним акціонерним товариством «ХДІ страхування»поліс № ВС/4802064 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.05.2009 року.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як зазначає відповідач-1, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, передбачений статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»становить 25500, 00 грн. на одного потерпілого за вирахуванням франшизи, тобто ліміт відповідальності страховика становить 24990, 00 грн.

Враховуючи те, що п. 2 полісу № ВС/4802064 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15.05.2009 року передбачає франшизу нуль, то ліміт відповідальності страховика становить 25500, 00 грн.

Таким чином, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем заява про зміну позовних вимог про стягнення з відповідача-1 страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 25500, 00 грн. та з відповідача-2 суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1330, 56 грн. підлягає задоволенню.

Оскільки, відповідачі не довели факт того, що шкоду транспортному засобу Hyundai Tucson, д.н. НОМЕР_2 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надали доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного товариства «ХДІ страхування»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, код ЄДРПОУ 22868348) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01004, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 59-а, р/р 2650400031685 в ДФ «Укрексімбанк», МФО 305675, ЗКПО 24227777) основний борг в розмірі 25500, 00 (двадцять пять тисячі пятсот) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 254 (двісті пятдесят чотири) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 224 (двісті двадцять чотири) грн. 20 коп.

3. Стягнути з Держаної організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»в особі Дніпропетровської філії ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(01004, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 59-а, р/р 2650400031685 в ДФ «Укрексімбанк», МФО 305675, ЗКПО 24227777) основний борг в розмірі1330 (одну тисячу триста тридцять) грн. 56 коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 13 (тринадцять) грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 11 (одинадцять) грн. 80 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 21.12.2010 року.