Рішення № 13021980, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/48313.12.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Простягнення 3734,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Марковська В.В., дов. № Д07-2009/12/31-13 від 31.12.2009 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3448, 88 грн. основного боргу за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричною енергією, а саме, самовільного підключення до електричних мереж АК “Київенерго”, а також 7, 09 грн. трьох відсотків річних, 36, 61 грн. пені та 241, 42 грн. штрафу у звязку з самовільним підключенням до електричних мереж АК «Київенерго»та користування електричною енергією без укладання відповідного договору.

Ухвалою суду від 04.10.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/483 та призначено її розгляд на 10.11.2010 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 10.11.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 04.10.2010 р. надав витребувані документи частково, зокрема, не надав оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду у судовому засіданні. В наданій позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначено, що адресою відповідача є: АДРЕСА_1

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився.

Враховуючи наведене, з метою витребування додаткових доказів у справі, приймаючи до уваги довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якій зазначена вірна адреса відповідача, відмінна від адреси, яка зазначена у позовній заяві, а також приймаючи до уваги незявлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 04.10.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, ухвалою суду від 10.11.2010 р. розгляд даної справи було відкладено до 29.11.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2010 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав витребувані судом документи, а також довідку про стан оплат за спожиту електроенергію.

У звязку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 01.12.2010 р., представник позивача надав суду клопотання про проводження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та обєктивного розгляду справи, задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги незявлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвал суду, що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/483 до 13.12.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2010 р. повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача повторно у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2010 р. на підставі ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»від 16.10.1997 року (далі Закон) та п. 6.40 Правил користування електричною енергією (далі ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року, представниками позивача був складений акт № 01533 про виявлення порушень Правил користування електричною енергією, відповідно до якого, Фізична особа-підприємець Лобан Ігор Анатолійович в порушення пунктів 5.1 та 6.40 ПКЕЕ здійснило самовільне, бездоговірне, позаоблікове підключення до електромереж АК «Київенерго»по вул. Червоноармійська, 145 (кіоск), шляхом позаоблікового підключення струмоприймачів.

Згідно до положень 5.1. ПКЕЕ, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Статтею 27 Закону встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 6.40 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656.

Пунктом 10.2.11 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечити безперешкодний доступ постачальника електричної енергії та/або електропередавальної організації до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживача для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку.

Разом з тим, пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недорахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2010 року представниками постачальника електричної енергії в присутності подавця ОСОБА_2. виявлено самовільне, бездоговірне підключення до електромереж. Зазначений факт порушень відображено в Акті порушень № 01533 від 17.05.2010 року, який підписано представниками позивача та представник відповідача продавцем ОСОБА_2.

На підставі акту порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії 25.05.2010 р. проведено засідання комісії з розгляду актів порушень. Протоколом засідання комісії № 88 від 25.05.2010 року з розгляду акту порушень ПКЕЕ прийнято рішення про проведення нарахування за даним актом, згідно з п. 2.6. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

Згідно з розрахунком вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень Правил користування електричною енергією № 01533 від 17.05.2010 року, за період з 30.03.2010 р.17.05.2010 р. нарахування складає 3448,88 грн.

Протокол засідання комісії від 25.05.2010 року, розрахунок вартості електроенергії, спожитої без обліку (договору) за актом порушень ПКЕЕ № 01533 від 17.05.2010 року та рахунок № 94000070/5акт виставленого для оплати недоврахованої електричної енергії вручено відповідачу 07.08.2010 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач зобовязаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Проте, відповідач в порушення вищезазначених положень, кошти за недовраховану електричну енергію згідно виставленого позивачем рахунку до 05.09.2010 р. не перерахував.

Враховуючи наведене Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 3448, 88 грн. основного боргу за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення відповідачем правил користування електричною енергією, а саме, самовільного підключення до електричних мереж АК “Київенерго”, а також 7, 09 грн. трьох відсотків річних, 36, 61 грн. пені та 241, 42 грн. штрафу у звязку з самовільним підключенням до електричних мереж АК «Київенерго»та користування електричною енергією без укладання відповідного договору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем було порушено ПКЕЕ, позивачем дане порушення було зафіксовано та проведено засідання комісії щодо їх розгляду, що оформлено відповідним протоколом, та видано відповідачу розрахункові документи для оплати заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем було порушено ПКЕЕ, позивачем дане порушення було зафіксовано та проведено засідання комісії щодо їх розгляду, що оформлено відповідним протоколом, та видано відповідачу розрахункові документи для оплати заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення 3448,88 грн. заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов в даній частині визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” просить суд також стягнути з відповідача за період з 06.09.2010 р. до 01.10.2010 р. 7,09 грн. трьох відсотків річних, у звязку з простроченням сплати заборгованості за споживання електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Враховуючи наведене, з відповідача підлягають стягненню 7,09 грн. річних відсотків.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 241,42 грн. та 36,61 грн. пені. В обґрунтування заявленої вимоги позивач посилається на те, що АЕК «Київенерго»належить до державного сектору економіки, у звязку з чим за порушення відповідачем взятого на себе зобовязання останній має відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) та штраф у розмірі 7 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Зі змісту ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що даний штраф є видом відповідальності за порушення зобовязань з передачі товарів, виконання робіт та надання послуг, які закуповуються за кошти державного бюджету, а не за порушення зі сплати штрафу у звязку з порушенням ПКЕЕ (Даний висновок підтверджується також зазначеним у постанові ВГСУ від 29.01.09 р. у справі № 20/27, відповідно до якої зазначено, що обґрунтованими є також висновки господарських судів попередніх інстанцій про відмову в позові в частині стягнення з відповідача пені та штрафу на підставі ст. 231 ГК України, оскільки за змістом частини 2 зазначеної статті, вказані санкції застосовуються у випадках прострочення виконання робіт, надання послуг, поставки продукції, а не за порушення грошового зобовязання та узгоджується з висновками постанови ВГСУ від 22.01.2009 р. у справі 24/31).

У відповідності до частини 2 статті 22 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

З інформації, розміщеної на офіційному сайті www.kievenergo.com.ua, не вбачається, що Акціонерена енергопостачальна компанія «Київенерго»діє лише на основі державної власності, що державна частка у її статутному фонді станом на день розгляду справ в суді перевищує пятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність позивача.

При цьому, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, наданий суду представником позивача, не є належним доказом того, що АЕК «Київенерго»належить до субєктів господарювання державного сектора економіки, оскільки містить інформацію про засновника компанії держава в особі Міністерства енергетики України, але відсутня будь-яка інформація про акціонерів (учасників)компанії станом на день розгляду справи в суді.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин у Господарського суду міста Києва відсутні підстави для висновку про належність позивача до субєктів господарювання державного сектора економіки, у звязку з чим відсутні підстави до застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 231 Цивільного кодексу України, тому позовні вимоги про стягнення 241,42 грн. штрафу та 36,61 грн. пені задоволенню не підлягають, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 614, 623, 625 Цивільного кодексу України, ст. 147 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”(01001, пл. Івана Франка, 5, м. Київ, ідентифікаційний код 00131305) 3448 (три тисячі чотириста сорок вісім) грн. 88 коп. основного боргу, 7 (сім) грн. 09 коп. трьох відсотків річних, 94 (девяносто чотири) грн. 41 коп. витрат по сплаті державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.