Рішення № 13021938, 13.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/32013.12.10 За позовом Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” до Закритого акціонерного товариство “Українсько-російська Акціонерна

страхова компанія “Авіоніка”

третя особа 1 ОСОБА_1

третя особа 2 Акціонерний комерційний банк “Райффайзенбанк Україна”

третя особа 3 ОСОБА_2

про відшкодуванння збитків у сумі 6 221, 38 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача Волчек Н. М. представник за довіреністю від 02.08.2010 року;

від відповідача не зявились;

від третьої особи 1 не зявились;

від третьої особи 2 не зявились;

від третьої особи 3 не зявились.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська Акціонерна страхова компанія «Авіоніка» про відшкодуванння збитків в порядку регресу у сумі 6 221, 38 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.04.2008 року гр. ОСОБА_1., керуючи автомобілем марки ВАЗ, д/н НОМЕР_1, на вул. Запорізьке шосе в м. Дніпропетровську, здійснив зіткнення з автомобілем марки Хюндай, д/н НОМЕР_2, який був застрахований у Закритому акціонерному товаристві «Європейський страховий альянс»на підставі договору страхування наземного транспорту. Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»за зазначеним договором було здійснено виплату страхового відшкодування. Цивільно-правова відповідальність особи винного у ДТП (гр. ОСОБА_1), на момент ДТП була застрахована Закритим акціонерним товариством «Українсько-російська Акціонерна страхова компанія «Авіоніка».

На думку позивача, враховуючи те, що страхувальник отримав страхове відшкодування від позивача, до останнього в порядку регресу, передбаченому ст. 1191 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача.

У звязку з цим, Закрите акціонерне товариство «Європейський страховий альянс»звернулося до суду з вимогою про стягнення в порядку регресу з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська Акціонерна страхова компанія «Авіоніка»страхового відшкодування у розмірі 6 221, 38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2010 року порушено провадження у справі, залучено ОСОБА_1 у якості третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та призначено розгляд на 25.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.10.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду та підтримав позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.10.2010 року подав письмовий відзив на позов з доказами та заперечував проти позовних вимог у звязку із тим, що позивач не надав висновок (звіт) експертизи, тому відповідач не має можливості обрахувати розмір страхового відшкодування. До того ж, відповідач не погоджується з тим, що договір страхування транспортних засобів № 2000934 від 03.08.2006 року замість вигодонабувача (АКБ «Райффайзенбанк Україна») підписаний представником ПП «Аеліта»та скріплений його печаткою. Крім того, виплата страхового відшкодування відбулася на користь СТО та за дорученням ЗАТ «ОТП банк»(який, на думку відповідача, не має відношення до договору) замість вигодонабувача за зазначеним договором. Відповідач також не погоджується із кількістю та найменуванням робіт, що були виконані задля усунень пошкоджень автомобіля. Із зазначених підстав відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 25.10.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 01.10.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 25.10.2010 року відкладено розгляд справи на 08.11.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати витребувані судом письмові пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні 08.11.2010 року подав витребувані судом докази та підтримав клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи 1 у судове засідання 08.11.2010 року не зявився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 08.11.2010 року залучено до участі у справі на стороні позивача третю особу 2 без самостійних вимог на предмет спору АКБ «Райффайзенбанк Україна»та третю особу 3 без самостійних вимог на предмет спору Сергєєва Євгена Юрійовича, та відкладено розгляд справи на 22.11.2010 року.

Представник позивача у судове засідання 22.11.2010 року не зявився, вимоги ухвали суду від 08.11.2010 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.11.2010 року заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представники третіх осіб у судове засідання 22.11.2010 року не зявились, вимоги ухвали суду від 08.11.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 22.11.2010 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 06.12.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2010 року подав витребувані ухвалою суду від 22.11.2010 року докази, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав письмові пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що наданий у судовому засіданні звіт автотоварознавчого дослідження є доказом понесених ним витрат. Позивачем на підтвердження повноваження ПП «Аеліта» укладати договори страхування від імені АКБ «Райффайзенбанк Україна»у 2006 році до пояснень додається копія договору доручення № CL-300-2005/7 від 15.09.2005 року, яким. Позивач також зазначає, що відповідач у своїх запереченнях щодо розміру страхового відшкодування посилається на довідку ДАІ № 002823, однак зазначена довідка є первинною, та коректна інформація міститься у протоколі огляду транспортного засобу від 13.05.2010 року, при проведенні якого був присутній представник відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.12.2010 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники третіх осіб у судове засідання 06.12.2010 року не зявились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 06.12.2010 року, розгляд справи відкладено на 13.12.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2010 року позов підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача та третіх осіб в засідання 13.12.2010 року не зявились, однак відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що незважаючи на те, що у доданому до матеріалів справи звіті автотоварознавчої експертизи сума понесених витрат є більшою, ніж у позовній заяві, позивач має право вимагати відшкодування лише у розмірі фактичних витрат позивача по відшкодуванню шкоди. Відповідач також вказав, що відповідно до ст. 12 закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір страхового відшкодування повинен бути зменшений на суму франшизи. До того ж, відповідач не погоджується з тим, що виплата страхового відшкодування відбулася на користь СТО та за дорученням ЗАТ «ОТП банк», який, на думку відповідача, не має відношення до договору, яким був застрахований пошкоджений автомобіль.

Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався у звязку із клопотаннями відповідача, та беручи до уваги те, що згідно ч. 1 ст. 69 ГПК України строк розгляду справи обмежений, суд, задля запобігання зловживання стороною своїм процесуальним правом та з метою не затягування розгляду справи, відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

З довідки № 002823 ВДАІ для обслуговування м. Дніпропетровська УМВС України в Дніпропетровській області 27.04.2008 року та постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, № 3-4615/08 від 11.06.2008 року вбачається, що 27.04.2008 року о 10 год. 05 хв. гр. ОСОБА_1., керуючи автомобілем марки ВАЗ, д/н НОМЕР_1, на вул. Запорізьке шосе в м. Дніпропетровську, в районі електроопорі № 89, в порушення п. 10.1 ПДР України, перед початком руху не впевнився в тому, що це буде безпечно для інших учасників руху, у наслідку чого здійснив зіткнення з автомобілем, який рухався попереду, марки Хюндай, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, № 3-4615/08 від 11.06.2008 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51, 00 грн.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Хюндай Акцент, д/н НОМЕР_2.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору страхування транспортних засобів № 2000934 від 03.08.2006 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»(страховик), гр. ОСОБА_2. (страхувальник) та АКБ «Райффайзенбанк Україна»(вигодонабувач).

З примірника договору страхування транспортних засобів № 2000934 від 03.08.2006 року вбачається, що зазначений договір та додатки до нього замість вигодонабувача підписані представником ПП «Аєліта»та скріплені печаткою зазначеного підприємства.

Однак, із доданого до матеріалів справи договору доручення № CL-300-2005/7 від 15.09.2005 року вбачається, що ПП «Аеліта»діяло від імені та на користь АКБ «Райффайзенбанк Україна»та було належним чином уповноважено підписувати та скріплювати своєю печаткою договори страхування транспортних засобів.

Із матеріалів справи вбачається, що за замовленням Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»23.11.2010 року було проведено автотоварознавче дослідження. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження, (Звіт № Ч10-221 автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, від 23.11.2010 року) матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Хюндай Акцент, д/н НОМЕР_2, у результаті його ушкодження при ДТП, становить 6790, 83 грн.

Як вбачається із страхового акту № 2091/08/50/ТР25/00/2 від 11.08.2008 року Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 6 221, 38 грн., шляхом перерахування грошової суми на р/р СТО ПП «Аеліта».

28.08.2008 року було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 6 221, 38 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 992 від 28.08.2008 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відшкодувавши збитки, завдані водієм гр. ОСОБА_1., позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобовязанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди гр. ОСОБА_2.

Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення став кредитором у деліктному зобовязанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ, д/н НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Тому, гр. ОСОБА_1. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Хюндай, д/н НОМЕР_2, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»між гр. ОСОБА_1. та Закритим акціонерним товариством «Українсько-російська Акціонерна страхова компанія «Авіоніка»укладено поліс №ВВ/3412290 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Закрите акціонерне товариство «Українсько-російська Акціонерна страхова компанія «Авіоніка»взяло на себе обовязок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля ВАЗ, д/н НОМЕР_1. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500, 00 грн., франшиза 510, 00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).

Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобовязання»книги пятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобовязань.

Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобовязанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, у Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»виникло право вимоги до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська Акціонерна страхова компанія «Авіоніка»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1194 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої полісом франшизи у сумі 510, 00 грн., оскільки обовязок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що незважаючи на те, що у звіті автотоварознавчої експертизи сума понесених витрат є більшою, ніж у позовній заяві, позивач має право вимагати відшкодування лише у розмірі фактичних витрат позивача по відшкодуванню шкоди.

Суд не погоджується із зазначеним з наступних підстав.

Згідно до ст. 29 закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пп. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, остання застосовується з метою визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісних транспортних засобів.

Згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів проводиться оцінка КТЗ, за результатами якої оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ (п. 4.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів). Таким чином, підставою для визначення розміру страхового відшкодування, є звіт автотоварознавчого дослідження.

До того ж, відповідач не погоджується з тим, що виплата страхового відшкодування відбулася на користь СТО та за дорученням ЗАТ «ОТП банк», який, на думку відповідача, не має відношення до договору, яким був застрахований пошкоджений автомобіль.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про страхування», у разі необхідності страховик або Моторне (транспортне) страхове бюро можуть робити запити про відомості, пов'язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку.

З матеріалів справи вбачається, що Закритим акціонерним товариством «Європейський страховий альянс»25.07.2008 року було направлено до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»запит стосовно наміру страхувальника перерахувати суму грошового відшкодування на рахунок СТО.

У матеріалах справи відповідь на зазначений запит відсутня. Однак факт здійснення позивачем виплати страхового відшкодування на рахунок СТО (на підтвердження чого у матеріалах справи наявне платіжне доручення № 992 від 28.08.2008 року), суд вважає таким, що підтверджує надання згоди з боку Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк»на здійснення виплати у такий спосіб.

Суд зазначає, що оскільки позивач здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО, то як сторона договору добровільного страхування транспортних засобів, приймаючи рішення щодо виплати страхового відшкодування, позивач вважав наявні у страховій справі документи достатніми для виплати відшкодування у такий спосіб.

Здійснивши оплату страхового відшкодування позивач, в межах фактичних затрат, набув права вимоги в порядку регресу до відповідача.

Крім того, до матеріалів справи наданий звіт автотоварознавчого дослідження, яким встановлено, що вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Хюндай Акцент, д/н НОМЕР_2 становить 6790, 83 грн., що підтверджує обґрунтованість розміру сплаченої позивачем суми.

Таким чином, заперечення відповідача суд вважає безпідставними.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про виплату страхового відшкодування відповідачем була одержана 01.07.2010 року, тому, на день прийняття рішення по справі строк для виплати страхового відшкодування настав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування до матеріалів справи не надав.

Враховуючи зазначене, суд визнає предявлення даного позову до Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська Акціонерна страхова компанія «Авіоніка», як до страховика особи відповідальної за завдані збитки, правомірним, та у звязку з цим, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми відшкодування підлягають частковому задоволенню у сумі 5711, 38 грн. (страхове відшкодування мінус франшиза).

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст.ст.22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192, 1194 ЦК України та ст.ст. 33, 49, ст. ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українсько-російська Акціонерна страхова компанія «Авіоніка»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 29-б; ідентифікаційний код: 21637150), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Закритого акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Глибочицька, буд. 33-37, ідентифікаційний код: 19411125) страхове відшкодування у розмірі 5711 (пять тисяч сімсот одинадцять) грн. 38 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 93 (девяносто три) грн. 64 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 65 коп.

4. У решті позовних вимог відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 22.12.2010 року