Ухвала суду № 130219308, 15.09.2025, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1270/24

провадження № 2-во/631/33/25

У Х В А Л А

п р о в и п р а в л е н н я п о м и л к и в в и к о н а в ч о м у д о к у м е н т і

15 вересня 2025 року селище Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Тиндика А. О.

розглянувши усно у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» про виправлення описки у виконавчому листі, виданому Нововодолазьким районним судом Харківської області у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості»,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебувала цивільна справа з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», в якій 18.10.2024 року ухвалене заочне рішення про задоволення позову (а. с. 69 82).

10 квітня 2025 року за вихідним № 631/1270/24/1703/2025 Нововодолазьким районним судом Харківської області надіслано виконавчий лист АТ «А-БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат у виді судового збору, що отриманий стягувачем 16.04.2025 року (а. с. 89, 90).

Представник позивача АТ «А-БАНК» Шкапекно О. В., який діє на підставі довіреності, виданої 19.02.2025 року керівником Кандауровим Ю. В. згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в електронній формі за допомогою та з використанням підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи звернувся в суд із заявою про виправлення допущеної у виконавчому листі описки, яка полягає у невірно вказаній даті видачі виконавчого листа, а саме: замість вірного 10 квітня 2025 року зазначено 10 квітня 2024 року (а. с. 91, 93, 94).

Вказана заява зареєстрована за вхідним № 4536/25-вх від 01.08.2025 року, із наданням автоматизованою системою документообігу суду єдиного унікального № 631/1270/24 (провадження № 2-во/631/33/25) та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, обліково-статистичної картки справи та Контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, передана на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (а. с. 91, 96).

В судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з`явились, хоча про день, час та місце розгляду справи сповіщені своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не сповістили, заяви про відкладення розгляду заяви або про її розгляд за їх відсутності не надали.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання заявником та іншими учасниками справи особистих пояснень не має, користуючись приписами частини 3 статті 432 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якими їх неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень у виконавчий документ, суд вважає за можливе розглянути питання у відсутність осіб, що не з`явились.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення питання за суттю й на які заявник посилався як на підставу своїх вимог, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що заява АТ «А-БАНК» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.

Згідно з частиною 2 статті 258 Цивільного процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 432 вище зазначеного кодексу, суд, який видав документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, про що постановляє ухвалу, яка підлягає оскарженню.

Вирішуючи питання, порушене перед судом стягувачем, суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно із частиною 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно з частиною 2 статті 77 та частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відтак, в ході розгляду заяви в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення питання за суттю.

Заочним рішенням, ухваленим Нововодолазким районним судом Харківської області 18.10.2024 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24), позовні вимоги АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» задоволені повністю та з неї стягнуто на користь банку заборгованість за кредитним договором б/н від 13.11.2019 року у розмірі 59175,06 гривень та понесені товариством й документально підтверджені судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 3028,00 гривень (а. с. 69 - 82).

Вказане рішення набрало законної сили 23.11.2024 року (а. с. 83, 84).

10.04.2025 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» видано виконавчий лист, який за вихідним № 631/1270/24/1703/2025 від 10.04.2025 року поштовими засобами зв`язку надісланий стягувачу АТ «А-БАНК» та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення він отриманий банком 16.04.2025 року (а. с. 89, 90).

Отже, за загальним правилом судове рішення підлягає примусовому виконанню лише після набранням ним законної сили.

Натомість, зі змісту виконавчого листа, виданого у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» вбачається, що датою видачі вказано 10.04.2024 року, що не відповідає дійсності (а. с. 92).

Як чітко визначає припис частин 1 та 3 статті 431 Цивільного процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, що є виконавчим документом та має відповідати вимогам, встановленим законом.

Таким законом є Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (зі змінами та доповненнями), який у своїй статті 4 висуває вимоги до виконавчого документа.

Так, згідно зі змістом частини 1 наведеної вище норми цього закону, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Аналізуючи вказані вимоги законодавчого нормативно-правового акту, суд доходить переконання, що дійсно у виконавчому листі відомості щодо дати його видачі зазначені невірно.

Відтак, дослідивши зміст виконавчого документа, що вивчається, суд упевнився, що дійсно при видачі виконавчого листа в межах справи з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», допущено помилку, яка полягає в невірному зазначенні дати його видачі, а саме: замість вірного 10 квітня 2025 року помилково вказано 10 квітня 2024 року (а. с. 92 зворот).

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне заяву стягувача задовольнити та виправити допущену у виконавчому листі помилку шляхом зазначення вірної дати видачі виконавчого листа у цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АТ «А-БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості», а саме: «10 квітня 2025 року» замість невірного «10 квітня 2024 року».

Доходячи такого, суд ураховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, прийнятої 14.01.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18),- в якій суд зазначив, що описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.

Окрім того, схожа за своїм змістом норма, викладена і у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року (зі змінами та доповненнями), від якої до сих пір Верховний Суд не відступив, та яка роз`яснює, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтями 3 і 4 Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (зі змінами та доповненнями); постановою Верховного суду, прийнятою 14.01.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 369/8367/16-ц (провадження № 61-10808св18); пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року (зі змінами та доповненнями); а також статтями 2, 4, 12, 13, 18, 76 82, 89, 128 131, 211, 214, 223, пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 258, статтями 259 260, частиною 2 статті 261, частинами 5 та 11 статті 272, частиною 2 статті 352, пунктом 25 частини 1 статті 353, пунктом 2 частини 2 статті 354 та статтями 431 і 432 Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями),

у х в а л и в:

Заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» про виправлення описки у виконавчому листі, виданому Нововодолазьким районним судом Харківської області в цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості»,- задовольнити повністю.

Виправити помилку у виконавчому листі, виданому Нововодолазьким районним судом Харківської області 10 квітня 2025 року в цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» в частині зазначення дати видачі виконавчого листа.

Вважати таким, що є правильним, зазначення у виконавчому листі, виданому Нововодолазьким районним судом Харківської області 10 квітня 2025 року в цивільній справі з єдиним унікальним № 631/1270/24 (провадження № 2/631/540/24) за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦЕНТ - БАНК» до ОСОБА_1 «Про стягнення заборгованості» дати видачі виконавчого листа «10 квітня 2025 року».

Копію ухвали надіслати учасникам судового процесу протягом двох днів з дня її складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, що набрала законної сили, обов`язкова для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання ухвали є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Ухвалу постановлено, оформлено шляхом комп`ютерного набору та підписано в одному примірнику.

Суддя С. В. Мащенко