Рішення № 13021885, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/49510.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арис Юг»

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення 9242,04 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лісовал О.В. дов. № б/н від 07.11.2010 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арис Юг»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6976,97 грн. основної заборгованості та 2265,07 грн. пені.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобовязання щодо оплати наданих послуг по заправці автотранспорту дизельним пальним на автозаправочних станціях за Договорами № 51 від 03.07.2007 року, № 51/1 від 03.07.2007 року та № 51/2 від 01.02.2008 року.

Ухвалою від 03.11.2010 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 22.11.2010 року.

В судовому засіданні 22.11.2010 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовної заяви, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 2242,04 грн. та судові витрати та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 22.11.2010 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 22.11.2010 року розгляд справи було відкладено на 10.12.2010 року.

В судовому засіданні 10.12.2010 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання 10.12.2010 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.12.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2007 року та 01 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арис Юг», іменоване надалі «Товариство»(позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, іменоване надалі «підприємство»(відповідач) були укладені договори № 51, № 51/ 1 та № 51/2 (далі Договори), відповідно до пункту 1.1 яких товариство у відповідності з Договором доручення № 04/01 від 04.01.2008 року, від імені та за рахунок довірителя зобовязується надати послуги по заправці автотранспорту підприємства та надати додаткові послуги на основі предявлених підприємством пластикових карт.

Відповідно до пункту 2.3.3 Договорів підприємство зобовязалося приймати від товариства та підписувати рахунки фактури, реєстри та акти приймання передачі наданих послуг, які являються підтвердженням факту приймання підприємством нафтопродуктів по пластикових картках «ARIS». При отриманні рахунку фактури від товариства підприємство зобовязано поставити на ньому свою печатку, підпис уповноваженої особи та протягом 3-х днів з його отримання відправити по факсу або поштою товариству в підтвердження того, що підприємство вказаний рахунок фактуру. Якщо підприємство не відправило товариству рахунок фактуру в установленому порядку, то такий рахунок вважається прийнятим підприємством.

При отриманні підприємством від товариства рахунку фактури та реєстру до нього, а також акту звірки взаєморозрахунків та за відсутності заявлених заперечень підприємства в письмовому вигляді протягом 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання, факт заправки підприємства нафтопродуктами по пластиковій карті вважається підтвердженим. Відповідно, по закінченню 7 (семи) календарних днів з моменту їх отримання, зазначені документи вважаються прийнятими підприємством без претензій до товариства та є належним доказом, що засвідчує факт заправки та узгодження всіх істотних умов (ціна, кількість, вид, якість) по відпуску нафтопродуктів.

Згідно з пунктом 3.1 Договорів ціна послуг по заправі автотранспорту, яка діє між сторонами для розрахунків по даному Договору (далі - ціна), визначається на основі діючої ціни на автозаправочній станції з умовами, передбаченими в протоколах, які є невідємною частиною даного Договору.

Ціна палива та послуг по заправці автотранспорту на АЗС фіксується в платіжній квитанції (чеку виданому терміналом), підписаній оператором АЗС або водієм.

При заправці нафтопродуктами на автозаправочній станції при обслуговуванні по пластикових картках «ARIS»посередництвом автоматичних терміналів, фактом підтвердження заправки (доказом) є інформація у вигляді реєстру, яка поступила на сервер товариства, підписаного товариством та скріплена його печаткою. Прийняття ціни підприємством вважається факт заправки автотранспорту, що направляється підприємством на АЗС,

Пунктом 1 Протоколів узгодження умов розрахунків при обслуговуванні по пластикових картках сторони узгодили, встановити наступний строк оплати заправки автотранспорту нафтопродуктами та додаткових послуг: кредитування 8 (вісім) календарних днів з моменту виставлення рахунку.

На виконання умов Договорів позивач передав, а відповідач прийняв в користування пластикові картки, за якими відповідачу надавалися послуги по заправці автотранспорту, на доказ чого надано акти прийому передачі пластикових карток.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу були надані послуги по заправці його автотранспорту дизельним паливом на АЗС у кількості 89374 літри на загальну суму 573148,29 грн., що засвідчується актами прийому передачі наданих послуг та актами звірки взаєморозрахунків (копії в матеріалах справи).

В свою чергу, рахунки на оплату вищезазначених послуг були отримані відповідачем своєчасно.

Однак, відповідач в супереч умов Договорів, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, у звязку з чим позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 6976,97 грн. основної заборгованості.

Під час розгляду справи відповідач в повному обсязі погасив заборгованість, в результаті чого позивач подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 2242,04 грн. пені та судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 Протоколів узгодження умов розрахунків при обслуговуванні по пластикових картках сторони узгодили, встановити наступний строк оплати заправки автотранспорту нафтопродуктами та додаткових послуг: кредитування 8 (вісім) календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до пункту 4.2 Договорів при порушенні строку або при умові оплати, передбачених Договорами або Протоколами розбіжностей умов розрахунків, підприємство виплачує товариству пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за надані послуги, керуючись пунктом 4.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2242,04 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 4.2 Договору та пункту 1 Протоколів узгодження умов розрахунків при обслуговуванні по пластикових картках, прострочення по сплаті грошового зобовязання та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 2242,04 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арис Юг»(місцезнаходження: 03028, м. Київ, просп. Науки, 41, оф. 442, код ЄДРПОУ 31745725) 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 04 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

21.12.2010 року