Рішення № 13021676, 30.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.10 Справа № 12/96/10

Позивач: Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Шевченківського району, м. Запоріжжя, 69091, бул. Гвардійський, 137; 69071, м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 9

Відповідач –Українсько-Російське спільне підприємство “Фокс”, м. Запоріжжя, 69014, вул. Єрмолової, 20

про стягнення 7 026,48грн.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача – Кобець Р.В., на підставі довіреності № 11 від 04.01.2010р.

від відповідача –не з’явився

Розглядається заява Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Шевченківського району” про стягнення з Українсько-Російського спільного підприємства “Фокс” у розмірі 7 026,48 грн. за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 340017 від 01.01.2007р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/96/10 з призначенням судового засідання на 27.05.2010р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.05.2010р. розгляд справи відкладався на 14.06.2010р.

Ухвалою суду від 14.06.2010р. за клопотанням позивача розгляд справи було зупинено до розгляду господарським судом справи № 8/165д/10 по суті.

Ухвалою суду від 04.11.2010р., у зв’язку з усуненням обставин, на підставі яких було зупинено провадження у даній справі, суд поновив провадження у справі № 12/96/10 та призначив судове засідання на 17.11.2010р.

Ухвалою господарського суду від 17.11.2010р. на підставі ст.69 ГПК України продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 30.11.2010р.

В судовому засіданні 30.11.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 09.04.2010р. № 1519, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з’являвся, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином шляхом направлення ухвал суду від 27.04.2010р., від 27.05.2010р., від 14.06.2010р., від 04.11.2010р. та 17.11.2010р.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 30.11.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

01.01.2007р. між Концерном “Міські теплові мережі” та Українсько-Російським спільним підприємством “Фокс” був укладений договір № 340017 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі –договір).

Згідно п. 1.1. договору позивач взяв на себе зобов’язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами даного договору та додатками до нього, що є його невід’ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1. договору, теплова енергія відпускається відповідачу в Гкал згідно з додатком 1 до договору в гарячій воді на потреби:

- опалення та вентиляцію –протягом опалювального періоду;

- підігрів води –за наявності можливості;

- інші технологічні потреби;

- кондиціювання –по замовленню споживача.

Згідно умов договору він набуває чинності з 01.01.2007 р. та діє до 31.12.2007 р. (п. 10.1. договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10. 4 договору).

Згідно із п. 4.1.1. Договору теплопостачальна організація зобов’язана відпускати споживачу теплову енергію в гарячій воді за договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 6.1. договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Згідно з п. 6.3. Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі. Споживач зобов’язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату (п. 6.4 Договору).

Пунктом 6.7. Договору передбачено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул.. Цитрусова, буд..9а документи за розрахунковий період: рахунок фактуру; акт приймання передачі теплової енергії; податкову накладну.

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п’яти днів з дати отримання (п. 6.7.1. Договору).

Відповідно до п. 6.7.2. Договору у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно до пп. 3.2.6., 3.2.26. Договору споживач теплової енергії, зокрема, зобов’язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором. Щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Позивач, на виконання умов договору, за період: грудень 2008р., січень-грудень 2009р., січень, лютий 2010р. поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 7130,42 грн. та виставив відповідні акти приймання-передачі теплової енергії, а саме: акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2008 р. на суму 553,94 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2009 р. на суму 766,76 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2009 на суму 552,04 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2009р. на суму 686,56 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2009р. на суму 125,66 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.05.2009 р. на суму 54,36 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.06.2009 р. на суму 54,36 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.06.2009 р. на суму 54,36 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.08.2009 р. на суму 54,36 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.09.2009 р. на суму 54,36 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2009 р. на суму 54,36 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2009 р. на суму 609,70 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2009 р. на суму 1024,99 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2010 р. на суму 1222,99 грн., акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2010 р. на суму 1261,62 грн.

Позивач виставив відповідачу на сплату поставленої теплової енергії у гарячій воді рахунки, копії яких містяться в матеріалах справи.

31.03.2010р. за вихідним № 1425 позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату заборгованості в додатку до вимоги відповідачу направлено акти приймання-передачі та рахунки за Договором.

Відповідач не оплатив в повному обсязі вартість наданих позивачем послуг, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію за період: грудень 2008р., січень-грудень 2009р., січень, лютий 2010р. на час розгляду справи у суді, складає 7 026,48 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 7 026,48 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Пунктом 3.2.10. Договору передбачено, що споживач зобов’язаний письмово сповіщати теплопостачальну організацію про продаж власного приміщення, зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів, керівника, статусу платника податків, ліквідацію, реорганізацію, тощо, а також про зміну орендарів приміщень та балансової належності теплових мереж споживача не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Факт порушення відповідачем умов договору, доведений представником позивача у судовому засіданні. Вимоги позивача є законними та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 7 026,48 грн. основного боргу, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

          Стягнути з Українсько-Російське спільне підприємство “Фокс”, м. Запоріжжя, 69014, вул. Єрмолової, 20, р/р 26001203080001, в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ 14371757) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 7 026 (сім тисяч двадцять шість) грн. 48 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 03.12.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко

Суддя