Рішення № 13021673, 08.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

08.12.2010                                                             Справа № 3/75

За позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород

до Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір’я

про стягнення суми 18510 грн. 29 коп. в т.ч. 14760 грн. заборгованості по оплаті виконаних будівельно –монтажних робіт по газифікації згідно договору від 09.06.2009 року, 1632 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань, 554 грн. 41 коп. 3% річних та 1562 грн. 94 коп. пені.

Суддя господарського суду –В.В.Мокану

представники:

Позивача –Качала О.І., довіреність № 07/54 від 14.08.2010 року

Відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, м. Ужгород заявлено позов до Міжгірської селищної ради, смт. Міжгір’я

про стягнення суми 18510 грн. 29 коп. в т.ч. 14760 грн. заборгованості по оплаті виконаних будівельно –монтажних робіт по газифікації згідно договору від 09.06.2009 року, 1632 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань, 554 грн. 41 коп. 3% річних та 1562 грн. 94 коп. пені.

Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що відповідач не виконав умови укладеного договору підряду від 09.06.2009 року на газифікацію об’єкту № 2 по повній та своєчасній оплаті виконаних будівельно –монтажних робіт по газифікації об’єкту.

Відповідач явку уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не забезпечив, надісланим на адресу суду листом від 11.11.2010 року повідомив суд, що відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз” дійсно було виконано роботи за договором, що підтверджується актом виконаних робіт. У зв’язку з наведеним, проти задоволення позову не заперечив та просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача,

суд встановив:

Між Відкритим акціонерним товариством „Закарпатгаз” в особі Міжгірської філії (підрядником) та Міжгірською селищною радою, смт. Міжгір’я (замовником) було укладено договір підряду на газифікацію об’єкту № 2 від 09.06.2009 року, відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) бере на себе зобов’язання виконати власними силами наступні роботи по газифікації об’єкта замовника (відповідача) та здати їх в закінченому виді у встановлені строки в повному об’ємі, а саме: будівельно –монтажні роботи по газифікації об’єкту замовника згідно проектної документації, діючих ДБН В.2.5.-2002991 та Правил безпеки систем газопостачання України. Замовник (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи в розмірі і в терміни, передбачені договором.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010 року у справі № 3/75

Термін виконання робіт за даним договором сторонами погоджено в строк з 09.06.2009 року по 30.06.2009 року.

Умови оплати послуг за договором сторонами погоджено у п. 4.1 договору, який передбачає, що оплата послуг по даному договору здійснюється замовником (відповідачем) шляхом перерахування підряднику (позивачеві) повної вартості робіт по виготовленню технічних умов і проектно –кошторисної документації та узгодженого розміру платежу загальної вартості робіт по проведенню газифікації об’єкту. Вартість робіт, які доручається виконати підряднику по договору, визначається сумою вартості робіт по кожному виду робіт окремо по цінах і розрахунках, що діють на момент оплати, зокрема, вартість робіт по газифікації з врахуванням ПДВ складає 14760 грн. Остаточний розрахунок по даному договору здійснюється замовником (відповідачем) по факту виконання підрядником робіт на підставі двостороннього акту.

Зазначені зобов’язання виконані позивачем у повному обсязі, у встановлені договором строки та у належний спосіб, що підтверджується матеріалами справи, а саме, узгодженим сторонами Актом приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року по договору від 09.06.2009 року. Жодних зауважень замовника (відповідача) з приводу неякісного виконання робіт Акт не містить. Незважаючи на це та умови договору, відповідач свої зобов’язання щодо оплати проведених позивачем робіт не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість перед відповідачем, яка становить суму 14760 грн.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України).

Умовами укладеного договору від 09.06.2009 року на газифікацію об’єкту № 2 термін виконання обов’язку щодо оплати виконаних робіт не визначено.

Претензією № 113 від 07.09.2010 року позивач просив відповідача погасити заборгованість в сумі 14760 грн., однак відповідачем дана вимога залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи по газифікації об’єкту станом на час розгляду справи складає суму 14760 грн. Вимога позивача про стягнення заборгованості належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-1V, зобов'язання має виконуватися належним чином, тому порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь суми 14760 грн. заборгованості за виконані згідно договору від 09.06.2009 року роботи по газифікації об’єкту, визнаної відповідачем.

За прострочку виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті виконаних робіт по газифікації об’єкту, позивач просить стягнути з нього, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України суму 1632 грн. 94 коп. інфляційних нарахувань за період з липня 2009 року вересень 2010 року та 554 грн. 41 коп. 3% річних за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010 року у справі № 3/75

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум нарахувань суд констатує наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Отже, враховуючи положення статей 530 та 625 ЦК України інфляційні нарахування та 3 % річних підлягають стягненню з відповідача за період прострочки з 15.09.2010 року по 01.10.2010 року в сумі 228 грн. 29 коп. інфляційних нарахувань та 20 грн. 62 коп. 3 % річних, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

За допущену прострочку платежів позивачем відповідно до п. 5.1 Договору заявлено до стягнення з відповідача суму 1562 грн. 94 коп. пені.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені за прострочкуплатежуповинен встановлюватися за згодою сторін, тобто в договорі.

Відповідно до укладеного договору від 09.06.2009 року на газифікацію об’єкту № 2 сторонами не встановлено конкретного розміру пені, тому вимоги в частині стягнення 1562 грн. 94 коп. пені суд вважає безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Нормою ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд у відповідності до ч. 5 цієї ж статті приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Однак суд, який вирішує спір, не зв’язаний заявою відповідача з огляду на приписи ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якщо таке визнання суперечить законодавству або порушує чиї –небудь права та охоронювані законом інтереси.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 150 грн. 09 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 191 грн. 37 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 78, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Міжгірської селищної ради, вул. Шевченка, 27, смт. Міжгір’я (код 03450910) на користь відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Закарпатгаз”, вул. Погорєлова, 2, м. Ужгород (код ЄДРПОУ 05448610) суму 15008 (п’ятнадцять тисяч вісім) грн. 91 коп., в т.ч. 14760 (чотирнадцять тисяч

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 08.12.2010 року у справі № 3/75

сімсот шістдесят) грн. заборгованості за виконані згідно договору від 09.06.2009 року роботи по газифікації об’єкту, 228 грн. 29 коп. інфляційних нарахувань за період з 15.09.2010 року по 01.10.2010 року та 20 грн. 62 коп. 3 % річних за період з 15.09.2010 року по 01.10.2010 року, а також суму 150 (сто п’ятдесят) грн. 09 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 191 (сто дев’яносто одна) грн. 37коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

В зв’язку з оголошенням в судовому засіданні 08.12.2010 року лише вступної і резолютивної частини рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 13.12.2010 року.