Рішення № 13021602, 17.12.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" грудня 2010 р.

Справа № 8/1332

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача Рупс В.О. - дов. від 26.10.10р.

від відповідача не з'явився (був присутній в засіданнях суду 18.11.10р., 30.11.10р. та 09.12.10р. Радкевич В.В. - дов. від 20.07.10р.)

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (м. Коростень)

до Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство" (м. Овруч)

про стягнення 268480, 50 грн.

Розгляд спору продовжено за погодженням сторін.

На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 18.11.10р. оголошувалась перерва до 30.11.10р., 30.11.10р. - до 09.12.10р., а 09.12.10р. - до 17.12.10р.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 268480,50 грн. заборгованості за поставлений товар (нафтопродукти) згідно договору купівлі-продажу №14 від 03.01.06р., з яких 150919,90 грн. - сума основного боргу, 12437,20 грн. - 3% річних та 105123,40 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в частині стягнення пені, 3-ох% річних та в частині стягнення 140919,90 грн. основного боргу, оскільки в позовній заяві помилково зазначено основний борг в сумі 150919,90 грн. Пояснив, що поставка товару відбувалась саме на виконання договору №14 від 03.01.06р., оскільки інших договірних відносин між сторонами не існувало.

Представник відповідача в засіданнях суду 18.11.10р., 30.11.10р. та 09.12.10р. позовні вимоги визнав частково в сумі 139875,34 грн. основного боргу. Не заперечував, що поставка товару здійснювалась на виконання договору №14 від 03.01.06р. Крім того, просив суд на підставі ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства. В судове засідання 17.12.10р. не з'явився, хоча про оголошення перерви в засіданні суду був повідомлений належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №14 від 03.01.06р., накладні, довіреності, розрахунки суми боргу, реєстр взаєморозрахунків, претензію, акти звірки взаємних розрахунків, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.06р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №14 (а.с.57-59), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідача (покупця) товар (нафтопродукти), а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1-1 договору).

Номенклатура, кількість, умови поставки, форма і порядок оплати, ціна товару визначаються сторонами в додаткових угодах до договору (п.1.2 договору).

Згідно з п. 2.2.2 зазначеного договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату поставлених нафтопродуктів позивачем.

Як передбачено п.5.1 договору, покупець здійснює 100% передоплати за товар шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

На виконання умов даного договору, позивач протягом дії договору поставляв відповідачеві товар (нафтопродукти), що підтверджується накладними і довіреностями, які знаходяться в матеріалах справи, та не заперечувалось представником відповідача в засіданнях суду.

Відповідно до п. 11.1 даного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.09р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Якщо жодна із сторін не заявить про намір розірвати або змінити договір за 30 днів до закінчення його дії, він вважається пролонгованим на 1 рік.

Слід зазначити, що жодна із сторін не заявляла про намір розірвати даний договір.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді згідно реєстру взаєморозрахунків між сторонами за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар перед позивачем в сумі 140919,90 грн.

28.11.08р. позивач направив відповідачеві вимогу (претензію) №1 з вимогою сплатити суму боргу, яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення (а.с.54).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 140919,90 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

А оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 150919,90 грн. основного боргу, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 10000,00 грн. (150919,90 грн. - 140919,90 грн.) боргу.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 12437,20 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає за необхідне зробити перерахунок 3-ох% річних, оскільки позивач нараховував 3% річних на суму боргу, яка становить 150919,90 грн.

Разом з тим, сума боргу відповідача перед позивачем складає 140919,90 грн., про що суд зазначав вище.

Тому розмір 3-ох% річних, який підлягає задоволенню, становить 11617,09 грн., виходячи з такого розрахунку:

- 3 / 365 днів х 140919,90 грн. (сума боргу) х 1003 (кількість днів прострочки) / 100 = 11617,09 грн.

Однак, позивачем заявлено до стягнення 12437,20 грн. 3% річних.

Тому суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 820,11 грн. (12437,20 грн. - 11617,09 грн.) 3% річних.

Позивач також в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 105123,40 грн. пені.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку неоплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 18% річних від вартості неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару за кожен день прострочки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована неправильно і підлягає перерахуванню, враховуючи наступне:

Як суд зазначав вище, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 140919,90 грн.

Проте, позивач нараховував пеню на суму боргу в розмірі 150919,90 грн.

З розрахунку також вбачається, що позивач збільшив період нарахування пені, оскільки нараховував пеню більш ніж за 6 місяців, що не було передбачено договором.

А відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Крім того, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, суд вважає за необхідне зробити перерахунок пені за шість місяців прострочки, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, на суму боргу в розмірі 140919,90 грн.

Розрахунок пені:

за період з 01.10.07р. (початкова дата прострочення) по 31.12.07р.:

- 16 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 140919,90 грн. х 92 (кількість днів прострочки) / 100 = 5683,12 грн.

за період з 01.01.08р. по 31.03.08р.:

- 20 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х 140919,90 грн. х 90 (кількість днів прострочки) / 100 = 6949,47 грн.

Тому, розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 12632,59 грн. (5683,12 грн. + 6949,47 грн.).

А оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 105123,40 грн. пені, то суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 92490,81 грн. (105123,40 грн. - 12632,59 грн.) пені.

Разом з тим, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, з огляду на наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що розмір пені порівняно великий, збитків позивачеві не причинено у зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу, відповідач являється державним підприємством, суд приходить до висновку про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, а саме: до 3000,00 грн. на підставі п.3 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, суму основного боргу визнав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 140919,90 грн. основного боргу, 12632,59 грн. пені, 11617,09 грн. 3% річних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягали би задоволенню. Разом з тим, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню, а саме: до 3000,00 грн. В частині стягнення 10000,00 грн. основного боргу, 820,11 грн. 3% річних та 92490,81 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені до 3000 грн.

3. Стягнути з Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство", 11102, Житомирська область, м. Овруч, вул. Житомирська, 35, код ЄДРПОУ 00991893

на користь Приватного підприємства "Укрпалетсистем", 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Крупської, 5, код ЄДРПОУ 32285225

- 140919,90 грн. - основного боргу;

- 11617,09 грн. - 3% річних;

- 3000,00 грн. - пені;

- 1651,70 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 145,19 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 10000,00 грн. основного боргу, 820,11 грн. 3% річних та 92490,81 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя

Давидюк В.К.

Дата підписання: "____" ____ 2010 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з повід. про вручення)