Рішення № 130204606, 15.09.2025, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13162/24

Провадження №: 2/755/12348/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Яровенко Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 11 вересня 2021 року між позивачем та відповідачем відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», укладено договір кредитної лінії № ID6178115 інформаційно-телекомунікаційній системі компанії, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 18 600 грн, строком на 30 днів, процентної ставкою в день 1,62 % день. Всупереч вимог цивільного законодавства та умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості у встановленому Договором порядку та строки. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № ID6178115 від 11 вересня 2021 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 41 590,00 грн. Також за кредитним договором № IU6233758 виникла заборгованість у розмірі 16207,00 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами та судові витрати.

Ухвалою суду від 01 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу ухвалу суду від 01 серпня 2024 року було направлено на адресу зазначену в позовній заяві, однак конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 11 вересня 2021 року між позивачем та відповідачем відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» укладено договір кредитної лінії № ID6178115 інформаційно-телекомунікаційній системі компанії, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 18 600 грн, строком на 30 днів, процентної ставкою в день 1,62 % день.

Також, 14 вересня 2021 року між позивачем та відповідачем за допомогою інформаційно - комунікаційної системи (дистанційних засобів) було укладено ще один електронний договір кредитної лінії/ позики за № IU6233758 від 14 вересня 2024 року відповідно до умов якого відповідачу було надано кредитні кошті в розмірі 8400,00 грн. строком на 30 днів, процентної ставкою в день 1,70 % день.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № ID6178115 від 11 вересня 2021 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 41 590,00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 600 грн., заборгованості за процентами для початково зазначеної тривалості у розмірі 9 040,00 грн, заборгованості за платою за організацію продовження, якщо сплачується в порядку післяплати у розмірі 13 950,00 грн.

А за кредитним договором № IU6233758 від 14 вересня 2021 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 16207,00 грн., з яких: 8 400 грн. заборгованість за тілом кредита; 4 279,00 грн. заборгованість за процентами для початково визначеної тривалості; 3528,00 грн. заборгованість за платою за організацію продовження, якщо сплачується в порядку післяплати.

Позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення вимогу про сплату заборгованостей, проте відповідачем залишилися поза увагою.

Згідно пункту 2.1.1 договору кредитної лінії, на порталі позичальник повинен заповнити заяву шляхом введення необхідної суми кредиту та строку оплати, а також надати (завантажити) інші дані та документи, що вимагаються. Також, якщо буде використовуватися електронний платіж, посилання на постачальника таких послуг повинно відкриватися у полі, в якому позичальник повинен ввести реквізити своєї платіжної картки.

Кредитодавець зобов`язується надати кредит (кредити) позичальнику в межах ліміту кредитної лінії на основі заяви (заяв) позичальника та за умови їх схвалення і позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму наданого кредиту та сплатити всі відповідні договірні компенсації до останнього дня строку оплати (п.3.1 договору).

За користування сумами, які надаються в якості кредиту (кредитів) за договором та в межах ліміту кредитної лінії, позичальник повинен сплачувати кредитодавцю проценти за кредитом за процентною ставкою, визначеною в спеціальних в спеціальних умовах кредиту. Оплата процентів за кредитом здійснюється до останнього дня строку оплати (п.4.1.1 договору).

Згідно з пункту 4.1.2 договору проценти за кредитом обчислюються за весь період часу, коли кредит використовувався позичальником, починаючи з першого дня надання кредиту та закінчуючи днем, коли всю суму кредиту було повернуто кредитодавцю.

Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що процентна ставка залежить від тривалості кредит, відповідно: за користування кредитом в межах початкового строку (з дня видачі кредиту до початкової дати оплати/дати повного погашення) процентна ставка застосовується як зазначено в спеціальних умовах кредиту; за користування кредитом в межах строку продовження процентна ставка для періоду продовження застосовується, як зазначено в спеціальних умовах кредиту; за користування кредитом після початково зазначеного періоду, починаючи з наступного для продовження процентна ставка для періоду, що перевищує початково зазначену вартість кредиту, застосовується як зазначено у спеціальних умовах кредиту (починаючи з дня після початково встановленої дати оплати, а в разі встановлення періоду продовження починаючи з останнього дня продовження)

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб - сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» укладені між ТОВ «Інстафінанс» та ОСОБА_1 договори прирівнюються до укладених в письмовій формі.

З матеріалів вбачається, що 11.09.2021 ТОВ «Інстафінанс» відповідно до умов договору ID 6178115 здійснило переказ у розмірі 18 600,00 грн. за платіжною карткою № НОМЕР_1 , маскований номер картки НОМЕР_2 , а також 14.09.2021 року 8400 грн. номер платіжного переказу 19919426, маскований номер картки НОМЕР_3 . Крім того, з листа Таскомбанк вбачається, що АТ «Таскомбанк» надає підтвердження, що в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичних осіб № 64 від 30.03.2020 року. Банком було здійснено перекази грошових коштів на рахунки одержувачів до яких емітовані електронні платіжні засоби, у розмірі 18 600 грн., 11 вересня 2021 року на картку отримувача НОМЕР_2 та 8400 грн. 14 вересня 2021 року на картку отримувача НОМЕР_3 .

Таким чином, кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується відповіддю-підтвердженням від АТ «Таскомбанк» на запит від 13.06.2024 №0372 та №0373 щодо успішності переказу коштів відповідачу.

В свою чергу, відповідач, в порушення умов вказаних кредитних договорів, належним чином не виконав своїх зобов`язань, кредитні кошти у визначені спеціальними умовами до договорів строки не повернув, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитним договором № ID6178115 у розмірі 41590 грн, з яких: 18600,00 грн - за тілом кредиту, 9040,00 грн - за процентами для початково зазначеної тривалості та 13950.00 грн за платою за організацію продовження, якщо сплачується в порядку післяплати, а також суми заборгованості по кредитному договору № IU6233758 у розмірі 16207,00 грн, з яких: 8400,00 грн - за тілом кредиту, 4279,00 грн - за процентами для початково визначеної тривалості і 3528,00 грн за організацію продовження, якщо сплачується в порядку післяплати. Загальний розмір заборгованості за договорами, який позивач просить суд стягнути з відповідача складає 57 797,00 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором перед ТОВ «Інстафінанс».

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України, не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені договором строки кредит ним не погашений.

Отже, зважаючи на те, що відповідач не виконав грошове зобов`язання за кредитними договорами, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № ID6178115 у розмірі 41590 грн, з яких: 18600,00 грн - за тілом кредиту, 9040,00 грн - за процентами для початково зазначеної тривалості та 13950,00 грн за платою за організацію продовження, якщо сплачується в порядку післяплати та суми заборгованості по кредитному договору № IU6233758 у розмірі 16 207,00 грн, з яких: 8400,00 грн - за тілом кредиту, 4279,00 грн - за процентами для початково визначеної тривалості і 3528,00 грн за організацію продовження, якщо сплачується в порядку післяплати, що загалом складає 57 797,00грн.

Окрім того, позивач просив суд стягнути із відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн та 8669,55 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат позивачем на правову допомогу, представником позивача до матеріалів справи надано ордер на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, рахунок на оплату № 19 від 16.07.2024 та платіжну інструкцію № 12033 на суму 1500,00 грн.

Відповідно до статті 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами статті 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача адвокатом Халупком С.В. на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу не було надано суду копію договору про надання правової допомоги, в якому визначені умови та порядок надання послуг, перелік таких послуг, як і не було надано детального опису виконаних робіт, акту прийому-передачі виконаних робіт, тощо, а також відсутнє підтвердження понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу в сумі 8 669,55 грн.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20 відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог про відшкодуванні витрат на правову допомогу в сумі 1 500 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 3028 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованість за кредитним договором № ID6178115 (обліковується в системі як №ID8625775) від 11 вересня 2021 року у розмірі 41 590 (сорок одна тисяча п`ятсот дев`яносто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» заборгованість за кредитним договором № IU6233758 (обліковується в системі як №IU6516728) від 14 вересня 2021 року у розмірі 16 207 (шістнадцять тисяч двісті сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн та 1 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а всього 4 528,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.09.2025 року.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» (код ЄДРПОУ 43449827, 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3);

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.О. Яровенко