Рішення № 130197945, 15.09.2025, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 693/549/25

Провадження № 2/466/2213/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Невойта П.С.,

при секретарі с/з Пришляк А.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

на підставі ухвали Жашківського районного суду Черкаської області від 22 квітня 2025 року матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скеровано до Шевченківського районного суду м.Львова для розгляду за підсудністю.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.05.2025 року визначено головуючого суддю Невойта П.С.

16.04.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 42649746, звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 202 грн. 62 коп. та вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 07.02.2021 року за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування https://cashberry.com.ua/, ОСОБА_1 подала заявку на отримання кредиту. Дана заява №10003116151 від 07.02.2021 року знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС». Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором, тим самим підтверджено прийняття умов Договору про надання споживчого кредиту №10003116151 від 07.02.2021 року. Відтак, 07.02.2021 року відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку у сумі 7 300 грн.

Однак, відповідач не виконувала належним чином кредитні зобов`язання. Так, 05.09.2022 року згідно з умовами Договору факторингу №556/ФК-22, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за кредитним договором №10003116151 від 07.02.2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 26 202, 62 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7300 грн.; заборгованість за відсотками становить 18 902, 62 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою від 14.05.2025 року суддя прийняв матеріали позовної заяви до розгляду та відкрив провадження у справі. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін у справі.

30.05.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яресько Т.В. надійшов відзив на позовну заяву. Відзив вмотивований тим, що відповідач визнає наявну заборгованість перед позивачем, але виключно в межах тих умов, які були узгоджені з первісним кредитором загальний розмір заборгованості становить 9 796, 60 грн., що складається з 7 300 грн. за тілом кредиту, 2496, 60 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом в межах строку кредитування.

Також, 30.05.2025 року від сторони відповідача надійшла заява про розгляд даної справи з викликом сторін.

03.06.2025 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» адвокат Романенко Михайло Едуардович подав відповідь на відзив, яка мотивована тим, що позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним кредитним договором, тому позовні вимоги є законними та безперечними, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Також, стороною позивача подано заперечення на клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін.

Судом відхиляється клопотання про проведення розгляду справи з викликом осіб, оскільки справа є малозначною, сторони скористалися правом надання доказів та письмових заперечень.

Відтак, у судове засідання сторони не викликались.

Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 07.02.2021 між ТзОВ «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №10003116151, на підставі якого відповідачу надані грошові кошти в розмірі 7300 грн., строк кредиту 30 днів, до 09.03.2021 року включно, проценти за користування 1,14 %, річний розмір процентної ставки 416, 1%.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору №10003116151 від 07.02.2021, Товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним відповідно до умов цього Договору та виконати інші обов`язки, передбачені цим Договором.

Кошти Кредиту надаються Кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Позичальником Кредитодавцю з метою отримання Кредиту.

05.09.2022 року згідно з умовами Договору факторингу №556/ФК-22, Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» відступлено право вимоги за кредитним договором №10003116151 від 07.02.2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс».

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 26 202, 62 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7300 грн.; заборгованість за відсотками становить 18 902, 62 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту-онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТзОВ « ФК «ІНВЕСТ ФІНАНС» було направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №10003116151 від 07.02.2021р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами ».

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).

Відповідно до ч.2 ст.29 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.

Всупереч умовам кредитного Договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ТзОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «Діджи фінанс», ні - попереднього кредитора.

Відповідно до п.8-9 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним Договором, складає 26 202, 62 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7300 грн.; заборгованість за відсотками становить 18 902, 62 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Крім того, ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У порушення норм закону та умов Договору відповідач зобов`язання належним чином не виконав, тому з останнього слід стягнути на користь ТОВ «Діджи фінанс» заборгованість за кредитним Договором № 10003116151 від 07.02.2021 року загальною сумою 26 202, 62 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 7300 грн.; заборгованість за відсотками становить 18 902, 62 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн. У зв`язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, то такі слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1-3ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положення статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Зважаючи на викладене, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатом для надання послуг, з урахуванням обсягу роботи, зазначеного в детальному розрахунку наданих правничих послуг, та кількості годин, необхідних, з точки зору суду, для його виконання фахівцем у галузі права, з урахуванням зібраних та наданих суду доказів, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що сума 9000,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн., що буде за даних обставин справи буде справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Таким чином суд вважає можливим задовольнити вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу частково у розмірі 5 000,00 грн.

Крім цього у відповідності зі ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 2422,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись: ст.512, 526, 543, 1054 ЦК України,ст.10-13, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №10003116151 від 07.02.2021р. у розмірі - 26 202, 62 (двадцять шість тисяч двісті дві гривні 62 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 2422, 40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ - 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя П. С. Невойт