Вирок № 13018283, 23.11.2010, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1-2009/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2010 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Луняченко О.А.,

при секретарі Гостєвої О.О.,

за участю прокурора Журбіної Л.В.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Одеської області Котовського району с. Борщі, по національності українця, громадянина України, працюючого начальником станції Борщі Одеської залізниці, одруженого, місце проживання та реєстрації АДРЕСА_2, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого в силу ст. 88 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, а саме: 24.10.2008 року ОСОБА_2, будучи начальником станції Борщі Одеської дирекції залізничних перевезень, наказом начальника дирекції заступника начальника Одеської дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці №ДНК-1/291 від 24.10.2008 року був відряджений на курси підвищення кваліфікації начальників станцій 3-5 класу в Київський технікум залізничного транспорту з 03 по 14 листопада 2008 року в м. Київ.

Так, згідно вказаного наказу ОСОБА_2 був виданий аванс грошових коштів з урахуванням оплати проживання в готелі з орієнтованою вартістю проживання 120,00 гривень на добу.

03.11.2008 року ОСОБА_2 прибув у м. Київ, де проживав у приватній квартирі з 03.11.2008 року по 14.11.2008 року за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, ОСОБА_2 придбав у не встановленої особи підроблений бланк-квитанцію серії 01АААС 360237, заповнений на його імя про сплату 1 500,00 гривень за проживання в ДП ЗАТ „Укрпрофтур” Київському туристичному готелі „Дружба”.

17.11.2008 року ОСОБА_2, будучи службовою особою, начальником станції Борщі Одеської дирекції залізничних перевезень, на підставі вищевказаного підробленого бланка-квитанції вніс в офіційний документ „Звіт про використання грошей, наданих на відрядження або під звіт”, затверджений наказом ДПА України за №440 від 19.03.2003 року, завідомо неправдиві відомості про оплату проживання в Київському туристичному готелі „Дружба” з 03 по 14 листопада 2008 року, що завірив своїм підписом. На підставі цього документу ОСОБА_2 були виплачені гроші за знаходження у відрядженні.

Проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_2 в готелі „Дружба” у період з 03 по 14 листопада 2008 року не проживав.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 366 ч. 1 КК України, за кваліфікуючими ознаками службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційного документу /авансового звіту/ неправдивих відомостей про використання коштів на відрядження.

Також, в судовому засіданні встановлено та доказано, що 17.11.2008 року ОСОБА_2, перебуваючи в Одеській дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці та маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, надав до бухгалтерії Дирекції „Звіт про використання грошей, наданих на відрядження або під звіт”, затверджений наказом ДПА України №440 від 19.03.2003 року, із завідомо неправдивими відомостями про оплату проживання в Київському туристичному готелі „Дружба” з 03 по 14 листопада 2008 року, затвердженого печаткою, яка згідно висновку експерта за №173 від 25.06.2010 року не являється печаткою Київського туристичного готелю „Дружба”.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 358 ч. 3 КК України, за кваліфікуючими ознаками використання завідомо підробленого документу.

В ході судового розгляду справи державним обвинувачем по справі старшим помічником Одеського транспортного прокурора Журбіною Л.В., була внесена постанова про зміну обвинувачення підсудному ОСОБА_2 щодо епізоду злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України.

Прокурор вказав, що підсудний перебував у відрядженні у м. Києві з 03.11.2008 року по 15.11.2008 року та мав необхідність у проживанні.

Для кваліфікації дій за ст. 366 ч. 1 КК України необхідною ознакою є безпосередній причинний звязок між діянням та посадою, яку обіймає підсудній.

Таким чином, при заповненні звіту про відрядження підсудний не використовував службове становище, не вийшов за межі прав та повноважень, наданих йому за посадою та заповнення зазначеного звіту не покладено в його службові обовязки відповідно до посади.

Відповідно до зазначених обставин прокурор виклав обвинувачення в такій редакції: 17.11.2008 року ОСОБА_2, перебуваючи в Одеській дирекції залізничних перевезень Одеської залізниці та маючи умисел на використання завідомо підробленого документу, надав до бухгалтерії Дирекції „Звіт про використання грошей, наданих на відрядження або під звіт”, затверджений наказом ДПА України №440 від 19.03.2003 року, із завідомо неправдивими відомостями про оплату проживання в Київському туристичному готелі „Дружба” з 03 по 14 листопада 2008 року, затвердженого печаткою, яка згідно висновку експерта за №173 від 25.06.2010 року не являється печаткою Київського туристичного готелю „Дружба”.

Так, своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ст. 358 ч. 3 КК України, за кваліфікуючими ознаками використання завідомо підробленого документа.

Суд погоджується із висновками прокурора та вважає за необхідне кваліфікувати дії ОСОБА_2 лише за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, - використання завідомо підробленого документа.

Підсудному ОСОБА_2 було предявлене нове обвинувачення, з яким він ознайомлений, суть ясна, не заперечував проти розгляду судом кримінальної справи по відношенню до нього в рамках зміненого обвинувачення та не оскаржував кваліфікацію злочину в рамках зміненого обвинувального висновку.

Будучи допитаним, підсудний в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав, щиро каявся та повністю підтвердив вищевикладені обставини вчинення злочину.

Враховуючи, що учасники судового розгляду справи визнали недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ними не спорюються, зясовано, що підсудний та інші учасники судового розгляду справи правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм розяснено, що вони у такому випадку позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, - суд відповідно до ст. ст. 299 ч. 3 та 301-1 КПК України розглянув справу за правилами, передбаченими даними нормами.

Показання підсудного є достовірними та узгоджуються з матеріалами справи.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і дійшов висновку, що його дії кваліфіковано правильно за ст. 358 ч. 3 КК України за кваліфікуючими ознаками використання завідомо підробленого документа.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 в Одеському обласному наркологічному диспансері на обліку не значиться /а.с. 235/, в Одеському психоневрологічному диспансері на обліку також не значиться /а.с. 237/, в силу ст. 88 КК України раніше не судимий /а.с. а.с. 238, 240-242/, по місцю роботи характеризується виключно з позитивного боку /а.с. 239/.

Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені. Та обставини, що помякшують покарання, - щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, а на підставі ч. 2 ст. 66 КК України позитивна характеристика з місця роботи та наявність утриманців.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема, його сімейний стан та наявність утриманців, наявність постійного місця проживання, реєстрації, постійного місця роботи і декількох вказаних обставин, що помякшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання. Тому, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного з обранням покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 358 КК України.

Судові витрати, які складаються із вартості проведених експертиз, підлягають відшкодуванню згідно з вимогами ст. ст. 91, 93 КПК України.

Питання про речові докази вирішується судом згідно із вимогами ст. 81 КПК України.

Цивільній позов по справі не заявлений.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 /п'ятьсот десять/ гривень 00 /нуль/ копійок.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати проведеної судової технічної експертизи документів у розмірі 912 /девятсот дванадцять/ гривень 71 /сімдесят одна/ копійка та почеркознавчої експертизи у розмірі 1 118 /одна тисяча сто вісімнадцять/ гривень 00 /нуль/ копійок на користь НДЕКЦ по обслуговуванню ЛУ на Одеській залізниці /Банк ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, СДРПОУ 25576439, р/р №31257272210018 /за експертизи/, КБК 25010100 символ 272/ /а.с. а.с. 191-199, 266-276/.

Речові докази „Звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт” №52 від 18.11.2009 року, доповідь від 17.11.2008 року та квитанцію до прибуткового касового ордера серії 01АААС 360237 зберігати при матеріалах даної кримінальної справи /а.с. 202/.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: