Постанова № 13017300, 03.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ц

справа № 2а-13567/09/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2010 року м.Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Бесчасові Д.В.

за участі представника позивача Мороз А.Ф.

представників відповідача Сороки В.М., Лісної С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тарондо Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

15 жовтня 2009р. до суду надійшов вищезазначений адміністративний позов, у якому позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 31 серпня 2009р. №0000152201/0 на суму 6219грн. в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 15.10.2009р.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 17.09.2010р. та доповнення до заперечень від 29.10.2010р., яким обґрунтована така позиція.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Податковим повідомленням-рішенням від 31 серпня 2009р. №0000152201/0 державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську на підставі акту перевірки №3965/49/23- 206/13456730 від 19.08.2009р. встановлено порушення пп. в, п.13.1 ст.13 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій: за основним платежем - 2073 грн., штрафних санкцій - 4146 грн. Усього - 6219грн.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії податкового повідомлення-рішення від 31 серпня 2009р. №0000152201/0, акту про результати перевірки від 19.08.2009р., контракту №20081110 від 01.09.2008р., додаткової угоди №1 до контракту №20081110 від 01.09.2008р., акту виконаних робіт № 111808/01 від 03.11.2008р., акту виконаних робіт №111808/02 від 03.11.2008р.

Згідно акту перевірки №3965/49/23-206/13456730 від 19.08.2009р. ДПІ в м.Дніпродзержинську вважає, що контракт №20081110 від 01.09.2008р., укладений між Компанією o Моrо Logistics Shenzhen Branchта ТОВ Таронє договором фрахтування, тому ТОВ Таронповинно було утримати податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження в Україні від провадження господарської діяльності у вигляді перевезення вантажів по митній території України (фрахт) та сплатити його до бюджету на загальну суму 2073 грн.

Цивільним Кодексом України передбачено два види подібних договорів: договір чартеру (фрахтування) - ст. 912 та різновидність договору на надання послуг - договір транспортного експедирування - ст. 929.

Норми Цивільного Кодексу України та норми Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств(із змінами і доповненнями) однаково трактують поняття договору фрахтування.

Згідно п.п.1.35.1 п.1.35 ст.1 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств(із змінами і доповненнями), фрахт - винагорода компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна, або транспортного засобу (їх частин) для цілей перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно з п.13.5 статті 13 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР Про оподаткування прибутку підприємств(із змінами і доповненнями) сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Для цілей цього Закону відповідно до пп. 1.35.3 статті 1 Закону під терміном базова ставка фрахтурозуміється сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Крім того, статтею 1 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV Про транспортно-експедиційну діяльність(далі - Закон № 1955-IV) визначено термін транспортно-експедиторська послугаце робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за поговором транспортного експедирування.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за поговором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених поговором транспортного експедирування послуг та оплачує їх.

Статтею 4 Закону № 1955-IV передбачено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно зі статтею 8 Закону № 1955-IV, експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.

Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори діють за дорученням клієнтів.

За договором транспортного експедирування (стаття 9 Закону № 1955-IV) одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Таким чином, між ТОВ Тарон(Замовник) та нерезидентом Компанією ngbo Мого Logistics Shenzhen Branch(Експедитор) був укладений контракт №20081110 від 01.09.2008р., відповідно до якого Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе зобов'язання від імені та за рахунок Замовника здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів із Замовника. Також, відповідно до умов вищевказаного контракту, Замовник відшкодовує Експедитору фактичні витрати, пов'язані з доставкою вантажів будь-яким видом транспорту, тобто компенсує вартість послуг. Тобто, надання транспортно-експедиційних послуг є одним з найважливіших завдань логістики та не має ніякого відношення у даному випадку до договору фрахтування, який передбачає свої особливості перш за все, у виді обраного транспорту, який здійснює перевезення, а також особливостях вантажу.

Отже, за вищевикладених підстав, суд доходить висновку щодо правомірності позовних вимог та їх доведеності, і вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську від 31 серпня 2009р. №0000152201/0 на суму 6219 (шість тисяч двісті девятнадцять)грн.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тарондокументально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 3 (три)грн.40коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 04.11.2010р.

Суддя Д.П. Павловський