Постанова № 13016381, 20.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2010                                                                                           № 26/237

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

за учасю секретаря

судового засідання           

представників сторін:

позивача: Дараган О.Ю. (дов. від 09.06.09 № 96);

відповідача: Перетятько В.Є. (дов. від 01.08.10 б/н),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2010

у справі № 26/237 ( )

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю

"ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю

"ЕКО"

про                                                   стягнення 424082,43 грн.

за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЕКО»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю

«ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР»

про зобов’язання виконати обов’язки згідно договору

поставки від 28.04.09 №5866К,

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.10 первісний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» 418425 грн. 11 коп. основного боргу, 10907 грн. 70 коп. пені, 1616 грн. 38 коп. 3% річних, 4309 грн. 49 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» з державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 102 грн. 51 коп., що перераховане платіжним дорученням від 12.05.10 №747.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а за зустрічним позовом зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» забрати товар, що зазначений в акті інвентаризації №135 виборочної контрольної інвентаризації цінностей.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було прийнято рішення з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.10 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №26/237. Розгляд скарги призначений на 10.11.10 об 11 год. 00 хв. Дану ухвалу було надіслано сторонам відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75.

28.10.10 через відділ документального забезпечення суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» було подано клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечення явки представника в судове засідання.

01.11.10 через відділ документального забезпечення суду представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.10 без змін, а скаргу без – задоволення.

Розгляд справи відкладався ухвалою суду від 10.11.10 на 06.12.10.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 03.12.10 №01-23/1/1 у справі №26/237 внесено зміни до складу судової колегії і замість судді Григоровича О.М. введено до складу колегії суддю Кондратову І.Д.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.10 було відкладено розгляд справи та витребувано у сторін оригінал листа від 30.04.10.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду Корсака В.А. від 17.12.10 №01-23/1/1 у справі №26/237 змінено склад судової колегії в зв’язку з відставкою судді Григоровича О.М. розгляд справи здійснено у наступному складі: Ропій Л.М. – головуючий суддя, судді: Гольцова Л.А., Рябуха В.І.

Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В процесі вирішення спору Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» уточнило позовні вимоги та просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» основний борг у сумі 418425,11 грн., 1341,25 грн. 3% річних, 9165,22 пені, 4412,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

28.04.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» (далі – позивач за первісним позовом, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (далі – відповідач за первісним позовом, покупець) з урахуванням протоколу розбіжностей був укладений договір поставки №5866 К.

Згідно з умовами п. 1.1 договору від 28.04.09 №5866 К постачальник зобов’язується передати товар на умовах та в строки, встановлені у замовленнях на поставку, а покупець в порядку і в строки, встановлені договором, зобов’язаний прийняти товари та оплатити їх.

В додатковій угоді №1 від 15.10.09 сторони виклали п. 1 розділу VIII договору в наступній редакції: покупець здійснює оплату постачальнику за товари по закінченню 40 календарних днів з дати передачі товарів, а в додатковій угоді №2 від 18.02.10 – 50 календарних днів з дати передачі товарів.

Пунктом 1 розділу Х договору передбачено, що покупець, який не розрахувався з постачальником за товар в установлений термін, зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,4% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до видаткових накладних (копії містяться в матеріалах справи) позивачем на адресу відповідача був поставлений товар на загальну суму 4892146,43 грн. Відповідачем було частково оплачено товар на суму 4432219,55 грн. та частково повернуто товар на суму 39,48 грн. На день подання позивачем позовної заяви заборгованість відповідача за отриманий товар становить 418425,11 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В частині 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

В частині 2 ст. 625 ЦК України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з матеріалів справи, на день подання позивачем (за первісним позовом) до Господарського суду міста Києва позовної заяви (21.05.10), у відповідача наступив строк оплати за поставлений товар, оскільки остання поставка товару була здійснена 10.03.10.

Заборгованість відповідача підтверджується залученими до матеріалів справи первинними документами (11 томів справи).

Представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» для долучення до матеріалів справи було надано акт звірки взаємних розрахунків за період з 28.04.09 по 10.11.10.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» 418425 грн. 11 коп. основного боргу, 10907 грн. 70 коп. пені, 1616 грн. 38 коп. 3% річних.

19.07.10 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО» було подано зустрічну позовну заяву про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» виконати обов’язки згідно договору поставки від 28.04.09 №5866 К, а саме забрати товар, який є нереалізований останнім, а також оформити відповідні документи на суму 685776,05 грн.

Відповідно до п. 10.7 розділу VІ договору покупець має право повернути товари з різних причин (товари не користуються попитом та інше), а постачальник зобов’язаний прийняти їх з обов’язковим оформленням та наданням усіх необхідних документів. Всі товари, що повертаються, постачальник зобов’язаний прийняти та забрати за свій рахунок та своїм транспортом протягом п’яти робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення від покупця.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на час подання позивачем позовної заяви на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» жодних листів чи повідомлень від відповідача стосовно повернення товару не надходило.

В зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» зазначає, що 30.04.10 від керівництва відповідача було отримано лист (копія якого міститься в матеріалах справи), в якому відповідач зазначив, що здійснить отримання товару ТМ «Мяско».

Вказане вище не приймається колегією суддів до уваги, оскільки позивач стверджує, що не надсилав відповідачу лист від 30.04.10, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО» на вимогу суду оригінал цього листа не надало.

Таким чином, підстави для задоволення вимог зустрічного позову відсутні.

Господарським судом міста Києва на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі за зустрічним позовом припинено, оскільки позовні вимоги позивача за зустрічним позовом не є вимогами в розумінні ст. 12 ГПК України.

Даний висновок суду першої інстанції є помилковим, оскільки предметом зустрічної позовної заяви є зобов’язання позивача виконати умови договору поставки від 28.04.09 №5866 К, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 п. 1 ст. 12 ГПК України передбачено, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів підвідомчі господарським судам.

Представником відповідача в судовому засіданні були заявлені клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підпису головного бухгалтера Федорової Ю.С. на акті звірки взаємних розрахунків за період з 28.04.09 по 10.11.10 та призначення комплексної судової експертизи (почеркознавчої та технічної) копії листа Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» від 30.04.10.

У відповідності до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з того, що акт звірки взаємних розрахунків не є документом первинного обліку, колегія суддів прийшла до висновку відхилити клопотання представника відповідача (за первісним позовом) про призначення комплексної почеркознавчої та технічної експертизи та зупинення провадження у справі, в зв’язку з відсутністю оригіналу листа від 30.04.10.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.10 у справі №26/237 підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.10 у справі №26/237 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО» (03045, м. Київ, пр-т Науки, 8, код 32104254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» (08132, м. Вишневе, вул. Київська, 8; 03680, м. Київ, пр-т Палладіна, 44, корп. 8, код 36263797) 418425 (чотириста вісімнадцять тисяч чотириста двадцять п’ять) грн. 11 коп. основного боргу, 10907 (десять тисяч дев’ятсот сім) грн. 70 коп. пені, 1616 (одну тисячу шістсот шістнадцять) грн. 38 коп. 3% річних, 4309 (чотири тисячі триста дев’ять) грн. 49 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В зустрічному позові відмовити повністю.»

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДИСТРИБУЦІЯ – ЦЕНТР» (08132, м. Вишневе, вул. Київська, 8; 03680, м. Київ, пр-т Палладіна, 44, корп. 8, код 36263797) з державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 51 коп., що перераховане платіжним дорученням від 12.05.10 №747.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання п.п. 2, 3 зазначеної постанови суду.

5. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

23.12.10 (відправлено)