Постанова № 13016277, 13.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2010                                                                                           № 46/271

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури:          не з’явились;

від позивача:          Кінах Т.М. – дов. №19/16 від 04.08.2010р.;

від відповідача:          Тоцька А.О. – дов. б/н від 29.03.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДП "Автобан-Україна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.08.2010

у справі № 46/271 ( .....)

за позовом                               Першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Волинській області

до                                                   ДП "Автобан-Україна"

про                                                   зобов"язання передати документи

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Волинської області (далі – прокуратура) в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Волинській області (далі – позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Автобан Україна” (далі - відповідач) про зобов’язання передати позивачу наступні документи: робочий проект автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин км 478+000 - км 482+100 (том 1 - Паспорт проекту, том 2 - Пояснююча записка, том 3 - Креслення, том 4 - Оцінка впливу на навколишнє середовище, том 7-Організація будівництва); дозвіл на виконання будівельних робіт; акт закріплення траси та реперів; виконавчу зйомку земляного полотна; виконавчу документацію (загальний журнал виробництва робіт, журнал операційного контролю, журнал ущільнення земляного полотна); накопичувальну відомість виконаних робіт в розрізі глав зведеного кошторисного розрахунку; акти на приховані роботи; журнал авторського нагляду (том справи – 1, аркуші справи – 2-5).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №03.1/52 від 28.08.2008р. на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін);

- у зв’язку із суттєвим порушенням відповідачем, як підрядником, своїх договірних зобов’язань в частині дотримання строків виконання робіт згідно з погодженим сторонами календарним графіком, позивачем було розірвано договір підряду №03.1/52 від 28.08.2008р. в односторонньому порядку шляхом направлення відповідачу повідомлення №329/8.12 від 27.02.2010р.;

- 29.09.2008р. відповідач по накладній одержав від позивача робочий проект автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин км 478+000 - км 482+100, а саме: том 1 - Паспорт проекту, том 2 - Пояснююча записка, том 3 - Креслення, том 4 - Оцінка впливу на навколишнє середовище, том 7 - Організація будівництва;

- відповідно до п.1.4 Положення про інженерно-технічне супроводження будівництва об'єктів дорожнього комплексу, затвердженого наказом Укравтодору №26 від 03-02.2003р., позивач отримав та передав відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт, а також акт закріплення траси та реперів. Передавши вищевказану документацію, позивач забезпечив належні умови для виконання відповідачем, як підрядником, зобов'язань за договором підряду №03.1/52 від 28.08.2008р.;

- в п.4.1 Положення про інженерно-технічне супроводження будівництва об'єктів дорожнього комплексу передбачено, що підрядник зобов'язаний створити і вести всю технологічну та виконавчу виробничо-технічну документацію. Згідно з п.15.1 додаткової угоди до договору підряду для прийняття об'єкта в експлуатацію підрядник повинен передати приймальній комісії всю виконавчу документацію;

- на виконання вимог п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.2008р. „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” для одержання сертифіката відповідності позивач, як замовник, повинен був подати інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, проектну документацію на об'єкт, що здається в експлуатацію. Позивач звернувся до відповідача з листом №640/3.5 від 12.04.2010р. та претензією №791/8.12 від 30.04.2010р., в яких вимагав повернути проектну та виконавчу документацію по договору підряду, але звернення позивача були залишені відповідачем без належного реагування;

- позивач та прокуратура наголошували на тому, що проектно-кошторисна документація була отримана відповідачем від позивача, тоді як виконавча документація створена відповідачем на підставі чинного на той час договору. У зв'язку з розірванням договору у відповідача відсутні достатні правові підстави для володіння (зберігання) вказаної документації, тому вищезгадана проектно-кошторисна та виконавча документація підлягає поверненню позивачу, який при введенні об'єкта в експлуатацію повинен буде представити її при підписанні і погодженні акта готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідач відзиву на позов не надав, у зв’язку з чим Господарський суд міста Києва розглядав справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. у справі №46/271 позов було задоволено повністю, зобов'язано відповідача у 10-денний термін з моменту набрання даним рішенням законної сили передати позивачу наступні документи: робочий проект автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин км 478+000 - км 482+100 (том 1 - Паспорт проекту, том 2 - Пояснююча записка, том 3 - Креслення, том 4 - Оцінка впливу на навколишнє середовище, том 7 - Організація будівництва); дозвіл на виконання будівельних робіт; акт закріплення траси та реперів; виконавчу зйомку земляного полотна; виконавчу документацію (загальний журнал виробництва робіт, журнал операційного контролю, журнал ущільнення земляного полотна); накопичувальну відомість виконаних робіт в розрізі глав зведеного кошторисного розрахунку; акти на приховані роботи; журнал авторського нагляду. Окрім того, судовим рішенням присуджено до стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. у справі №46/271 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані наступним:

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили чи встановлювали факт порушення відповідачем прав та інтересів позивача;

- судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, щодо того чи є договір підряду розірваним;

- висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач отримав проектну та виконавчу документацію за договором підряду без достатньої правової підстави є безпідставним, оскільки договір не розірвано, держзамовлення не скасовано, тому підстава, на якій відповідач отримав названі документи згідно з умовами договору підряду на виконання держзамовлення не відпала;

- оскільки договір підряду є державним контрактом, а державне замовлення на реконструкцію автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин км 478+000-км 482+100 не скасовано, підстави вважати вказаний договір розірваним відсутні і відповідно відсутні підстави для передачі проектної та виконавчої документації за договором позивачу;

- судом було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2010р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.10.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Новікова М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.

27.10.2010р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначав про необґрунтованість доводів апеляційної скарги відповідача, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

Представники сторін та прокуратури у судове засідання 27.10.2010р. не з’явились.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.11.2010р.

15.11.2010р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання №2283/8.12 від 12.11.2010р. про залучення до матеріалів справи додаткових доказів на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 27.10.2010р., а саме: довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за грудень 2008р. та грудень 2009р.; платіжних доручень №347 від 15.09.2008р., №412 від 03.11.2008р.; №429 від 18.11.2008р., №526 від 15.12.2008р., №92 від 31.03.2009р.

Вищевказане клопотання позивача було задоволено судом, надані документи залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.11.2010р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. у справі №46/271 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 17.11.2010р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги відповідача з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Представник прокуратури у судове засідання 17.11.2010р. не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 17.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 24.11.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І.., суддів Зубець Л.П., Шипко В.В.

Представник прокуратури у судове засідання 24.11.2010р. не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.11.2010р. подав клопотання вих.№24/11-10 від 24.11.2010р., в якому просив суд залучити до участі у справі як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що частина документів, які позивач просить передати, створювались не відповідачем, а саме Товариством з обмеженою відповідальністю „Донспецпром” за контрактом субпідряду №03/09С від 19.09.2008р.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 24.11.2010р. підтримали раніше надані пояснення по суті спору.

В процесі судового розгляду у колегії суддів Київського апеляційного господарського суду виникла необхідність у витребуванні додаткових доказів по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 08.12.2010р.

07.12.2010р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення про справі.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Новікова М.М., суддів Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Представник прокуратури у судове засідання 08.12.2010р. не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні 08.12.2010р. підтримали раніше надані пояснення по суті спору.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2010р. розгляд справи було відкладено на 13.12.2010р.

В судовому засіданні 13.12.2010р. представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про залучення до участі у справі як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”.

Представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідача, наголошуючи на безпідставності клопотання.

Колегія суддів відмовила в задоволенні вищевказаного клопотання відповідача у зв’язку з його необґрунтованістю, оскільки позовні вимоги пред’явлені безпосередньо відповідачу, а не Товариству з обмеженою відповідальністю „Донспецпром”, до того ж відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України саме відповідач відповідає перед позивачем за результат роботи субпідрядників.

Окрім того, в ст. 24 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду залучати до участі у справі іншого відповідача лише до прийняття рішення. Однак, аналогічне клопотання не подавалось та не заявлялось відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції.

В судовому засіданні 13.12.2010р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. у справі №46/271 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 13.12.2010р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги відповідача з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та додаткових письмових поясненнях, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Представник прокуратури у судове засідання 13.12.2010р. не з’явився, про причини нез’явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та прокуратури у судові засідання не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та прокуратури про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний господарський суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника прокуратури за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

28.08.2008р. між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, було укладено договір підряду №03.1/52 на виконання робіт по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці від км 478+000 до км 482+100 (далі – Договір) (том справи – 1, аркуші справи – 8-13).

19.11.2009р. сторони уклали Додаткову угоду №1-03.1/47 до Договору підряду №03.1/52 від 28.08.2008р., в якій дійшли згоди викласти названий договір в новій редакції (том справи – 1, аркуші справи – 15-20).

Згідно з умовами Договору (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.) відповідач, як підрядник, зобов’язався своїми силами і засобами, на власний ризик виконати роботи по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін), км 478+000 до км 482+100 (об’єкт) за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та в обумовлений цим договором термін, а позивач, як замовник, зобов’язався прийняти закінчений реконструкцією об’єкт і сплатити вартість виконаних робіт. Підрядник розпочинає виконання робіт з вересня 2008 року і забезпечує їх завершення до 31.10.2010р. Початок та закінчення робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід’ємною частиною Договору. У разі, якщо відставання темпів виконання робіт з вини підрядника становить більше 30 календарних днів, замовник має право на розірвання договору відповідно до ст. 18 цього Договору (ст. ст. 1, 3 Договору).

У відповідності до п.п.11.9, 16.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.) замовник забезпечує розробку, затвердження і передачу проектної документації. Передача проектної документації оформлюється актами приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін. Підрядник в свою чергу зобов'язується забезпечити повне, якісне і своєчасне ведення всієї виконавчої документації, передбаченої чинними нормами та правилами.

Порядок розірвання Договору та внесення змін до нього визначений в статті 18 Договору (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.), згідно з якою останній може бути розірвано за ініціативою замовника або підрядника. Замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати від підрядника відшкодування збитків за таких обставин: виявленні подальшої недоцільності будівництва об'єкта (при прийнятті відповідного рішення Головним розпорядником бюджетних коштів або центральними органами державної виконавчої влади); суттєвому порушенні договірних зобов'язань підрядником, що створює передумови для невиконання договору, в тому числі через відставання темпів виконання робіт від передбачених календарним графіком більше, ніж на 30 календарних днів; неодноразовому грубому порушенні підрядником будівельних норм і правил; банкрутства або порушення справи про банкрутство підрядника. Сторона, яка приймає рішення розірвати Договір, повинна письмово попередити про це іншу сторону за 15 календарних днів до бажаної дати його розірвання. В цьому разі Договір вважається розірваним з моменту остаточного завершення всіх розрахунків між сторонами. Сторона, з вини якої розривається Договір, відшкодовує іншій стороні зумовлені цим рішенням збитки. Необхідні документи для відшкодування збитків і проведення кінцевих розрахунків подаються зацікавленою стороною іншій стороні впродовж 30 календарних днів від дня прийняття рішення про розірвання Договору. Платежі або обґрунтована відмова від них у цьому випадку мають здійснюватися протягом 30 календарних днів з дня одержання відповідних документів.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу робочий проект автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин км 478+000 - км 482+100 (том 1 - Паспорт проекту, том 2 - Пояснююча записка, том 3 - Креслення, том 4 - Оцінка впливу на навколишнє середовище, том 7 - Організація будівництва), про що свідчить накладна від 29.09.2008р. (том справи – 1, аркуш справи – 25).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині дотримання узгодженого сторонами календарного плану (графіку) виконання підрядних робіт, у зв’язку з чим позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору та просив повернути йому проектно-кошторисну документацію, передану на підставі накладної від 29.09.2008р., а також виконавчу документацію, яку відповідач створив під час дії Договору.

Зважаючи на те, що відповідач відмовився в добровільному порядку надати позивачу вищевказані документи, на розгляд Господарському суду міста Києва було подано позов про зобов’язання відповідача передати відповідну документацію позивачу.

Місцевий господарський суд задовольнив позов в повному обсязі, визнавши позовні вимоги обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. у справі №46/271 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому, відповідач наголошував на тому, що місцевий господарський суд неповно з’ясував обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосував норми матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 Цивільного кодексу України).

Замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, а якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ст. 849 Цивільного кодексу України).

В ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як уже зазначалось вище, зважаючи на порушення відповідачем календарного графіку виконання підрядних робіт більше ніж на 30 календарних днів, відповідно до п.п.18.2, 18.4 Договору (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.) позивач звернувся до відповідача з листом №329/8.12 від 27.02.2010р., в якому повідомив про те, що він в односторонньому порядку розірвав Договір (том справи – 1, аркуші справи – 23-24).

Окрім того, позивач направив відповідачу листа №640/3.5 від 12.04.2010р., в якому просив повернути по акту приймання-передачі проектну та виконавчу документацію по об’єкту за Договором (том справи – 1, аркуш справи – 35).

Листом №19/1 від 13.04.2010р. відповідач повідомив позивача про порушення останнім процедури розірвання Договору та зазначив про відсутність підстав для передачі проектно-кошторисної документації за Договором (том справи – 1, аркуш справи – 38).

Позивач звернувся до відповідача з претензією №791/8.12 від 30.045.2010р., в якій, зокрема, у зв’язку з припиненням дії Договору просив повернути по акту приймання-передачі проектну та виконавчу документацію, перелік якої наведений в листі №640/3.5 від 12.04.2010р. (том справи – 1, аркуші справи – 36-37).

В листі №24 від 06.05.2010р., направленому на адресу позивача, відповідач зазначив про безпідставність його претензії та, зокрема, наголосив на тому, що позивачем не було проведено розрахунок за виконані підрядні роботи у грудні 2009 року (том справи – 1, аркуш справи – 39).

Відносно посилання відповідача на порушення позивачем строків здійснення розрахунків, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2010р. позивача було зобов'язано надати суду докази на підтвердження завершення усіх розрахунків між сторонами за договором підряду №03.1/52 від 28.08.2008р. (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.) станом на дату звернення до відповідача з повідомленням №329/8.12 від 27.02.2010р. про розірвання Договору в односторонньому порядку.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду позивач надав письмові пояснення, згідно з якими в 2008 році відповідачем виконано роботи по реконструкції автомобільної дороги державного значення Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці від км 478+000 до км 482+100 на загальну суму 4 537 323 грн., що підтверджується актами виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3. У період з 01.01.2009р. по 19.11. 2009р. (дата укладання Додаткової угоди до Договору) роботи на об'єкті не виконувались, акти виконаних робіт відсутні.

У відповідності до наданих позивачем копій платіжних доручень №347 від 15.09.2008р. на суму 1 247 500,00 грн., №412 від 03.11.2008р. на суму 1 542 500,00 грн., №429 від 18.11.2008р. на суму 1 368 200,00 грн., №526 від 15.12.2008р. на суму 253 398,00 грн. та №92 від 31.03.2009р. на суму 125 725,00 грн. позивач перерахував відповідачу в оплату виконаних за Договором робіт 4 537 323 грн., тобто здійснив повний розрахунок.

15.09.2009р. між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Волинська мостобудівельна компанія” було укладено контракту субпідряду №15/09, на підставі якого в грудні 2009 року на об'єкті реконструкції автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін) на ділянці від км 478+000 до км 482+100 Товариство з обмеженою відповідальністю „Волинська мостобудівельна компанія” виконало роботи загальною вартістю 40 082 грн., про що свідчить довідка про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3 за грудень 2009 року (копії вище перелічених документів додані до клопотання позивача №2283/8.12. від 12.11.2010р.).

Згідно з п.13.5 Договору (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.) замовник проводить розрахунки за виконані роботи безпосередньо із субпідрядними організаціями з повідомленням підрядника про проведену оплату.

З урахуванням наведених умов Договору, кошти в розмірі 40 082 грн. підлягають перерахуванню позивачем не відповідачу, а на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Волинська мостобудівельна компанія”, як субпідрядника.

Таким чином, станом на дату звернення до відповідача з повідомленням про розірвання спірного Договору підряду в односторонньому порядку, позивач в повному обсязі здійснив розрахунки з відповідачем.

Відносно твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що Договір не є розірваним, оскільки не скасовано державне замовлення на підставі якого він укладався, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В ст. 13 Господарського кодексу України визначено, що державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для пріоритетних державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

Державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб'єктом господарювання - виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Згідно з ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 183 Господарського кодексу України договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Згідно з нормами ст. 1 Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємовідносини замовника і виконавця.

У відповідності до ст. 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу. Державний контракт підлягає розірванню у разі зміни або скасування державного замовлення, яким передбачено припинення дії контракту, з моменту, коли про це стало відомо сторонам зобов'язання.

Тобто, частина перша названої статті визначає загальні підстави для розірвання господарського зобов’язання, а в частині другій наведено додаткову підставу розірвання безпосередньо державного контракту.

Таким чином, державний контракт, як договір (господарське зобов’язання), може бути розірваний з підстав, визначених Господарським та Цивільним кодексами України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В ст. 188 Господарського кодексу України наведений порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до частини 1 якої зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

З наведених правових норм вбачається, що законодавець передбачив право сторони у зобов’язанні в односторонньому порядку відмовитись від зобов’язання у разі, якщо відповідні положення відносно розірвання договору або односторонньої відмови від зобов’язання містяться в договорі або законі.

Право позивача, як замовника, в односторонньому порядку розірвати договір чітко визначено в ст. 18 Договору (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.).

Належних та допустимих доказів на підтвердження внесення змін або доповнень до Договору в цій частині його умов суду надано не було.

Отже, направивши відповідачу повідомлення №329/8.12 від 27.02.2010р. про розірвання Договору в односторонньому порядку, позивач не порушив законодавчо визначеної процедури розірвання договорів, а лише скористався наданим йому правом відповідно до п.п.18.2, 18.4 спірного Договору (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.).

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Наказом Укравтодору №26 від 03.02.2003р. затверджено Положення про інженерно-технічне супроводження будівництва об'єктів дорожнього комплексу, яке визначає порядок формування і склад комплекту документів, що забезпечують здійснення будівництва і своєчасне введення об’єктів дорожнього комплексу в експлуатацію відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та вимог будівельних норм і правил.

В п.1.4 та розділі 4 Положення про інженерно-технічне супроводження будівництва об'єктів дорожнього комплексу передбачено, що до початку виконання будівельно-монтажних робіт на об'єкті замовник повинен одержати дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт в органах державного архітектурно-будівельного контролю, передати підрядній організації будівельний майданчик і оформлені у встановленому порядку документи, необхідні для його використання (якщо договором не передбачено інше). Підрядник зобов'язаний створити і вести всю технологічну і виконавчу виробничо-технічну документацію.

Згідно з п.4.3 Договору позивач, як замовник, зобов’язується протягом 15 робочих днів з моменту підписання цього Договору надати відповідачу, як підряднику, майданчик для виконання робіт та документи, необхідні для виконання робіт, в тому числі дозвіл на виконання будівельних робіт від інспекції держархбудконтролю.

Позивач в своїх поясненнях зазначав про те, що відповідно до вищевказаних вимог Положення про інженерно-технічне супроводження будівництва об'єктів дорожнього комплексу він в установленому порядку отримав та передав відповідачу дозвіл на виконання будівельних робіт, а також акт закріплення траси та реперів. Окрім того, на підставі накладної від 29.09.2008р. позивач передав відповідачу проектно-кошторисну документацію по Договору.

В п.3 Постанови Кабінету Міністрів України №923 від 08.10.2008р. „Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” передбачено, що для одержання сертифіката відповідності замовник повинен подати інспекції, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт, проектну документацію на об'єкт, що здається в експлуатацію.

Відповідно до п.15.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №1-03.1/47 від 19.11.2009р.) для прийняття об'єкта в експлуатацію підрядник передає приймальній комісії всю виконавчу документацію.

Звернення позивача до відповідача з приводу передачі проектно-кошторисної та виконавчої документації у зв’язку з припиненням дії Договору були залишені відповідачем без належного реагування, документація передана не була.

Місцевий господарський суд в своєму рішенні зазначив про те, що наявними у справі доказами підтверджено отримання відповідачем від позивача проектно-кошторисної документації та створення відповідачем на підставі чинного на той час Договору виконавчої документації. У зв'язку з розірванням Договору у відповідача, як підрядника, немає достатньої правової підстави для володіння (зберігання) вказаної документації, а тому згадана проектно-кошторисна та виконавча документація підлягає поверненню позивачу, який відповідно до вимог нормативно-правових актів при введенні об'єкта в експлуатацію повинен буде представити її при підписанні і погодженні акта готовності об'єкта до експлуатації. При цьому, суд зобов’язав відповідача передати позивачу проектно-кошторисну документацію згідно переліку, зазначеного в накладній від 29.09.2008р., та іншу документацію, згідно переліку, наведеного у позовній заяві, а саме: дозвіл на виконання будівельних робіт; акт закріплення траси та реперів; виконавчу зйомку земляного полотна; виконавчу документацію (загальний журнал виробництва робіт, журнал операційного контролю, журнал ущільнення земляного полотна); накопичувальну відомість виконаних робіт в розрізі глав зведеного кошторисного розрахунку; акти на приховані роботи; журнал авторського нагляду.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, в порушення вищевказаних процесуальних норм позивач не надав ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що безпосередньо відповідач повинен складати виконавчу виробничо-технічну документацію згідно переліку, вказаного у позові, а саме: проводити виконавчу зйомку земляного полотна та складати накопичувальну відомість виконаних робіт в розрізі глав зведеного кошторисного розрахунку.

Окрім того, позивач не підтвердив факт передачі відповідачу дозволу на виконання будівельних робіт та акт закріплення траси та реперів, що залишилось поза увагою Господарського суду міста Києва під час прийняття оскаржуваного рішення у даній справі.

Також апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в резолютивній частині свого рішення Господарський суд міста Києва зазначив найменування документації, яку повинен передати відповідач, згідно переліку, наведеного в позовній заяві. Проте, найменування, вказані у судовому рішенні, не відповідають найменуванням документів, визначених у Положенні про інженерно-технічне супроводження будівництва об'єктів дорожнього комплексу (далі – Положення), а саме в Додатку 8 до названого Положення, яким встановлено обов’язки підрядника та замовника в дорожньо-будівельному будівництві. Згідно з Додатком 8 до Положення до обов'язків підрядника (відповідача), зокрема, віднесено ведення наступних документів:

-          журнал укладання матеріалів, конструкцій, деталей при улаштуванні (виконавча зйомка земляного полотна) – пункт 77 Додатку 8 до Положення;

-          загальний журнал робіт (загальний журнал виробництва робіт) - пункт 8 Додатку 8 Положення;

-          оперативний журнал (журнал операційного контролю) - пункт 9 Додатку 8 до Положення;

-          журнал пробного укочування земляного полотна (журнал ущільнення земляного полотна) - пункт 22 Додатку 8 до Положення;

-          акт огляду прихованих робіт (акти на приховані роботи) - пункт 79 Додатку 8 до Положення;

-          журнал авторського нагляду - пункт 78 Додатку 8 до Положення.

Здійснення підрядником виконавчої зйомки земляного полотна та складання накопичувальної відомості виконаних робіт в розрізі глав зведеного кошторисного розрахунку не передбачено в переліку обов’язків, зазначених в Додатку 8 до Положення про інженерно-технічне супроводження будівництва об'єктів дорожнього комплексу.

Таким чином, зібраними у справі доказами позовні вимоги підтверджуються лише в частині зобов’язання відповідача передати позивачу наступну документацію: робочий проект автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин км 478+000 - км 482+100 (том 1 - Паспорт проекту, том 2 - Пояснююча записка, том 3 - Креслення, том 4 - Оцінка впливу на навколишнє середовище, том 7 - Організація будівництва), отриману за накладною від 29.09.2008р.; загальний журнал робіт (загальний журнал виробництва робіт); оперативний журнал (журнал операційного контролю); журнал пробного укочування земляного полотна (журнал ущільнення земляного полотна); акт огляду прихованих робіт (акти на приховані роботи); журнал авторського нагляду.

В іншій частині позовні вимоги є непідтвердженими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Наведене свідчить про неповне з’ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, тому апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Однак при цьому судом апеляційної інстанції було встановлено неповне з’ясування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення обставин, які мають значення для справи, у зв’язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. у справі №46/271 підлягає частковому скасуванню з прийняттям рішення про часткове задоволення позовних вимог, але з інших підстав ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за звернення з позовом до суду покладаються на відповідача у сумі 160,50 грн. (з них: 42,50 грн. – державного мита, 118,00 грн. – витратна інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, витрати по сплаті державного мита за її подання в повному обсязі покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 75, 77, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автобан Україна” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2010р. у справі №46/271 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Дочірнє підприємство “Автобан Україна” (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 4-а, ідентифікаційний код 32593472) у десятиденний термін з моменту набрання даним рішенням законної сили передати Службі автомобільних доріг у Волинській області (43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, 52-б, ідентифікаційний код 25908960) наступні документи: робочий проект автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин км 478+000 - км 482+100 (том 1 - Паспорт проекту, том 2 - Пояснююча записка, том 3 - Креслення, том 4 - Оцінка впливу на навколишнє середовище, том 7 - Організація будівництва); загальний журнал робіт (загальний журнал виробництва робіт); оперативний журнал (журнал операційного контролю); журнал пробного укочування земляного полотна (журнал ущільнення земляного полотна); акт огляду прихованих робіт (акти на приховані роботи); журнал авторського нагляду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Автобан Україна” (04080, м. Київ, вул. Новоконстянтинівська, 4-а, ідентифікаційний код 32593472) в доход Державного бюджету України 42,50 грн. (сорок дві гривні 50 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №46/271 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.12.10 (відправлено)