Постанова № 13016247, 20.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2010                                                                                           № 25/384

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

за участю секретаря

судового засідання

за участю представників сторін

від позивача: Олійник А.О., представник, довіреність б/н від 16.08.2010;

від відповідача: повідомлений належним чином, але не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-Транс Лоджистік” та Закритого акціонерного товариства „Піастрелла”

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.10.2010

у справі № 25/384 ( )

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-Транс Лоджистік”;

до                                                   Закритого акціонерного товариства „Піастрелла”;

про                                                   стягнення 29 874,16

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 у справі № 25/384 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-Транс Лоджистік” до Закритого акціонерного товариства „Піастрелла” про стягнення 29874,16 грн. Суд стягнув з відповідача на користь позивача 22217,73 грн. В іншій частині позову відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „АС-Транс Лоджистік” (далі – ТОВ „АС-Транс Лоджистік”) подало апеляційну скаргу, в якій просить його змінити та стягнути з відповідача 29371,08 грн., з яких 20282,89 грн. сума заборгованості, 5239,45 грн. пеня, 1990,99 грн. інфляційні втрати до часткового погашення заборгованості, 545,48 грн. 3% річних до часткового погашення заборгованості, 872,16 грн. інфляційні втрати після часткового погашення заборгованості та 440,11 грн. 3% річних, нарахованих після часткового погашення заборгованості.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права.

          Зокрема, скаржник посилається, що судом не враховано наявність у відповідача заборгованості за двома заявками, на які, до моменту здійснення бартеру, підлягають нарахуванню інфляційні втрати, пеня та 3% річних.

          Закрите акціонерне товариство „Піастрелла” (далі – ЗАТ „Піастрелла”) відзив на апеляційну скаргу ТОВ „АС-Транс Лоджистік” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду оскарженого рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.

          ЗАТ „Піастрелла” не погодившись з рішенням суду, також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його змінити в частині задоволення вимог шляхом вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців.

          Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, а саме, судом залишено поза увагою прохання відповідача відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

          ТОВ „АС-Транс Лоджистік” відзив на апеляційну скаргу ЗАТ „Піастрелла” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду оскарженого рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, проте представник товариства в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив суд відмовити в її задоволенні.

          Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду Корсака В.А. від 17.12.2010 №01-23/1/2 у справі № 25/384 змінено склад судової колегії в зв’язку з відставкою судді Григоровича О.М. Введено до складу колегії суддю Ропій Л.М.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

          24.04.2009 між ТОВ „АС-Транс Лоджистік” (Повірений або Експедитор) та ЗАТ „Піастрелла” (Замовник або Довіритель) укладений договір про транспортно-експедиторське обслуговування №27/04/09/32, за умовами якого Експедитор від імені та за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення експортно-імпортних, транзитних та по території України вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в заявках/доповненнях до договору, і які є невід’ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

          Пунктом 3.1.2 договору передбачено права та обов’язки Експедитора, а саме, організовувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до замовлень Замовника.

Вартість фрахту та інших послуг підтверджується в окремих заявках Замовника, які є невід’ємною частиною договору обслуговування (п. 5.1 договору).

Відповідно до п. 5.3 договору виплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточних рахунок Експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту одержання рахунку-фактури на транспортно-експедиторські послуги.

По закінченню виконання транспортно-експедиторських послуг оформлюється акт виконаних робіт, яким підтверджується виконання доручення за договором (п. 5.5. договору обслуговування).

          Строк дії договору до 31.12.2009, поки одна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію договору (п. 11.1 договору).

          24.07.2009 ЗАТ „Піастрелла” складено заявку № 7 до договору № 27/04/09 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, яка прийнята ТОВ „АС-Транс Лоджистік”. Сума фрахта становить 38816,53 грн. Умови оплати – безготівковий розрахунок, відстрочка платежу 21 календарний день від дати загрузки, дата платежу 18.08.2009.

          Сторонами 03.08.2009 складено та підписано без будь-яких зауважень акт № ОУ-0000151 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 38816,53 грн.

          05.08.2009 ТОВ „АС-Транс Лоджистік” прийняло від ЗАТ „Піастрелла” заявку № 8 до договору № 27/04/09 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Сума фрахта становить 13578,00 грн. Умови оплати – безготівковий розрахунок, відстрочка платежу 21 календарний день від дати завантаження.

          Сторонами 13.08.2009 складено та підписано без будь-яких зауважень акт № ОУ-0000158 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 13578,00 грн.

          Таким чином, відповідачем за його заявками № 7 та № 8 прийнято послуги, надані позивачем належним чином, про що свідчать вказані вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 52394,53 грн.

          Відповідно до ст. 293 ГК України за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

          Між сторонами 21.12.2009 укладено договір № 49 на проведення товарообмінної (бартерної) операції, відповідно до п. 1.1 якого предметом даного договору визначено зустрічну поставку товарів за наданні транспортно-експедиторські послуги рівної договірної вартості (обмін), що здійснюється без платежу грошима на компенсаційній підставі.

          Додатком № 1 до договору № 49 сторонами визначено назву (керамічна плитка), кількість, ціну товару, а загалом, товару на суму 32111,64 грн.

          ЗАТ „Піастрелла” поставило, а ТОВ „АС-Транс Лоджистік” прийняло 24.12.2009 товар (керамічну плитку) на загальну суму 32111,64 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 24.12.2009 № РН-001580.

          Отже, після проведення сторонами 24.12.2009 товарообмінної (бартерної) операції, у відповідача перед позивачем залишилась заборгованість по заявкам № 7 та № 8 на загальну суму 20282,89 грн.

          Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).

          Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Враховуючи відстрочку платежів за заявками - 21 календарний день від дати завантаження, то відповідач мав провести розрахунки з позивачем по заявці № 7 до 18.08.2009, а по заявці № 8 – до 27.08.2009, проте в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили, що до вищезазначених строків відповідачем здійснено остаточний перерахунок коштів.

          Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).

          Оскільки матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 20282,89 грн., то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення з відповідача суми боргу.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача до проведення товарообмінної (бартерної) операції за договором № 49 пеню в сумі 5239,45 грн., 3% річних в сумі 545,48 грн. та інфляційні втрати на суму 1990,99 грн.

          Судом першої інстанції не враховано, що до моменту проведення між сторонами товарообмінної (бартерної) операції, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем по заявці № 7 в сумі 38816,53 грн., а по заявці № 8 – 13578,00 грн. і тому колегія суддів вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені, виходячи із сум заборгованості, до моменту здійснення бартерної операції.

          Що стосується сум, заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних втрат та пені до моменту здійснення бартерної операції, слід зазначити наступне.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 545,48 грн. (411,56 грн. за заявкою № 7 на суму 38816,53 грн. за період з 18.08.2009 по 24.12.2009 + 133,92 грн. за заявкою № 8 на суму 13578,00 грн. за період з 27.08.2009 по 24.12.2009) та інфляційні втрати на суму 1990,99 грн. (1475,03 грн. за заявкою № 7 на суму 38816,53 грн. за період з 18.08.2009 по 24.12.2009 + 515,96 грн. за заявкою № 8 на суму 13578,00 грн. за період з 27.08.2009 по 24.12.2009).

          Пунктом 7.2.9 договору № 27/04/09/32 передбачено, що у випадку затримки оплати, Замовник (довіритель) виплачує Експедитору (повіреному) пеню в розмірі 0,5% від неоплаченої суми за кожен день затримки оплати, але не більше 10% від вартості фрахту.

          Перевіряючи правильність нарахування пені, судова колегія виходила із норм ст. 549 ЦК України, ст. 232 ГК України та п. 7.2.9 договору і дійшла висновку, що розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача за договором № 27/04/09/32 становить 5239,45 грн.

          Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 872,16 грн. та 3% річних в сумі 440,11 грн., які нараховують виходячи із суми основного боргу 20282,89 грн. після здійснення бартерної операції за період з 25.12.2009 по 14.09.2010.

          Оскільки сума основного боргу 20282,89 грн. відповідачем не сплачена позивачу, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до ч. 2 ст.625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню інфляційні втрати та 3% річних за період з 25.12.2009 по 14.09.2010 виходячи із суми основного боргу 20282,89 грн., а це становить 872,16 грн. інфляційних втрат та 440,11 грн. 3% річних за вказаний період.

          Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 20282,89 грн. основного боргу, 5239,45 грн. пені, 2863,15 грн. інфляційних втрат (1990,99 грн. + 872,16 грн.) та 985,59 грн. 3% річних (545,48 грн. + 440,11 грн.).

          Отже, апеляційна скарга ТОВ „АС-Транс Лоджистік” підлягає задоволенню в повному обсязі.

          ЗАТ „Піастрелла”, звертаючись до суду з апеляційною скаргою зазначило, що судом залишено поза увагою прохання відповідача відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.

          Як вбачається з письмових пояснень товариства, наданих під час розгляду справи в суді першої інстанції (а.с. 31-32), ЗАТ „Піастрелла” не відмовлялось від своїх зобов’язань, що були предметом розгляду у даній справі, але просило суд відстрочити їх виконання з метою уникнення банкрутства та можливістю розрахуватись з іншими кредиторами.

          Судом першої інстанції дана заява ЗАТ „Піастрелла” розглянута не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

          Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України”).

          Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання, то суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

          До матеріалів справи ЗАТ „Піастрелла” додано звіт про фінансові результати товариства за 2009 рік та 1 квартал 2010, які, на думку заявника, свідчать про його тяжкий фінансовий стан, проте звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою, ЗАТ „Піастрелла” не надано доказів хоча б часткового виконання товариством рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 у справі № 25/384, що підтверджувало б здійснення товариством дій на погашення заборгованості перед позивачем.

          Отже, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав вважати, що у ЗАТ „Піастрелла” наявно достатньо обставин, які ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим.

          Посилання ЗАТ „Піастрелла” на обставини, наведені в письмових поясненнях (а.с. 31-32) не є винятковими, а тому не можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

          За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 у справі № 25/384 підлягає зміні.

          Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-Транс Лоджистік” на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 у справі № 25/384 задовольнити.

          2. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Піастрелла” на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 у справі № 25/384 залишити без задоволення.

          3. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 у справі № 25/384 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

          „Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Піастрелла” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 33293530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-Транс Лоджистік” (03179, м. Київ, вул. Верховинна, 80, офіс 1, код ЄДРПОУ 36114512) 20282,89 грн. основного боргу, 5239,45 грн. пені, 2863,15 грн. інфляційних втрат, 985,59 грн. 3% річних.

          В іншій частині позову відмовити”.

          4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Піастрелла” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 33293530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АС-Транс Лоджистік” (03179, м. Київ, вул. Верховинна, 80, офіс 1, код ЄДРПОУ 36114512) 293,71 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 35,76 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.

          5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „АС-Транс Лоджистік” (03179, м. Київ, вул. Верховинна, 80, офіс 1, код ЄДРПОУ 36114512) 110,09 грн. надлишково сплачених коштів за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 у справі № 25/384, перерахованих квитанцією від 10.11.2010 № ПН47025 (оригінал квитанції від 10.11.2010 № ПН47025 залишити в матеріалах справи № 25/384).

          6. Повернути Закритому акціонерному товариству „Піастрелла” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 33293530) 88,51 грн. надлишково сплачених коштів за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 у справі №25/384, перерахованих платіжним дорученням від 10.11.2010 № 3051 (оригінал платіжного доручення від 10.11.2010 № 3051 залишити в матеріалах справи № 25/384).

          7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання п.п. 3, 4 зазначеної постанови суду.

8. Справу № 25/384 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.12.10 (відправлено)