Постанова № 13016214, 14.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2010 № 4/383

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів:

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1. за дов. від 01.11.2010

від відповідачаКупрієнко Б.В. за дов. № 2-6д від 21.12.2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 14.10.2010

у справі № 4/383 ( .....)

за позовом ТОВ "Зерно України-Н"

до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

т

про стягнення 366794,70 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення здійсненої ним попередньої оплати вартості нафтопродуктів у сумі 366794,70 грн. за договором поставки нафтопродуктів № 014/95-10 від 21.12.2009.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 4/383 позов задоволено повністю.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 4/383 мотивовано тим, що відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Відповідач не надав суду безумовних та належних доказів, які б підтверджували належне виконання умов договору поставки.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 4/383, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 4/383 залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити, крім того просить покласти на відповідача судові витрати зі сплати послуг адвоката у сумі 20000,00 грн.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

29 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерно України Н» (покупець) та Дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 014/95-10 (надалі-договір), відповідно до якого постачальник зобовязується поставити покупцю нафтопродукти у 2010 році, а покупець - прийняти та оплатити їх на умовах даного договору.

Кількість та ціна нафтопродуктів на кожний конкретний місяць поставки, а також строки поставки визначаються у доповненнях до договору, які є невідємними частинами даного договору (п.п. 1.3., 2.3., 3.5. договору).

Прийманняпередача нафтопродуктів, поставлених постачальником покупцеві, оформляється щомісяця актами приймання-передачі або/та накладними до 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі транспортних накладних, наданих постачальнику покупцем (п.3.6. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець сплачує 100 відсоткову попередню оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У разі перерахування покупцем попередньої оплати в сумі, що перевищує вартість фактично відвантажених нафтопродуктів, зазначену в доповненні до договору на даний місяць поставки, постачальник зараховує цю суму як попередню оплату за нафтопродукти, що будуть відвантажені протягом терміну дії даного договору (п.5.4. договору).

Строк дії договору згідно пункту10.1. договору встановлений: в частині поставки нафтопродуктів до 31.12.2010, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Відповідно до доповнень до договору: № 1 від 01.01.2010, № 2 від 06.01.2010, № 3 від 12.01.2010, № 4 від 18.01.2010, № 5 від 22.01.2010, № 6 від 01.02.2010, № 7 від 01.03.2010 сторонами узгоджено кількість, ціну та строки поставки нафтопродуктів у січні березні 2010 року.

Загальна кількість нафтопродуктів узгоджена сторонами, що підлягає поставці за договором, становить 970 тонн на суму 7211850,00 грн., граничний строк поставки нафтопродуктів відповідно до доповнення № 7 - 31.03.2010.

Позивачем здійснена оплата вартості нафтопродуктів у розмірі 6906274,38 грн., що підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Згідно актів приймання передачі (копії у матеріалах справи) відповідачем поставлено нафтопродукти в кількості 878, 932 тонн на загальну суму 6539 479,68 грн.

Таким чином, відповідач недопоставив на адресу позивача згідно умов договору нафтопродуктів на суму 366794,70 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума грошових коштів у розмірі 366794,70 грн. не може вважатись попередньою оплатою з боку покупця за нафтопродукти, які будуть поставлені відповідачем протягом дії договору в строк до 31.12.2010, оскільки граничний строк поставки нафтопродуктів - 31.03.2010. Інших додаткових угод щодо строків поставки відповідно до пунктів 1.3., 2.3., 3.5. договору сторонами не укладалось.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на пункти 3.1., 3.2. договору, згідно яких поставка нафтопродуктів здійснюється на умовах ЕХW франко-завод Шебелинського відділення з переробки газового конденсату та нафти філії «Управління з переробки газу і газового конденсату»; позивач самостійно та за власні кошти забезпечує транспортування нафтопродуктів, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності недопоставленої кількості нафтопродуктів у місці поставки.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

06.07.2010 позивачем було направлено відповідачу лист № 2 з вимогою повернути йому в семиденний строк суму попередньої оплати за договором № 014/95-10 від 21.12.2009 у розмірі 366 794,70 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Судові витрати згідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно частини 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру» оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

До матеріалів справи долучено договір від 01.11.2010 № 3 про надання правових послуг, копія свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю від 27.12.2002 та копія платіжного доручення від 13.12.2010 № 92.

Відповідно до договору про надання правових послуг від 01.11.2010 ФОП ОСОБА_1., який є адвокатом та надає послуги у сфері адвокатської діяльності та ТОВ «Зерно України-Н» (Замовник) уклали договір, за яким адвокат бере на себе доручення надати правову допомогу щодо представництва та захисту інтересів замовника у Київському апеляційному господарському суді у справі № 4/383 за апеляційною скаргою Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Вартість послуг становить 20000,00 грн., оплата здійснюється на умовах попередньої оплати в строк до 13.12.2010 (п.п. 3.1., 3,2. договору).

Здійснення позивачем оплати послуг адвоката у розмірі 20000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2010 № 92.

Оскільки Господарським судом міста Києва у резолютивній частині рішення було допущено описку щодо суми державного мита, яка підлягає стягненню з відповідача, колегія суддів зазначає, що з відповідача підлягає до стягнення судові витрати по сплаті державного мита в сумі 3667,95 грн.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 4/383 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» без задоволення.

Абзац другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2010 у справі № 4/383 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно України Н» (01011, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 32915847) 366794 (триста шістдесят шість тисяч сімсот девяносто чотири) грн..70 коп. боргу, 3667 (три тисячі шістсот шістдесят сім) грн. 95 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно України Н» (01011, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 32915847) 20 000 (двадцять тисяч) грн. витрат на оплату послуг адвоката за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 4/383 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді