Постанова № 13016129, 13.12.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2010                                                                                           № 21/108-40/382

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: представник – Фетісова Ю.Е. - за довіреністю,

від відповідача-1: представник – Фрідман О.О. - за довіреністю,

від відповідача-2: представник – Долгополов В.Ю. – за довіреністю,

від третьої особи: представник не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2010

у справі № 21/108-40/382 ( .....)

за позовом                               Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк"

до                                                   Київської міської Ради

                                                  Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Головне управління державного казначейства в м. Києві

про                                                   стягнення суми авансу 1 634 974,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2009 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”, надалі – позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач-1) та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення суми авансу у розмірі 1 634 974,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з метою викупу земельної ділянки та відповідно до угоди, укладеної між позивачем та відповідачем-2, 03.09.2004 позивач сплатив аванс у розмірі 1 634 974,83 грн. за земельну ділянку розташовану за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі. Проте, до сьогоднішнього часу, відповідачем-1 не прийнято рішення про продаж вказаної земельної або про відмову у продажу. Однак, відповідач-1 в судовому порядку розірвав договір оренди земельної ділянки розташованої за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, який був укладений строком на 50 років. За таких обставин, відповідач-1 своїми фактичними діями відмовив позивачу у викупі зазначеної земельної ділянки. Таким чином, відповідач-1 набув суму авансу без достатньої правової підстави, а тому відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України зобов’язаний вказаний аванс повернути.

У відзиві відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, обґрунтовуючи тим, що Київська міська рада не є стороною угоди від 25.08.2004 року № 305, укладеної між позивачем та відповідачем-2, тому у Київради відсутні будь-які зобов’язання перед позивачем за вказаною угодою.

У відзиві відповідач-2 проти позовних вимог заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що Київська міська рада не приймала рішення щодо відмови у продажу позивачеві земельної ділянки, тому відсутні підстави для повернення коштів, отриманих за угодою від 25.08.2004 р. щодо сплати авансу за земельну ділянку.

Справа неодноразово розглядалася судовими інстанціями. За наслідками останнього розгляду постановою Вищого господарського суду України у справі №21/108 від 08.07.10 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду у справі №21/108 від 01.04.10 та рішення Господарського суду м. Києва від 04.02.10 у справі 21/108 - скасовано, справу передано до Господарського суду м. Києва на новий розгляд.

У письмових поясненнях третя особа зазначила, що остання не є учасником спірних відносин, у зв’язку з чим, не може повідомити суд про будь-які фактичні дані, що мають значення для вирішення даної справи, вказуючи при цьому, що третьою особою прав позивача не порушено.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що відсутні правові підстави для користування відповідачами авансом, сплаченим позивачем за Угодою №305 від 25.08.2004 року, оскільки втратило чинність рішення Київської міської ради від 26.09.2000 №14/991 „Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві”, на підставі якого було внесено аванс позивачем”, а також, розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та відповідачем-1.

У письмових поясненнях позивач зазначив, що після отримання вимоги позивача від 05.01.2009 року, відповідач у строк, встановлений ст. 530 ЦК України, мав внести рішення про відмову у продажі земельної ділянки та повернути авансовий платіж.

Відповідачами не надано письмових відзивів щодо вимог апеляційної скарги, однак, в судовому засіданні представники відповідачів проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 року – без змін.

Третьою особою не використано наданого їй законом права на участь свого представника у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи місять докази належного її повідомлення про час та місце розгляду справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2002 Київською міською радою прийнято рішення "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" № 119/119, яким в п. 29 вирішено: затвердити проект відведення земельної ділянки Акціонерно–комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва; передати Акціонерно–комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в довгострокову оренду строком на 50 років земельну ділянку загальною площею 0,40 га для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

08.11.2002 між позивачем та Київською міською радою укладено Договір оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, який зареєстрований за № 82-6-00063.

За умовами п.1.1 Договору позивач передає, а відповідач приймає в дострокову оренду на 50 років земельну ділянку, місце розташування якої перетин вулиць Червоноармійської та Ковпака у м. Києві, розміром 0,3977 га для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку в межах, які перенесені у натурі (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною договору.

Як зазначає позивач, у 2004 році керівництвом позивача було прийнято рішення про викуп вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.2 рішення Київської міської ради від 26.09.2000 №14/991 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві", далі - Рішення №14/991, рішення про надання земельних ділянок та про оформлення права користування землею особам, які подали клопотання про купівлю відповідних земельних ділянок, приймаються після сплати такими особами авансу в розмірі 15 % від грошової оцінки цих земельних ділянок.

Пунктом 3 Рішення № 14/991 передбачено, що організацію виконання цього рішення покладено на Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

25.08.2004 між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-2) та Акціонерно–комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (позивач) було укладено угоду № 305 (надалі –Угода).

В п. 1 Угоди сторони погодили, що позивач у відповідності до рішення Київської міської ради від 26.09.2000 № 14/991 "Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві" сплачує аванс в сумі 1634974,83 грн. за земельну ділянку площею 0,3977 га, розташовану за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

Згідно з п. 2 Угоди перерахування коштів, зазначених у пункті 1 цієї Угоди, здійснюється на р/р 37116001002659 в УДК в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26199097 (одержувач: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), протягом 10 банківських днів, з дня реєстрації угоди в Головному управлінні земельних ресурсів.

Пунктом 4 Угоди на відповідача покладено зобов’язання в межах своєї компетенції організувати в установленому порядку проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, зазначеної в п. 1 цієї Угоди, в максимально короткий термін.

За умовами п. 5 Угоди від 25.08.04 кошти, сплачені авансом, зараховуються до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються банку, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у п. 1 цієї Угоди.

В пункті 6 Угоди від 25.08.04 закріплено, що у випадку відмови Київської міської ради від продажу банку земельної ділянки, зазначеної в пункті 1 цієї угоди, Головне управління перераховує на рахунок банка грошові кошти отримані за даною угодою у повному обсязі протягом 40 банківських з дати відмови Київської міської ради від продажу.

Зобов'язання по сплаті авансу у сумі 1634794,83 грн. за земельну ділянку позивачем виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученнямвід 03.09.2004 № 708 та не заперечується відповідачем-2.

Позивач листами від 28.02.2006, від 16.10.2006 звертався до Київської міської ради про винесення на сесію питання про продаж земельної ділянки позивачу.

Відповідач-2 листами від 17.01.2006 № 09-352/686 та від 22.11.2006 № 09-366/33678 повідомляв позивача про те, що готується на розгляд Київської міської ради проект рішення про відмову у продажу позивачу земельної ділянки розташованої за адресою: на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва.

Як свідчать матеріали справи, станом на 28.09.10, Київською міською радою не приймалось рішення про продаж вказаної земельної ділянки позивачу чи про відмову у продажу.

26.07.2007 року Київською міською радою було прийнято рішення №128/1962 „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”, яким відмінено пункт 29 рішення Київської міської ради від 11.07.2002 року „Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 №4/11 за позовом Київської міської ради до Акціонерно–комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” розірвано договір оренди земельної ділянки на перетині вул. Червоноармійської та вул. Ковпака у Печерському районі м. Києва, укладений між позивачем та відповідачем-1 та зареєстрований за № 82-6-00063.

Постановою Київського апеляційного господарського судувід 07.10.2008 рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2008 у справі № 4/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2008 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 26.02.2009 відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 23.12.2008 у справі № 4/11.

Судові рішення по справі № 4/11 мотивовані тим, що Акціонерно–комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк” не використовує земельну ділянку надану в оренду для будівництва, експлуатації та обслуговування головного офісу банку за цільовим призначенням, будівництво не розпочинав, а тому відповідно до ст. п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано в судовому порядку.

У зв’язку з розірванням договору оренди у судовому порядку, позивач звернувся до відповідача-1 з листом від 05.01.2009, в якому просив розірвати угоду № 305 та повернути суму авансу у розмірі 1634974,83 грн.

Станом на день прийняття оскаржуваного рішення, Угода № 305 в добровільному або судовому порядку не розірвана, сума авансу позивачу не повернута.

Дослідивши матеріали справи, встановивши всі фактичні обставини у їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 1.1. Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в редакції від 19.12.2002, чинній на дату укладення угоди № 305, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002, № 182/342, передбачено, що Головне управління земельних ресурсів є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та виконує функції місцевого органу державної виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові. Управління у межах своєї компетенції здійснює управління земельними ресурсами міста, забезпечує проведення в місті земельної реформи, раціональне використання та охорону земель на території міста та організовує проведення нормативної та експертної грошової оцінки земель.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 Указу Президента України “Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення” від 19.01.1999 № 32/99, пункту 2.2. Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 № 304/17638 та пункту 3 рішення Київської міської ради № 14/991 від 26.09.2000 „Про деякі питання продажу земельних ділянок в м. Києві” (чинних на момент укладення угоди № 305) організацію купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, покладено на Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради.

В пункті 1.2. рішення Київської міської ради № 14/991 встановлено, що рішення про надання земельних ділянок та про оформлення права користування землею особам, які подали клопотання про купівлю відповідних земельних ділянок, приймаються після сплати такими особами авансу в розмірі 15 % від грошової оцінки цих земельних ділянок.

Згідно з пунктом 7 Порядку здійснення розрахунків з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки державної та комунальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 № 381, покупці, заінтересовані у придбанні земельних ділянок державної та комунальної власності, укладають договір про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки з органом, що здійснює продаж земельних ділянок, та сплачують авансовий внесок.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з твердженням позивача про те, що за своєю правовою природою Угода № 305 від 25.08.04 є договором про сплату авансового внеску в рахунок оплати ціни за земельну ділянку.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 5 Угоди № 305 чітко передбачено, що кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються банку, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки, зазначеної у пункті 1 цієї угоди.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004, чинній на момент виникнення спірних правовідносин по даній справі) встановлено, що юридичні особи набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування,в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За приписами пункту 24 статті 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною 3 статті 128 Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004) передбачено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови.

Відповідно до частини шостої, сьомої статті 128 Земельного кодексу України (в редакції від 20.12.2005), рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради, державного органу приватизації про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, який підлягає нотаріальному посвідченню.

В частині п’ятій цієї статті визначений вичерпний перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

В частині десятій статті 128 Земельного кодексу України (в редакції від 12.05.2004), зазначено, що рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

В матеріалах справи відсутні докази прийняття Київською міською радою рішення про відмову у продажі позивачу земельної ділянки на перетині вулиць Червоноармійської та Ковпака у Печерському районі м. Києва.

Отже, враховуючи, що станом на день винесення рішення угода № 305 від 25.08.04 є чинною, у встановленому законом порядку не розірвана та не визнана недійсною, підстави для повернення позивачу авансу –відсутні.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що бездіяльність Київської міської ради свідчить про фактичну відмову від продажу зазначеної земельної ділянки, оскільки з урахуванням положень частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України, лише відповідне рішення Київської міської ради може свідчити про відмову у продажу земельної ділянки позивачу.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У відповідності до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем належними засобами доказування не доведено суду тієї обставини, що внаслідок будь-яких дій відповідачів було допущено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки, як вбачається з п. 5 Угоди № 305 від 25.08.2004 р., кошти, сплачені авансом, повертаються позивачу лише у разі відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки. Крім того, Київська міська рада взагалі не є стороною угоди № 305 від 25.08.2004 р., відповідно за вказаною угодою відсутні зобов’язання відповідача-1 перед позивачем, в тому числі стосовно повернення сплачених авансом грошових коштів.

Судом відхиляються посилання позивача на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не доведено, що відповідачі набули кошти у розмірі 1634974,83 грн. без достатньої правової підстави, так як вказані кошти були сплачені на підставі Угоди № 305, абопідстава, на якій ці кошти були набуті, згодом відпала, враховуючи, що станом на день прийняття судом рішення, угода № 305 є чинною.

Доводами апеляційної скарги не спростовано зазначені вище обставини та висновки місцевого господарського суду.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого суду, яким відмовлено у позові, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” на рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 р. у справі № 21/108-40/382 – залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2010 р. у справі № 21/108-40/382 – залишити без змін.

3. Матеріали справи № 21/108-40/382 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.12.10 (відправлено)