Ухвала суду № 130157910, 11.09.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

"11" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/789/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судовогозасідання Сіліна М.Г.

розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" на дії (бездіяльність) державного виконавця по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" (80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Будівельна, 1, код ЄДРПОУ 00177158) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдер Тол" (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 5, код ЄДРПОУ 43108502) про витребування майна за участю учасників справи:

стягувача - Лепех М.М.

ВСТАНОВИВ:

18.08.2025 на адресу суду через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій останній просить суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристини Олексіївни щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення від 10.06.2025 року у справі № 922/789/25;

- зобов`язати державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристину Олексіївну відкрити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення від 10.06.2025 року у справі № 922/789/25.

В обгрунтування поданої скарги стягувач посилається на те, що 06.08.2025 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристиною Олексіївною винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, керуючись п.7 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки, на думку виконавця, виконання рішення суду не передбачає заходів примусового виконання рішень. Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено порядок та спосіб виконання рішення суду щодо витребування, в тому числі з незаконного володіння індивідуально визначеного рухомого майна.

Ухвалою суду від 01.09.2025 скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" на дії (бездіяльність) державного виконавця прийнято до розгляду в судовому засіданні на 11.09.2025 о 10:00.

11.09.2025 на адресу суду через систему "Електронний суд" від державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли заперечення, в яких останній, з посиланням на п.7 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", просить суд відмовити у задоволенні скарги ПрАТ "Укрзахідвуглебуд" на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові СМУМЮ Сидоренко К.О., визнати дії державного виконавця правомірними, а постанову про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання такою, що відповідає нормам чинного законодавства.

В обгрунтування поданих заперечень державний виконавець посилається на те, що виконавчий документ (судовий наказ), наданий стягувачем, не містить відомостей про конкретні заходи, які може застосувати державний виконавець для виконання рішення. Суд обмежився вказівкою про витребування індивідуально визначеного рухомого майна з незаконного володіння без уточнення місцезнаходження майна або ідентифікаційних даних, необхідних для його фактичного вилучення, у зв`язку з чим, на момент подання виконавчого документа, його виконання у примусовому порядку було фактично неможливим.

Як зазначає державний виконавець, Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено визначення «витребування» як захід примусового виконання та окремого механізму примусового витребування рухомого майна, яке перебуває у незаконному володінні іншої особи. Таким чином, на думку державного виконавця, він обґрунтовано скористався правом повернути документ, не порушуючи прав скаржника, оскільки той не позбавлений можливості повторно звернутись до виконавчої служби після уточнення вимог.

Державний виконавець вважає, що мова йде про виконання рішення немайнового характеру витребування індивідуально визначеного рухомого майна, а тому у даному випадку доцільним є застосування норм ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", яка встановлює особливості виконання саме рішень немайнового характеру.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу на бездіяльність державного виконавця підтримує, просить суд її задовольнити в повному обсязі.

Представники Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та боржника у призначене судове засідання не з`явилися, письмових пояснень стосовно скарги суду не надали, про причини нявки суд не повідомили.

Оскільки неявка учасників справи не є перешкодою для розгляду скарги по суті, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників державного виконавця та боржника.

Дослідивши матеріали скарги, надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника стягувача, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.05.2025 у справі № 922/789/25 позов задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдер Тол" на користь Приватного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" індивідуально визначене рухоме майно, а саме: екскаватор АТЕК ЕО 4321A, 1987 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 ; автогрейдер Д3-122, 1991 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 ; трактор К-701, 1991 р.в., НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль МАЗ 5551, 1992 р.в., ДНЗ НОМЕР_4 ; автобус Кавз 33270, 1989 р.в., ДНЗ НОМЕР_5 ; вантажний автомобіль МАЗ 5551, 1992 р.в., ДНЗ НОМЕР_6 ; вантажний автомобіль КАМАЗ 5410, 1992 р.в., ДНЗ НОМЕР_7 ; вантажний автомобіль МАЗ-5551, ДНЗ НОМЕР_8 ; вантажний автомобіль КРАЗ 3256BI, 1991р.в., ДНЗ НОМЕР_9 ; вантажний автомобіль МАЗ 5334, 1982 р.в., ДНЗ НОМЕР_10 ; вантажний автомобіль МАЗ 5511, 1992р.в., ДНЗ НОМЕР_11 ; вантажний автомобіль МАЗ 5549, 1989 р.в., ДНЗ НОМЕР_12 ; вантажний автомобіль КАМАЗ-5511, 1989 р.в., ДНЗ НОМЕР_13 ; причіп тракторний грузовоз ВПТС, 1992 р.в.; вантажний автомобіль ЗІЛ АГП-22, 1987 р.в., ДНЗ НОМЕР_14 ; таль електрична 3 TH, 1985р.в.; бульдозер Д-606, ДНЗ НОМЕР_15 ; причіп тракторний 2ПТС, 1985р.в., шасі НОМЕР_16 ; екскаватор ЕО-5124, 1992 р.в.; екскаватор ЕО-5124, 1992 р.в.; бульдозер ДЗ-171-1, 1991 р.в., ДНЗ ЛВ 265; бульдозер ДЗ -171-1, 1991 р.в., ДНЗ ЛВ-267; автокран КС-4572, 1987 р.в., ДНЗ НОМЕР_17 .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдер Тол" на користь Приватного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" - 3 365,41грн судового збору.

В решті позову відмовлено.

На виконання рішення судом видано відповідний наказ.

Стягувач звернувся до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання рішення суду на підставі наказу суду від 10.06.2025.

06.08.2025 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристиною Олексіївною винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.7 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконання рішення суду не передбачає заходів примусового виконання рішень. Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено порядок та спосіб виконання рішення суду щодо витребування, в тому числі з незаконного володіння індивідуально визначеного рухомого майна.

З такою позицією державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристини Олексіївни скаржник не погоджується, вважає її дії неправомірними.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

За приписами ст.339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ст.339-1 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Поряд із цим, відповідно до аналізу положень Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5, норми даної Інструкції доповнюють та/або розширюють умови та порядок здійснення заходів примусового виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону.

Завданням органів та осіб, котрі здійснюють примусове виконання є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст.3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

За приписами ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Так, виконавець, відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (ч.1 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Аналогічні положення передбачені ст.18 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За приписами п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Стаття 4 зазначеного вище Закону встановлює вимоги до виконавчого документу, та визначає, що у виконавчому документі зазначається:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Виконавчий документ, за приписами ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 4 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України.

Предметом поданої скарги є оцінка дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристини Олексіївни, вчинених при розгляді заяви стягувача про примусове виконання наказу суду від 10.06.2025.

Суд зазначає, що примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов`язаних із виконанням.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження стягувача та боржника.

Відділ ДВС не розпочав вчинення виконавчих дій, а повернув виконавчий документ на підставі п.7 ч.1, п.7 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", з посиланням на те, що виконання рішення не передбачає заходів примусового виконання рішень.

Суд не погоджується з даним висновком державного виконавця, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" наказ суду містить резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень, а саме: витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдер Тол" на користь Приватного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" індивідуально визначене рухоме майно, а саме: екскаватор АТЕК ЕО 4321A, 1987 р.в., ДНЗ НОМЕР_1 ; автогрейдер Д3-122, 1991 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 ; трактор К-701, 1991 р.в., НОМЕР_3 ; вантажний автомобіль МАЗ 5551, 1992 р.в., ДНЗ НОМЕР_4 ; автобус Кавз 33270, 1989 р.в., ДНЗ НОМЕР_5 ; вантажний автомобіль МАЗ 5551, 1992 р.в., ДНЗ НОМЕР_6 ; вантажний автомобіль КАМАЗ 5410, 1992 р.в., ДНЗ НОМЕР_7 ; вантажний автомобіль МАЗ-5551, ДНЗ НОМЕР_8 ; вантажний автомобіль КРАЗ 3256BI, 1991р.в., ДНЗ НОМЕР_9 ; вантажний автомобіль МАЗ 5334, 1982 р.в., ДНЗ НОМЕР_10 ; вантажний автомобіль МАЗ 5511, 1992р.в., ДНЗ НОМЕР_11 ; вантажний автомобіль МАЗ 5549, 1989 р.в., ДНЗ НОМЕР_12 ; вантажний автомобіль КАМАЗ-5511, 1989 р.в., ДНЗ НОМЕР_13 ; причіп тракторний грузовоз ВПТС, 1992 р.в.; вантажний автомобіль ЗІЛ АГП-22, 1987 р.в., ДНЗ НОМЕР_14 ; таль електрична 3 TH, 1985р.в.; бульдозер Д-606, ДНЗ НОМЕР_15 ; причіп тракторний 2ПТС, 1985р.в., шасі НОМЕР_16 ; екскаватор ЕО-5124, 1992 р.в.; екскаватор ЕО-5124, 1992 р.в.; бульдозер ДЗ-171-1, 1991 р.в., ДНЗ ЛВ 265; бульдозер ДЗ -171-1, 1991 р.в., ДНЗ ЛВ-267; автокран КС-4572, 1987 р.в., ДНЗ НОМЕР_17 .

Суд зазначає, що вимога позивача про витребування нерухомого майна з незаконного володіння відповідача не суперечить способам захисту, визначеним п.4 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України. Спір про витребування майна (рухомого, нерухомого) з чужого незаконного володіння є майновим спором, а тому відповідне рішення підлягає примусовому виконанню як рішення майнового характеру за правилами ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" (аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13, від 30.06.2021 у справі № 201/12569/16).

Так, за приписами ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень про передачу стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, виконавець вилучає такі предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі. У разі знищення предмета, що мав бути переданий стягувачу в натурі, виконавець складає акт про неможливість виконання рішення, що є підставою для закінчення виконавчого провадження, а в разі встановлення факту відсутності предмета, що мав бути переданий стягувачу, повертає виконавчий документ стягувачу.

Суд наголошує, що судове рішення про витребування індивідуально визначеного рухомого майна у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдер Тол" на користь стягувача не визначає імперативно лише спосіб добровільного виконання рішення та може бути виконано із застосуванням іншого порядку з урахуванням положень статей 10, 60 Закону України "Про виконавче провадження", положень Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 для відновлення порушених прав стягувача.

Що стосується азбацу 2 п.7 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо зазначення судом у виконавчому документі інших даних, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місцезнаходження майна боржника, суд зазначає, що внесення таких відомостей не є обов`язковим, такі дані можуть зазначатися лише у разі, якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ, а тому не є підставою для прийняття державним виконавцем власного рішення про повернення виконавчого документа.

Станом на день пред`явлення наказу до виконання, останній містив усі необхідні реквізити, передбачені ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 2 та ч.3 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів вжиття державним виконавцем комплексу заходів, спрямованих на виявлення точної адреси майна боржника, яке підлягає витребуванню згідно наказу у справі № 922/789/25.

Відповідно до ч.2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристини Олексіївни щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення від 10.06.2025 у справі № 922/789/25, у зв`язку з чим скарга стягувача є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення на скаргу, викладені державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, з огляду на встановлені обставини, є безпідставними, недоведеними, а тому судом не приймаються.

Керуючись ст.ст.232-235, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства "Укрзахідвуглебуд" задовольнити.

Визнати протиправними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристини Олексіївни щодо відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення від 10.06.2025 у справі № 922/789/25.

Зобов`язати державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сидоренко Кристину Олексіївну відкрити виконавче провадження на підставі наказу Господарського суду Харківської області на примусове виконання рішення від 10.06.2025 у справі № 922/789/25.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано 12.09.2025.

Суддя Лавренюк Т.А.