Рішення № 13015572, 21.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/39421.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Баінгове Агентство "Стиль Радіо" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендсторм"

Про стягнення 61 123,54 грн.

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

від позивача           Кам’янченко Т.А. –предст. (дов. від 17.05.2010р.)

від відповідача           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення з відповідача 61123,54грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором №16/11-07 на реалізацію туристичних послуг від 16.11.2007р., а також витрат по сплаті державного мита –611,24грн., витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.11.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/394, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.12.2010р.

У судове засідання 07.12.2010р. представник позивача не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

У зв’язку з неявкою у судове засідання представників позивача та відповідача, та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 07.12.2010р. відкладено.

У судовому засіданні 21.12.2010р. представник позивача подав витребувані судом документи.

Також, представник позивача подав суду уточнений розрахунок суми позовних вимог, в якому просить суд уточнити та змінити прохальну частину позовної заяви та просить стягнути з відповідача 20200,00грн. –основного боргу, 100,17грн. –пені, 1776,49грн. –3% річних, 9817,20грн. –збитків від інфляції, загалом 31893,86грн.

Судом уточнені позовні вимоги прийняті до розгляду, у зв’язку з чим має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача є: м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, відповідно, ухвали суду були направлені за вказаною адресою, проте, кореспонденція повернулась на адресу суду із відміткою поштового відділення про те, що адресат за зазначеною адресою не зареєстрований. Відповідно до ст. 64 ГПК України за відсутності сторони за адресою місцезнаходження, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

                                                            в с т а н о в и в :

16.11.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір №16/11-07 (далі –договір), відповідно до умов якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (відповідач) зобов’язується надати послуги щодо роз0міщення рекламних матеріалів замовника (або його клієнтів) на радіостанціях України на умовах та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього (далі –рекламні послуги), а замовник зобов’язується вчасно оплатити рекламні послуги та підписати відповідні акти прийняття послуг.

Назва радіостанцій, умови розміщення рекламних матеріалів (періоди надання рекламних послуг, хронометраж рекламних матеріалів, періодичність їх трансляції, вартість і порядок оплати та інші умови) містяться в додатках до цього договору, які є його невід’ємною частиною. (п. 1.2. договору).

Так, 19.11.2007р. сторонами було укладено Додаток №1 до договору, яким погоджено тривалість рекламного аудіоролика, період розміщення аудіоролика на радіостанції, графік трансляції рекламного аудіоролика, вартість рекламних послуг, яка, зокрема, згідно даного додатку складає 20 200,00грн.

На виконання умов договору та вказаного додатку до договору позивачем були надані відповідачу послуги загалом на суму 20 200,00грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-5 від 05.12.2007р., який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплений печатками юридичних осіб, належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п.5 Додатку №1 до договору оплата послуг проводиться відповідачем згідно виставлених позивачем рахунків-фактур протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури.

Позивачем було виставлено відповідачу на оплату послуг рахунок-фактуру №СФ-0000589 від 23.11.07 на суму 20 200,00грн.

Доказом виставлення позивачем та одержання відповідачем вказаного рахунку-фактури на оплату наданих послуг з розміщення реклами є посилання на нього в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-5 від 05.12.2007р., згідно якого відповідачем були прийняті послуги з розміщення реклами на суму 20200,00грн. без жодних зауважень та заперечень щодо вартості, об’єму та якості отриманих послуг.

Проте відповідач у встановлений строк вартість отриманих послуг на суму 20200,00грн. не оплатив.

Матеріали справи містять гарантійний лист відповідача від 25.10.2007р., відповідно до якого останній гарантує сплату боргу за отримані послуги в розмірі 20 200,00грн. не пізніше 15.01.2008р., проте, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, відповідач заборгованість в сумі 20200,00грн. не сплатив.

В зв’язку з наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 20 200,00грн. –основного боргу.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 20 200,00грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання 100,17грн. –пені, 1776,49грн. –3% річних, 9817,20грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що у випадку порушення термінів оплати відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 1% від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов’язань»встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, встановивши у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов’язання у більшому розмірі, однак такі норми Закону передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно приписів ч. 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Враховуючи те, що до винесення судом рішення, сторони по справі не звернулися до суду із такою заявою, то суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності щодо нарахування пені за прострочення грошового зобов’язання.

Згідно уточненого розрахунку суду, з урахуванням вимог ч. 2 ст 343 ГК України та ст. 3 Закону, за період, визначений позивачем у розрахунку, з відповідача підлягає стягненню 2192,20грн. пені, проте суд, не виходячи за межі позовних вимог в частині суми пені, задовольняє зазначену вимогу в розмірі, відповідно до розрахунку позивача, а саме: 100,17грн.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних та збитків від інфляції, суд задовольняє зазначені вимоги в розмірі, відповідно до розрахунку позивача: 1776,49грн. –3% річних, 9817,20грн. –збитків від інфляції.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

У зв’язку із зменшенням розміру позовних вимог, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України зайво сплачена сума державного мита у розмірі 292,30грн., з огляду на наступне.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, у тому числі ціни позову.

Згідно з ч. 3 ст. 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита, у зв’язку із зменшенням позовних вимог вирішується судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством (Інформаційний лист ВГСУ від 20.10.2006р. №01-8/2351).

З урахуванням наведеного, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню 292,30грн. - зайво сплаченої суми державного мита, у зв’язку із зменшенням позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 20200,00грн. –основного боргу, 100,17грн. –пені, 1776,49грн. – 3% річних, 9817,20грн. –збитків від інфляції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брендсторм" (м. Київ, вул. Кіквідзе, 18; м. Київ, вул. Костьольна, 15; м. Київ, Інститутська 27/7, оф. 11, код ЄДРПОУ 32381154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Баінгове Агентство "Стиль Радіо" (м. Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, код ЄДРПОУ 33948585) 20200,00грн. –основного боргу, 100,17грн. –пені, 1776,49грн. –3% річних, 9817,20грн. –збитків від інфляції, 318,94грн. –державного мита, 236,00грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Баінгове Агентство "Стиль Радіо" (м. Київ, вул. Дмитрівська, 48-Г, код ЄДРПОУ 33948585) з Державного бюджету України 292,30грн. –зайво сплачене державне мито, перераховане платіжним дорученням №2269 від 07.06.2010р. та 236,00грн. –зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, перераховане платіжним дорученням №2270 від 07.06.2010р., оригінали яких знаходяться в матеріалах справи №20/394.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його оголошення.

Суддя В.В. Палій