Рішення № 13015414, 22.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/50722.12.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»

до1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»

2.          Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»

третя особаяка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зерноплюс»

простягнення 297970,27 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача –Петрусенко О.М., представник за дов. №б/н від 14.09.2010; від відповідача-1 –не з’явився;

від відповідача-2 –не з’явився;

від третьої особи –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»(далі –позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»(далі –відповідач-1), Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат» (далі –відповідач-2) заборгованості в сумі 297970,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

- 09.06.2009 між ТОВ «Компанія Зерноплюс»та ТОВ «Дуже смачно»було укладено договір №218/09/99;

- згідно п. 4.1 Договору, Покупець (відповідач-1) взяв на себе зобов'язання провести повний та остаточний розрахунок з Продавцем за придбаний ним товар у строк: не пізніше 20.08.2009, однак в порушення Договору Покупцем, оплату поставленого Товару виконано лише частково, внаслідок чого зобов'язання Покупця по оплаті частини товару на суму 210 866,79 грн. у встановлений Договором строк не виконано;

- 30 грудня 2009 року була укладена додаткова угода № б/н від 30.12.2009 до Договору № 218/09/99 від 09.06.2009, в який зазначається про сплату за Товар до 01.03.2010, але і це зобов'язання не було виконано;

- 13.08.2009 між ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»та ТОВ «Компанія Зерноплюс»було підписано договір поруки, за яким ВАТ «Полтавський хлібокомбінат» виступив поручителем перед ТОВ «Компанія Зерноплюс»за виконання ТОВ «Дуже смачно»грошового зобов'язання за Договором № 218/09/99 від 09.06.2009;

- відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 20/04/1 від 20 квітня 2010 року ТОВ «Компанія Зерноплюс»передала ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»право вимоги щодо виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого борошна 1-го/г на загальну суму 210 866,79 грн., та усі права кредитора, які забезпечують зобов'язання боржника;

- відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 20/04/2 від 20 квітня 2010 року ТОВ «Компанія Зерноплюс»передала ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»право вимоги щодо виконання грошових зобов'язань забезпечених порукою згідно договору поруки № б/н від 13.08,2009, на загальну суму 210 866,79 грн. та усі права, які забезпечують зобов'язання поручителя;

- 26 квітня 2010 року ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»була пред'явлена вимога №058/10 до ТОВ «Дуже смачно»(Боржник) та повідомлення-вимога №059/10 до ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»(Поручитель) сплатити заборгованість;

- з зв’язку з тим, що вимоги позивача залишись невиконаними, позивач звернувся до суду за захистом своїх право та вимагав стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 297970,27 грн.

Отже, ціна позову складається з:

-          210866,79 грн. –основної заборгованості;

-          46748,87 грн. –пені;

-          10543,34 грн. –штрафу;

-          22562,73 грн. інфляційних втрат;

-          7248,54 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 18.11.2010 було порушено провадження у справі № 34/507, розгляд справи було призначено на 08.12.2010 та залучено в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Зерноплюс».

У судове засідання 08.12.2010 відповідачі та третя особа не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 18.11.2010 не виконали.

Ухвалою суду від 08.12.2010 відкладено розгляд справи на 22.12.2010.

Відповідачі письмових заперечень проти позову не подали, в судові засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце їх проведення.

Статтею 64 ГПК України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвали суду надсилалась відповідачам за адресами зазначеними у позовній заяву, та які підтверджуються Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як слідує з наявного у справі повідомлення про вручення поштового відправлення №01030 12120854 відповідачу-2 було відомо про розгляд даної справи в Господарському суді м. Києва ще з 25.11.2010, однак останній своїм правом на участь представника у судовому засідання не скористався.

Поштова документація надіслана на адресу відповідача-1 повертається до суду з відміткою органу поштового зв’язку «за зазначеною адресою не проживає».

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.06.2009 між ТОВ «Компанія Зерноплюс»(Продавець) та ТОВ «Дуже смачно»(Покупець) укладено договір №218/09/99 (далі –Договір №218), за умовами якого Продавець передає Покупцеві товар обумовлений договором, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього визначену договором грошову суму та у встановленому порядку.

Відповідно до п.1.2 Договору №218 найменування, кількість та ціна одиниці товару:

-          борошно пшеничне 1-го ґатунку у кількості 300 метричних тн. (п.п.1.2.1);

-          ціна товару складає 1600 грн. за тону. Загальна сума договору складає 480000 грн. (п.п.1.2.2).

На виконання умов Договору №218, ТОВ «Компанія Зерноплюс»було передано, а ТОВ «Дуже смачно»отримано борошно пшеничне 1-го ґатунку в загальній кількості 296,480 тонн, по вартості 1 600,00 грн. за тонну з врахуванням ПДВ, на загальну суму 474 368 грн., що підтверджується наявними у справі накладними: №№307 від 11.06.2009, 308 від 12.06.2009, 309 від 13.06.2009, 310 від 13.06.2009, 315 від 15.06.2009, 316 від 16.06.2009, 321 від 17.06.2009, 323 від 18.06.2009, 324 від 19.06.2009, 325 від 19.06.2009, 326 від 22.06.2009, 329 від 23.06.2009, 344 від 24.06.2009, 346 від 25.06.2009, 349 від 26.06.2009, 350 від 30.06.2009, 354 від 01.07.2009, 366 від 02.07.2009, 370 від 03.07.2009, 373 від 06.07.2009, 374 від 07.07.2009 та довіреностями № 320 від 10.06.2009, № 332 від 16.06.2009, № 353 від 30.06.2009.

Згідно п. 4.1 Договору (з врахуванням змін внесених додатковою угодою №б/н від 13.08.2009), Покупець взяв на себе зобов'язання провести повний та остаточний розрахунок з Продавцем за придбаний ним товар у строк не пізніше 20.08.2009.

Того ж дня, між ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»та ТОВ «Компанія Зерноплюс»було підписано договір поруки (далі –Договір поруки), за яким ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»поручився перед Кредитором за виконання ТОВ «Дуже смачно» своїх зобов’язань за Договором №218, укладеним між Кредитором та Боржником. Поручитель зобов’язується відповідати перед Кредитором частково та порушення Боржником зобов’язань за Основним договором, а саме: сплати коштів в сумі 254306,79 грн.

В порушення умов Договору Покупцем, оплату поставленого Товару виконано лише частково, внаслідок чого зобов'язання Покупця по оплаті частини Товару на суму 210 866,79 грн. у встановлений Договором строк не виконано.

30 грудня 2009 року була укладена додаткова угода № б/н від 30.12.2009 до Договору № 218, якою сторони погодили, що розрахунки за раніше прийнятий Покупцем (у пункті ДП ДАК Хліб України «Охтирський КХП»на умовах згідно п.3.2.1 даного договору) товар проводяться Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця наступним чином:

- товар у кількості 137,501 тонн оплачується до 02.12.2009 (сума оплати 223501,21 грн.;

- товар у кількості 158,979 тонн оплачується до 01.03.2010 (сума оплати 250866,79 грн.).

20.04.2010 між ТОВ «Компанія Зерноплюс»та ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»укладено договір про відступлення права вимоги № 20/04/1, за умовами якого ТОВ «Компанія Зерноплюс»передала ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»право вимоги щодо виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого борошна 1-го/г на загальну суму 210 866,79 грн., та усі права кредитора, які забезпечують зобов'язання боржника.

У пункті 8 вказаного договору визначено, що Первісний кредитор зобов’язаний сповістити Боржника про поступку права вимоги за цим договором в термін до 26.04.2010 шляхом поштового надсилання цінним листом з повідомленням про вручення Боржнику копії цього договору, або шляхом проставлення на копії повідомлення про відступлення права вимоги, що відбулося, Боржником відмітки про його отримання. Документи, що підтверджують повідомлення Боржника про укладення договору відступлення права вимоги разом з іншими документами передаються Новому кредитору.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 20/04/2 від 20 квітня 2010 року ТОВ «Компанія Зерноплюс»передала ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»право вимоги щодо виконання грошових зобов'язань забезпечених порукою згідно Договору поруки на загальну суму 210 866,79 грн. та усі права, які забезпечують зобов'язання поручителя.

23 квітня 2010 року ТОВ «Компанія Зерноплюс»передала ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»документи та договори, про що сторонами був складений Акт прийому-передачі документів.

В подальшому, а саме 26 квітня 2010 року ТОВ «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»були пред'явлені вимоги №058/10 до ТОВ «Дуже смачно»(Боржник) та №059/10 до ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»(Поручитель), які згідно наявних у справі копій фіскальних чеків та описів вкладення у цінні листи були надіслані відповідачам того ж дня.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України).

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач-1, зобов’язання щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару у строк до 01.03.2010 не виконав.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Як встановлено Договором поруки, ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»поручився перед Кредитором за виконання ТОВ «Дуже смачно» своїх зобов’язань за Договором №218, укладеним між Кредитором та Боржником. Поручитель зобов’язується відповідати перед Кредитором частково та порушення Боржником зобов’язань за Основним договором, а саме: сплати коштів в сумі 254306,79 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 553 ЦК України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За умовами Договору поруки, Поручитель (ВАТ «Полтавський хлібокомбінат»зобов’язаний у разі невиконання Боржником зобов’язань за Основним договором, самостійно виконати зазначене зобов’язання Боржника перед Кредитором на підставі письмової вимоги Кредитора в строк не пізніше 14-ти календарних днів після надання (надіслання) такої вимоги.

Пунктом 1.2 Договору поруки визначено, що підставами для відповідальності Поручителя, зокрема, є невиконання Боржником обов’язку зі сплати коштів за Основним договором.

Зобов'язання поручителя виконати договір поруки має строковий характер. Поручителя слід вважати зобов'язаним виключно в межах строку, передбаченого у ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Частиною 4 статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Як було встановлено судом, Боржник свого зобов’язання щодо своєчасної оплати поставленої продукції у строк до 01.03.2010 не здійснив, а відтак строк настання відповідальності відповідача-2 в частині сплати основного зобов’язання перед позивачем станом на день розгляду справи є таким, що настав, а тому вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 210866,79 грн. з обох відповідачів підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 2.6 Договору №218 визначено, що у випадку прострочення платежу за даним договором, окрім штрафних санкцій передбачений вище (п.2.5), Покупець виплачує Продавцю за вимогою останнього пеню у розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ), що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи той факт, що останній платіж відповідачем-1 мав бути здійснений до 01.03.2010, суд здійснює перерахунок пені, яка згідно ст.ст. 253-255 ЦК України складає:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

210866.7902.03.2010 - 07.06.20109810.2500 %0.056 %*11606.34

210866.7908.06.2010 - 07.07.2010309.5000 %0.052 %*3292.99

210866.7908.07.2010 - 09.08.2010338.5000 %0.047 %*3240.99

210866.7910.08.2010 - 01.09.2010237.7500 %0.042 %*2059.56

Таким чином, загальна сума пені за Договором №218 складає 20 199.88 грн.

Статтею 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

За умовами Договору №218 за ухилення від оплати товару у визначений даним договором строк, Покупець виплачує Продавцю за вимогою останнього штраф у розмірі 5% суми, від якої Покупець відмовився або ухилився.

Відтак, матеріалами справи підтверджена сума штрафу у розмірі 10543, 34 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що позивач помилково проводить нарахування інфляційних втрат та 3% річних починаючи з 20.08.2009, суд керуючись ст.ст.253-255 ЦК України здійснює перерахунок останніх починаючи з дати виникнення прострочення (сплата до 01.03.2010), визначеної у Договорі №218, яка складає:

- інфляційні втрати:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

02.03.2010 - 30.09.2010210 866.791.0357 380.34 -          3% річних:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

210 866.7902.03.2010 - 30.09.20102133 %3 691.61

З огляду на той факт, що Договором поруки була встановлена часткова відповідальність відповідача-2 за прострочення виконання ТОВ «Дуже смачно»зобов’язань за Договором №218, вимоги позивача в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача-1 на користь позивача пені в сумі 20199,88 грн., інфляційних втрат в сумі 7380,34 грн. та 3% річних в сумі 3691,61 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі не скористались наданими їм правами на судовий захист, наведених позивачем доводів не спростували.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 89/91, 22, ідентифікаційний код 34714511) та з Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібокомбінат»(36008, м. Полтава, вул. Комарова, 10А, ідентифікаційний код 00376923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»(03039, м. Київ, пр.-т Червонозоряний, буд. 119, літ. Е, ідентифікаційний код 33052039) 210866 (двісті десять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 79 коп. основного боргу, а також 2108 (дві тисячі сто вісім) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита та 167 (сто шістдесят сім) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 89/91, 22, ідентифікаційний код 34714511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональна інвестиційно-лізингова компанія»(03039, м. Київ, пр.-т Червонозоряний, буд. 119, літ. Е, ідентифікаційний код 33052039) 10543 (десять тисяч п’ятсот сорок три) грн. 34 коп. штрафу, 20199 (двадцять тисяч сто дев’яносто дев’ять) грн. 88 коп. пені, 7380 (сім тисяч триста вісімдесят) грн. 34 коп. інфляційних втрат, 3691 (три тисячі шістсот дев’яносто одну) грн. 61 коп. 3% річних, а також 418 (чотириста вісімнадцять) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита та 33 (тридцять три) грн. 12 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                        Сташків Р.Б.