Рішення № 13015337, 10.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/9110.12.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮККА»

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДВЕРТАЙЗІНГ АВЕНЮ»

про стягнення 13612,53 грн.

                                                                       Суддя Блажівська О.Є

Представники:

Від позивача Прохоренко Л.П.- предст. (дов. від 05.08.2010р.)

Від відповідача не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЮККА" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕДВЄРТАЙЗІНГ АВЕНЮ” про стягнення заборгованості в розмірі 13612,53 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2010 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи на 15.10.2010 р.

15.10.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв‘язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010р. розгляд справи призначено на 05.11.2010р.

У судовому засіданні 05.11.2010р. представник позивача з‘явився, на виконання вимог ухвали суду від 23.09.2010р. надав документи по справі.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду від 23.09.2010р. не виконав, витребуваних судом документів не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Враховуючи неявку Відповідача та неподання витребуваних судом документів, розгляд справи 05.11.2010р. відкладено.

24.11.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв’язку з перебуванням судді блажівської О.Є. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2010р. розгляд справи призначено на 10.12.2010р.

У судове засідання 10.12.2010р. представник позивача з’явився. В усних поясненнях підтримав заявлені вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

У зв’язку із неявкою представника Відповідача і ненадання ним документів, що витребовувалися ухвалами Господарського суду міста Києва, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.12.2010 р. судом у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника, всебічно та повно з’ясувавши обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕДВЄРТАЙЗІНГ АВЕНЮ»(Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮККА»(Позивач) було укладено договір № 1/К про надання кур‘єрських послуг від 23.10.2009р.

          Відповідно до умов договору позивач зобов‘язався розповсюдити поліграфічну продукцію Відповідача, а Відповідач зобов‘язався оплатити зазначені послуги.

          Відповідно до п. 2.1 договору сторони у додатковій угоді узгоджують обсяг послуг їх вартість та інші умови. Згідно додатку №1 від 23.10.2009р. до Договору вартість послуг склала 12043 грн.

          Відповідно до акту виконаних робіт від 06.11.2009р. послуги були надані позивачем у повному обсязі, проте відповідач зазначену суму не сплатив.

          12.04.2010р. відповідачем сплачено 500 грн. по Договору, що підтверджується платіжним дорученням №3017 від 12.04.2010р.

          14.04.2010р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію негайно погасити загальну суму заборгованості.

          Претензія була отримана відповідачем 16.04.2010р., що підтверджується квитанцією кур‘єрської служби доставки.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Як зазначив представник Позивача в судовому засіданні, станом на час розгляду даної справи, Відповідачем не сплачено суму заборгованості за Договором № 1/К в сумі 13612,53 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами чинного законодавства України, Суд приходить до висновку про доведеність вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача суми основного боргу в розмірі 13612,53 грн.

Докази, які б спростовували твердження Позивача про наявність у Відповідача заборгованості у вказаному розмірі, як і доказів погашення Відповідачем суми основного боргу в розмірі 13612,53 грн., cуду не надано.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Враховуючи викладені обставини, суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕДВЕРТАЙЗІНГ АВЕНЮ»

(01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, ЭДРПОУ 33239468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮККА»(65009, м. Одеса, вул. Зоопаркова, 25, код ЄДРПОУ 31579745) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 13612 грн. (тринадцять тисяч шістьсот дванадцять) 53 коп. –боргу, 136 грн. (сто тридцять шість) - державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                 Блажівська О.Є          

Повне рішення складено: 15.12.2010р.