Рішення № 13015072, 17.12.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 р. Справа № 23/71

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Рочняк О.В.

при секретарі судового засідання Харук Т.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Камчадал", Харківське шосе, 8, м. Київ, 02160,

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення коштів в сумі 29795 грн. 63 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Дем"яник Н.М. - представник, довіреність № 01 від 01.10.2010 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Приватне підприємство "Камчадал" звернулося в суд із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 29795 грн. 63 коп., в тому числі: 24609 грн. основного боргу, 1035 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 568 грн. 29 коп. 3 % річних та 3582 грн. 93 коп. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеної між сторонами угоди від 21.10.2009 року, позивачем поставлено відповідачу товари, а відповідач не оплатив в повному обсязі кошти за отримані товари.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 26.10.2010 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.11.2010 року.

Ухвалою суду від 23.11.2010 року відкладено розгляд справи на 17.12.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.12.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов угоди від 21.10.2009 року, в частині оплати коштів за отримані товари, в результаті чого утворилася заборгованість відповідача в сумі 24609 грн., в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 1035 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 568 грн. 29 коп. 3 % річних, 3582 грн. 93 коп. пені та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2010 року повторно не з"явився, причини нез"явлення відповідач суду не повідомив, не виконав вимоги ухвал суду від 26.10.2010 року та від 23.11.2010 року, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 16855410 вручено 28.10.2010 року та № 17322475 вручено 03.11.2010 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

21.10.2009 року між Приватним підприємством "Камчадал" (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем Пукішем Б.В. (Покупець) укладено угоду б/н (далі Угода), предметом якої є ікра лососева у ж/б по 140 гр.

На виконання умов Угоди позивачем поставлено відповідачу Товар на загальну суму 24609 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: накладна № 843 від 06.11.2009 року, на суму 2940 грн.; накладна № 849 від 20.11.2009 року, на суму 2205 грн.; накладна № 856 від 26.11.2009 року, на суму 2970 грн.; накладна № 859 від 08.12.2009 року, на суму 2952 грн.; накладна № 863 від 15.12.2009 року, на суму 3495 грн.; накладна № 873 від 25.12.2009 року, на суму 5010 грн.; накладна № 3002 від 15.01.2010 року, на суму 2205 грн.; накладна № 3005 від 21.01.2010 року, на суму 2832 грн.

Відповідно до п. З Угоди порядок розрахунків між Продавцем і Покупцем встановлюється по узгодженню сторін але не більше 14 календарних днів з моменту поставки партії товару на склад Покупця.

В порушення умов Угоди відповідачем не оплачено кошти за отримані товари.

Згідно ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 1035 грн. 41 коп. інфляційних втрат та 568 грн. 29 коп. 3 % річних.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов"язання забезпечується згідно з законом чи договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно приписів статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України та 230 ГК України виконання зобовязань забезпечується неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4 Угоди передбачена сплата пені за несвоєчасні розрахунки, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

За порушення договірних зобов"язань відповідачу нарахована пеня в сумі 3582 грн. 93 коп. за період з 21.11.2009 року по 06.10.2010 року.

Проте, згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Станом на час розгляду справи року обгрунтований розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 2490 грн. 22 коп.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1092 грн. 71 коп.

Відповідно до ст.ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права та обов"язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій осіб та організацій (ст.11 ЦК України та 174 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 28702 грн. 92 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов угоди б/н від 21.10.2009 року в сумі 24609 грн. основного боргу, 1035 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 568 грн. 29 коп. 3 % річних, 2490 грн. 22 коп. пені, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 287 грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Камчадал" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 29795 грн. 63 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь Приватного підприємства "Камчадал", Харківське шосе, 8, м. Київ, 02160, (ідентифікаційний код 13662493), 24609 (двадцять чотири тисячі шістсот дев"ять) грн. основного боргу, 1035 (тисячу тридцять п"ять) грн. 41 коп. інфляційних втрат, 568 (п"ятсот шісдесят вісім) грн. 29 коп. 3 % річних, 2490 (дві тисячі чотириста дев"яносто) грн. 22 коп. пені, 287 (двісті вісімдесят сім) грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяРочняк О. В.

Повне рішення складено 22.12.2010 року.