Ухвала суду № 130139254, 11.09.2025, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/761/23

Номер провадження 2/493/29/25

У Х В А Л А

11 вересня 2025 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

головуючої-судді Мясківської І.М.

за участі секретаря Пінул І.Б.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Баценюк Н.М.,

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Зінюка О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи: Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи: Балтського відділу ДРАЦС у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції в м. Одеса представник відповідача заявив клопотання про проведення повторної судової молекулярного-генетичної експертизи, проведення якої просив доручити атестованому судовому експерту Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на вирішення якого поставити питання біологічного батьківства ОСОБА_2 1995 року народження відносно дитини ОСОБА_3 2016 року народження.

Свої вимоги в судовому засіданні обґрунтував тим, що на момент зачаття дитини відповідач перебував в лавах ЗСУ тому не міг бути батьком дитини, крім того стверджував, що висновок експерта № 446 від 23.08.2024 року є необґрунтованим, необ`єктивним та з істотними порушеннями порядку щодо проведення такого виду експертиз.

Його позиція була підтримана відповідачем.

Позивачка по справі заперечуючи проти проведення повторної експертизи зазначила, що відповідач уклав контракт з ЗСУ коли вона була на восьмому місяці вагітності і твердження відповідача про те, що в момент зачаття дитини він перебував в ЗСУ є неправдивим твердженням.

Представник позивачки, також не погоджуючись з клопотанням про проведення повторної судової молекулярного-генетичної експертизи, вказала на те, що підстави для її проведення відсутні, відповідач та його представник ускладнюють справу, затягуючи її розгляд, оскільки експертний висновок № 446 від 23.08.2024 року їх не влаштовує.

Представник третьої особи надав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши думку учасників справи, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити з таких підстав.

Згідно із ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Частинами 1, 2 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Відповідно до ч.2 статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5, додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення.

Як роз`яснено у п.п. 10-11 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові. У випадках, коли виникає необхідність провести дослідження нових об`єктів або щодо інших обставин справи, суд призначає нову експертизу, яка не є додатковою.

Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Таким чином, додаткова судова експертиза призначається у випадку неповноти або неясності висновку експерта, а повторна - лише у разі обґрунтованих сумнівів у правильності висновку експерта та порушень у її проведенні.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» при перевірці й оцінці експертного висновку, суд повинен з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Балтського районного суду Одеської області від 26.03.2024 року була призначена судова молекулярно-генетична експертиза на предмет кровного споріднення ОСОБА_2 , позивача по справі, та дитини ОСОБА_3 , матір`ю якої являється позивачка. Проведення експертизи було доручено КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи ». Експерти, відповідно до ухвали суду були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до умов ст. ст. 384, 385 КК України.

За результатами проведеної експертизи на адресу суду направлений висновок експерта № 446 від 23.08.2024 року з таблицею до нього, який відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 №1950/5, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ймовірністю 99, 9999%, таким чином батьківство практично доведено.

Частиною 2 статті 239 ЦПК України передбачено, що для роз`яснення і доповнення висновку експерту можуть бути поставлені питання, але з клопотанням про виклик експерта в судове засідання для роз`яснення і доповнення висновку від сторін не надходило.

З огляду на викладене, відсутні підстави вважати що вказаний висновок експерта є неповним чи незрозумілим, або таким, що викликає сумніви в його правильності. Доказів та належного обґрунтування необхідності призначення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи суду представником відповідача не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 103, 113, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача про проведення повторної судової молекулярного-генетичної експертизи відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ