Ухвала суду № 130132160, 11.09.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1499/25

№ 2-п/183/35/25

У Х В А Л А

11 вересня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участі секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 183/1499/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ухваленим 10 липня 2025 року заочним рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

11 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просить переглянути і скасувати заочне рішення, яке ухвалив Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області від 10 липня 2025 року у справі № 183/1499/25 за позовом ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначити справу до розгляду судом за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування заяви заявник указує, що вона не отримувала у порядку, визначеному главою 7 ЦПК України будь-яких викликів у судові засідання. Наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу не містять жодних підписів відповідача, як і підстав невручення даних повідомлень відповідачеві. Офіційної електронної адреси та кабінету в Електронному суді вона не має та не зобов`язана мати, а тому повістки в цей спосіб отримувати також не могла. Про справу фактично дізналася тільки коли побачила відомості про ухвалене судове рішення в застосунку Дія 17 липня 2025 року. До цього часу нічого про існування справи не знала, з рішенням не була ознайомлена, оскільки не отримував ні в паперовому вигляді, ні в електронному до 17 липня 2025 року.

Також, з рішенням суду не згодна, оскільки позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема не довів укладення кредитного договору між відповідачем та первісним кредитором на умовах, що вказані в наданих копіях договору, не довів перерахування відповідачу тіла кредиту первісним кредитором, не довів розмір фактично наданих у кредит коштів та розмір відсотків, які він просить стягнута за період користування кредитними коштами, не підтвердив перерахування коштів первісному кредитору за отримання грошових вимог, а тому в задоволенні позову варто відмовити повністю.

Вказує, що не погоджується з твердженням позивача у позові, що спірний кредитний договір було підписано електронним підписом позичальника, відтворені шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача. Звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи кредитний договір (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа. Наявні в матеріалах справи паперові копії спірного кредитного договору не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між мною та кредитором.

Наголошує,що вонане укладалакредитний договір,в редакції,яку долучавпредставник позивачав якостікопії допозовної заяви,не погоджувалавідповідні процентніставки такабальні умовикредитування.Жоден доказу справіне підтверджує,що заявникузгодила самецю редакціюдоговору тавсі йогоумови.Якби вонадійсно укладалатакий договір,то вобов`язковомупорядку малаби здійснитинабір увідповідній електроннійформі певноїкомбінації алфавітно-цифровоїпослідовності,вказана комбінаціявідобразилась биу електроннійформі тазбереглася насервері кредиторадля долученнядо кредитногодоговору,і затаких обставинпозивач мігби надатитакі докази.В матеріалахсправи відсутнідокази часута способугенерування одноразовогоідентифікатора,його направленнявідповідачу,підтвердження відповідачемпропозиціїщодо укладення договору, довідки про ідентифікацію клієнта, хронології вчинення дій щодо укладення договорів у формі електронного правочину тощо. У даному разі перевірити автентичність того, що позивач називає підписом, не можливо, оскільки не підтверджено ні направлення СМС-повідомлення на мобільний номер відповідача, ні належність номеру телефону саме відповідачу, а також не доведено, що саме ці кредитні умови узгодив відповідач. При цьому, оскільки негативні факти не підлягають доведенню (у цьому випадку - непогодження умов договору), саме на позивача покладено обов`язок укладення договору, і позивач цей обов`язок в повній мірі не виконав. Наведене вказує на неукладеність оспорюваного правочину кредитний договір від 23 січня 2023 року № 575839, в тому числі в електронній формі, що вказує на необгрунтованість вимог про стягнення з мене процентів за ставкою, яку відповідач нібито погодила у цьому договорі, і це не було в повній мірі враховано судом при постановленні заочного рішення. Зазначену обставину необхідно дослідити при повторному розгляді справи.

Вказує на неправомірність нарахування процентів при імовірному допущенні підписання відповідачем спірного договору, оскільки з урахуванням процентної ставки, строку кредитування, жодних посилань на докази того, що відповідач, як позичальник вчинив певні дії, які б об`єктивно свідчили б про його добру волю і бажання здійснити пролонгацію кредитів (підписані додаткові угоди, звернення про пролонгацію тощо), разом з позовом не надано. Вважає, що право кредиторів нараховувати відсотки за користування кредитом припинилося зі спливом строку дії договорів, який споживач розуміє як дата завершення строку кредитування. Тому починаючи з 09 липня 2023 року нарахування процентів кредитором вже не відповідало вимогам закону та договору. Кредитор міг нарахувати максимально по договору 21 806,40 грн, в той час, як заявив до стягнення 46728,00 грн. Сума процентів істотно перевищує розмір процентів, на який міг би розраховувати пересічний споживач при укладенні подібного договору.

Посилається, що в матеріалах справи відсутні докази отримання новим кредитором прав вимоги та такі позивачем не надані. Реєстр прав вимоги не містить достатніх даних, що підтверджують обсяг та зміст переданих прав, зокрема інформації про залишок заборгованості, підстави її нарахування, дату на яку розраховано розмір заборгованості та відомостей про передачу кредитної справи. Витяг із реєстру не має підписів та печаток, що робить його неналежним доказом. Позивач не надав доказів сплати за договором факторингу. Позивачем не надано та матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтвердження сплати позивачем, як новим кредитором коштів первісному кредитору за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок первісного кредитора.

Зазначає про ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів про видачу кредиту відповідачу, перерахування суми позики (платіжного доручення, квитанції, чеку, тощо), недопустимість доказу у вигляді розрахунку заборгованості, відсутності у суду права збирати докази за власною ініціативою.

Постановленою суддею ухвалою від 25 серпня 2025 року прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено судове засідання.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином шляхом направлення повістки на адресу, вказану у заяві про перегляд заочного рішення. В заяві про перегляд заочного рішення просила розглянути заяву у свою відсутність.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, підстав неявки не повідомив. Належним чином повідомлений про судове засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, неявка представника позивача, відповідача не перешкоджає розгляду заяви.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Розглянувши доводи заяви про перегляд заочного рішення, перевіривши доводи сторін матеріалами справи у обсязі, необхідному для вирішення заяви, суд висновує таке.

З відповіді Виконавчого комітету Самарівської міської ради № 552/0/2-25 від 28 лютого 2025 року встановлено, що адресою місця реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 /а.с.88/. Вказану адресу вказує й сама відповідач у заяві про перегляд заочного рішення.

Матеріали справи містять докази направлення відповідачеві копії позовної заяви з додатками, подані позивачем до позову за вказаною адресою зареєстрованого місця проживання відповідача /а.с.84-85/.

Постановленою суддею ухвалою від 10 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 09 травня 2025 року. Встановлено, зокрема, відповідачеві строк на подання відзиву /а.с.90-91/.

Ухвалу суду та судову повістку направлено відповідачеві 31 березня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.103/.

21 квітня 2025 року до суду відділенням поштового зв`язку «Самар 1» повернуте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві з відміткою про причини повернення: «за закінченням терміну зберігання» /а.с.107/.

13 червня 2025 року судову повістку про виклик на 10 липня 2025 року направлено відповідачеві за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.111/.

24 червня 2025 року до суду відділенням поштового зв`язку «Самар 1» повернуте рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачеві з відміткою про причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.114/.

Ухваленим 10 липня 2025 року заочним рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №575839 від 23січня 2023року у розмірі 52628,00 грн. та складається з: 5900,00грн. заборгованість за тілом кредиту; 46728,00 грн. заборгованість за відсотками. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відшкодування справленого судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп.

На підставі вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка фізичним особам, які не мають статусу підприємців надсилається за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1-4, 9 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

За ч. 1, 6, 7, п. 4 ч. 8, 12 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Порядок публікації оголошень на вебпорталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд ураховує, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про судове засідання на 09 травня 2025 року, водночас, також і наявні докази належного повідомлення відповідача про судове засідання, призначене на 10 липня 2025 року з огляду на проставлення відділенням поштового зв`язку 20 червня 2025 року у поштовому повідомленні відмітки про відсутність ОСОБА_1 за адресою місця проживання, що зареєстрована у встановленому законом порядку ( АДРЕСА_2 ) та неповідомлення відповідачем іншої адреси для вручення поштової кореспонденції та не надання відповідачем доказів поважності причин неявки у судове засідання до заяви про скасування заочного рішення.

Вищевказане свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи 10 липня 2025 року, обізнаність відповідача про наявність такої справи в суді. Відповідач своїм правом на ознайомлення зі справою, подання відзиву на позовну заяву чи будь-яких доказів не скористалася. Отже, доводи відповідача щодо необізнаності про розгляд справи суд не приймає до уваги, оскільки такі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами і саме цими доводами спростовується твердження відповідача про поважність причин неподання відзиву.

Більш того, відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 7 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається відповідач.

Так, в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення відповідач посилається фактично на не дослідження судом при ухваленні заочного рішення питання належності та допустимості доказів, прийняття судом до уваги доказів, які не є належними та допустимими, не дослідження оригіналів доказів, копії яких, на думку відповідача є недостовірними, ненадання позивачем доказів на підтвердження своїх вимог. Фактично відповідачем висловлено незгоду з поданими позивачем доказами, які досліджені та враховані судом при ухваленні заочного рішення, не дослідження обставин, які є обов`язковими для з`ясування при ухваленні рішення та неналежну оцінку судом доводів позовної заяви.

Однак, на докази, не досліджені судом, які-б мали істотне значення для правильного вирішення справи відповідач не посилається та їх не надає, про їх істотність не вказує, клопотань з приводу поданих доказів не заявляє. Після призначення заяви про перегляд заочного рішення до розгляду, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень щодо позовних вимог, які б могли бути підставою для висновку про неповноту судового розгляду, проведеного в заочному порядку, необхідність скасування заочного рішення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи відповідач, станом на 11 вересня 2025 року, не надає. Самі лише посилання відповідача на ненадання їй можливості подавати докази та заперечення, з огляду на отримання відповідачем повного тексту рішення шляхом ознайомлення з його змістом в електронній формі (про що зазначає в заяві про перегляд заочного рішення), наявної можливості ознайомлення з матеріалами справи за допомогою системи «Електронний суд», звернення до суду для ознайомлення, суд вважає такими, що не приймаються до уваги. Посилання відповідача на помилкове врахування судом доказів позивача, неврахування судом відсутності доказів, невірне, на думку відповідача, застосування судом норм законодавства, не є підставою, встановленою законом, для скасування заочного рішення.

Інших доказів, які б вказували на неповноту судового розгляду під час постановлення заочного рішення відповідач не зазначає та у поданих заявах не вказує. Відсутність посилання на конкретні докази перешкоджає суду оцінити питання їх істотності для судового розгляду.

Таким чином, суд висновує, що відповідачем не доведено поважність причин не з`явлення в судове засідання 10 липня 2025 року та неподання відзиву на позовну заяву, а докази, на які посилається відповідач (за відсутності посилань на такі фактично) не мають істотного значення для правильного вирішення справи, що є підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 287-288 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 183/1499/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду в повному обсязі складена і підписана 11 вересня 2025 року.

Суддя Д. О. Парфьонов