Рішення № 130104512, 10.09.2025, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/447/25

Провадження № 2/169/324/25

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2025 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.

з участю

секретарясудового засідання Веремчук Л. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

29 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (далі ТОВ «СВЕА ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 22 грудня 2017 року ОСОБА_1 уклала з Акціонерним товариством «Ідея Банк» кредитний договір № Р24.21651.003495844, відповідно до якого отримала кредит у розмірі 40518 гривень на строк 36 місяців на умовах сплати процентів за користування кредитом за ставкою 15 % річних із сплатою щомісячної комісії відповідно до графіку платежів. Право вимоги за вказаним кредитним договором на підставі договору факторингу № 01.02-31/23 від 25 липня 2023 року перейшло до ТОВ «СВЕА ФІНАНС». Вказуючи, що у зв`язку з невиконанням відповідачкою належним чином умов кредитного договору у неї виникла заборгованість в розмірі 63008.16 гривень, позивач просив стягнути з відповідачки суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Ковальчук О. В. від 02 червня 2025 року відкрите провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження (а с. 59).

Ухвалою судді від 08 липня 2025 року справа прийнята до провадження суддею Тітіваловим Р. К. (а. с. 70).

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 80, 81), у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи (а. с. 4).

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи в контексті частини восьмої статті 128 ЦПК України була належним чином повідомлена (а. с. 79, 84), про причини неявки суд не повідомляла, відзив на позов не подавала.

Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд ухвалою від 10 вересня 2025 року постановив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Устатті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (частина першастатті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що 22 грудня 2017 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Р24.21651.003495844 (а. с. 6).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3 договору відповідачка отримала кредит на поточні потреби у розмірі 40518 гривень, включаючи витрати на страховий платіж, на строк 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 15 % річних та комісії за обслуговування кредиту відповідно до узгодженого сторонами договору графіку платежів.

До договору Банк додав паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені умови надання кредитних коштів (а. с. 8-9).

22 грудня 2017 року Банк надав відповідачці кошти та виконав свої зобов`язання за договором.

Отримання відповідачкою кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку (а. с. 23-25).

Наведені обставини свідчать про те, що між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статті 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору була досягнута згода відносно всіх його істотних умов.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальницею своїх зобов`язань за кредитним договором утворилася заборгованість у загальному розмірі 63008,16 гривень, яка згідно з наданим Банком розрахунком складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 25498.45 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитними коштами 12317.37 гривень, заборгованість за комісією 25192.34 гривень (а. с. 22).

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першійстатті 516 ЦК Українизазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина першастатті 514 ЦК України).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Частиною першоюстатті 1077 ЦК Українивизначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першоїстатті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи видно, що 25 липня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (перейменоване на ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (а. с. 39) укладений договір факторингу № 01.02-31/23 (а. с. 27-31), відповідно до умов якого ТОВ «Ідея Банк» зобов`язалося передати своїх права вимоги ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» за плату.

Відповідачка ОСОБА_1 є в Витязі з Реєстру боржників № 3 до Договору факторингу № 01.02-31/33 від 25 липня 2023 і загальна сума її зобов`язань за кредитним договором № Р24.21651.003495844 від 22 грудня 2017 року становить 63008.16 гривень (а. с. 38).

Аналіз наведених вище норм матеріального права та обставин справи в їх сукупності дає достатні підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У цій справі кредитний договір, укладений між відповідачкою та первісним кредитором, договір факторингу, укладений між первісним кредитором та позивачем, в установленому законом порядку недійсними не визнані, у зв`язку з чим у розглядуваному випадку відповідно до положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, оскільки остання порушила його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов`язань, а саме в простроченні платежів згідно з умовами договору та неповерненні кредитних коштів.

У відповідності до вимог частини першої статті 141ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422.40 гривень.

На підставі викладеного, статей 526, 530, 610, 629, 634, 1048,1054,1056-1ЦК України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № Р24.21651.003495844 від 22 грудня 2017 року в розмірі 63008 (шістдесят три тисячі вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленихЦивільним процесуальним кодексом Українистроків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», адреса місця знаходження: бульвар Вацвала Гавела, 6, місто Київ, код ЄДРПОУ 37616221.

Представник позивача: Варшавський Костянтин Антонович, адреса місця знаходження: бульвар Вацвала Гавела, 6, місто Київ, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення складене 10 вересня 2025 року.

Головуючий