Рішення № 130099636, 10.09.2025, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2318/25

провадження № 2-а/619/41/25

РІШЕННЯ

іменем України

10 вересня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибок Є.А.за участю секретаря судового засіданняЛоманової І.А.

Справа № 619/2318/25

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області;

відповідач: ГУНП в Харківській області,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративний позов про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Стислий викладпозиції позивача.

28квітня 2024року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВП№3ХРУП №3ГУНП вХарківській області,в якомуз урахуваннямуточнення,просив скасуватипостанову серіїЕНА №4524371від 17.04.2025про накладенняадміністративного стягненняу видіштрафу врозмірі 510,00грн заадміністративне правопорушення,передбачене ч.5ст.121КУпАП. В обґрунтування позову зазначив, що 17.04.2025 о 16:16 год поліцейський ВП №З ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області сержант поліції Івченко А.В. відносно нього склав Постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 4524371 від 17.04.2025, за ст. 121 ч. 5 КУпАП та наклав штраф у розмірі 510,00 грн. Він не погоджується з вказаною постановою, вважає її протиправною, оскільки вона винесена особою за відсутності законних повноважень розглядати справи про адміністративне правопорушення, з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню. Зазначає, що зазначена постанова, складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою, за відсутності реєстраційних документів та сертифікату відповідності на цей пристрій. На стрічці постанова відсутній двовимірний штрих-код (QRкод), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу, наявність якого передбачена пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція), затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в МЮУ 10.11.2015 р. за № 1408/27853. Крім того, диспозицією частини 5 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами. За порушення правил користування ременямибезпеки передбачено штраф у розмірі 510 гривень. У постанові вказано, що особу притягнуто до відповідальності за те, що «Водій під час руху на автомобілі був не пристебнутий паском безпеки».Чинним законодавствомнепередбачена адміністративнавідповідальність занепристегнення паскомбезпеки. Зі змісту пункту 1 статті 247 КУпАП слідує, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Особою, яка склала оскаржувану Постанову, не було надано жодних доказів (зокрема, відеозапису фіксації порушення) на підтвердження факту порушення позивачем вимог п. 2.3. в. ПДР. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. За вказаних обставин, порушення позивачем п. 2.3.в. ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 121 КУпАП,, а отже оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі закриттю.

У відзивіна позовнузаяву представникГУНП вХарківській областіКоваленко А.Г.просила у задоволенніпозову відмовитиповністю.Посилалася нате,що підставою для винесення оскаржуваної постанови серії ЕНА № 4524371 від 17.04.2025 стало те, що 17.04.2025 позивач, керуючи авто марки ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1 , обладнаний засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, що є порушенням ч. 5 ст. 121 КУпАП. Зазначений вище обов`язок користуватися засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки) в автомобілях, обладнаними такими засобами є безальтернативним та не може звільнити водія від виконання такого у будь-який спосіб чи за наявності різного роду суб`єктивних причин. Отже, винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та посадової інструкції інспектора і було спрямоване на дотримання безпеки дорожнього руху. Під час патрулювання поліцейським ВП № 3 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області страшим сержантом поліції Івченком А.В. встановлено, що позивач який керував транспортним засобом, ВАЗ 2101, р/н НОМЕР_1 був не пристебнутий паском безпеки. Так, поліцейський в порядку передбаченому статтями 276, 278 КУпАП розпочав розгляд справи про адміністративне правопорушення. Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі встановлено Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (далі Інструкція). Згідно пункту 4 Розділу І, пункту 2 Розділу III вказаної Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП без складання відповідного протоколу, внаслідок процесуальних зволікань з боку позивача, частина відеозаписів, які могли б бути використані як докази у справі, втрачена у зв`язку із завершенням строку їх зберігання, визначеного чинним законодавством. Це унеможливлює повне та об`єктивне дослідження доказів судом і створює істотні перешкоди для реалізації відповідачем свого права на захист. На підтвердження викладених обставин до матеріалів справи долучено відеозаписи з нагрудного відеореєстратора працівника поліції. Із зазначених записів чітко вбачається, що під час зупинки транспортного засобу та подальшого оформлення адміністративного матеріалу поліцейські діяли у межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема статей 254, 256, 268 КУпАП, пунктів 2.4, 2.6 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС № 1376 від 06.11.2015 року. Крім того, згідно з наявними матеріалами та відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», під час перевірки було встановлено, що позивач не мав чинного страхового полісу. Також, попри законну вимогу поліцейського, передбачену пунктом 2.4 Правил дорожнього руху та частиною 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», позивач не надав для ознайомлення посвідчення водія, не пояснивши причин такої відмови. Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, настає в разі порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, застосування до позивача санкцій частини 5 статті 121 КУпАП в обставинах, викладених в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4524371 від 17.04.2025 року є законним, а тому підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не вбачається. Зазначає, що поліцейський, розглянувши справу у відповідності до статті 280 КУпАП, на підставі статті 283 КУпАП пункту 2 розділу III Інструкції та з урахуванням частини 2 статті 33 КупАП, статті 252 КУпАПя, керуючись статтею 284 КУпАП виніс постанову серії ЕНА № 4524371 від 17.04.2025 за частиною 5 статті 121 КУпАП та застосував до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

На цей відзив ОСОБА_1 подав до суду відповідь, у якій зазначив про те, що Відділ поліції № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області станом на 30 квітня 2025 року до ЄДРПОУ Харківської області не надходили, відповідно до листа Головного управління статистики у Харківській області про надання відомостей є ЄДРПОУ від 30.04.2025 р. № 03-32/89. У відзиві на позовну заяву відповідач 2 не надав доказів, які підтвердили наявність державної реєстрації у суб`єкта ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області та наявність законних повноважень вчиняти дії щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення та накладати адміністративне стягнення. Відзив на позовну заяву та матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення 17.04.2025. У відзиві на позовну заяву взагалі не спростовувалася та обставина, що постанова, що оскаржується, складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздрукована за допомогою спеціального технічного пристрою, за відсутності реєстраційних документів та сертифікату відповідності на цей пристрій. На стрічці постанова відсутній двовимірний штрих-код (QR-код), що містить інформацію з реквізитами для сплати штрафу, наявність якого передбачена пунктом 5 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в МЮУ 10.11.2015 р. за №1408/27853. Не заперечувався відповідачем 2 і той факт, що відсутність на стрічці оскаржуваної постанови двовимірного штрих-коду QRкоду, свідчить про недійсність цієї постанови. У відзиві на позовну заяву позивач погоджується, що диспозицією частини 5 ст.121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

02 травня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

16 червня 2025 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою.

17 червня 2025 року було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі. Призначено розгляд справи на 08 год 30 хв 27.06.2025. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 24.06.2025.

27 червня 2025 року постановлено ухвалу про залучення до участі у справі співвідповідача ГУНП в Харківській області. Відкладено розгляд справи на 11 год 00 хв 22.07.2025. Запропоновано співвідповідачуподати досуду відзивна позовв строкдо 15.07.2025.

15 липня 2025 року представник ГУНП в Харківській області Коваленко А.Г. через систему «Електронний суд» надала до суду відзив на позовну заяву.

22 липня 2025 року судове засідання відкладено на 13 год 00 хв 04.09.2025.

30 липня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

У судове засідання представник ВП №3ХРУП №3ГУНП вХарківській області не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, причин неявки суду не повідомив.

У судове засідання представник співвідповідача ГУНП в Харківській області Коваленко А.Г. не з`явилася, матеріали справи містять клопотання про розгляд справи без її участі.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Підстав, визначених ст. 205 КАС України, для відкладення розгляду справи немає.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Постановою серії ЕНА № 4524371 від 17.04.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським ВП № 3 (м. Дергачі) Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Івченком А.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюютьсяКодексом України про адміністративні правопорушення(даліКУпАП).

Частинами першою та другоюст. 7 КУпАПвизначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також установлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з п. 1ст. 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Судом установлено, що постановою серії ЕНА № 4524371 від 17.04.2025 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною поліцейським ВП № 3 (м. Дергачі) Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області старшим сержантом поліції Івченком А.В., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ цієї Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, відповідно до положень ст. 222 КУпАП відноситься до компетенції Національної поліції України, тобто постанову винесено уповноваженою особою.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Водночас, відповідно до загальних положень Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР), правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У відповідності до п.1.3 ПДР, затверджених постановою КМ України №1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративним правопорушенням відповідно до диспозиції ч. 5 ст.121 КУпАП є порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами -тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалося вище, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.

Так, обов`язки і права водіїв транспортних засобів регламентовані Розділом 2 ПДР, відповідно до якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, зокрема, на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідно до пп. в) п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, непристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Разом з тим, пунктом 2 частини першоїстатті 32 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIIIпередбачено, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Інших підстав для перевірки документів на право керування ТЗ, у посадової особи відповідача, в спірних правовідносинах не було.

Згідно з частиною другоюстатті 16 Закону України «Про дорожній рух»водій зобов`язаний, мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з пунктами 2.1 б), ґ)ПДРУкраїни - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захистутехнічний талон); чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікатЗелена картка(на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхуванняЗелена картка.

Відповідно до пункту 2.4 а)ПДРУкраїни на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до частини першої статті 126 КУпАПкерування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіка та "Зеленакартка"), або не пред`явила електроннепосвідчення водія та електронне свідоцтво прореєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхуванняу візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,-тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зміст оскаржуваної постанови, 17.04.2025 о 16:16:35 с. Безруки по вул. Шевченко, 74, водій ОСОБА_1 під час руху на автомобілі був непристебнутий паском безпеки та під час перевірки не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також не мав полісу обов`язкового страхування, чим порушив п. 2.3.в ПДР порушення правил користування ременями безпеки, за вчинення якого передбачена відповідальність ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Разом з тим, позивача було визнано винним лише у порушенні п. 2.3.в ПДРУкраїни, та в оскаржуваній постанові констатовано, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в межах санкції статті передбаченої ч. 5ст. 121 КУпАП.

Однак, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП, матеріали справи не містять.

Зокрема, з доданого представником відповідача відеозаписів під назвою «WhatsApp Video 20250-07-05 at 12.20.18» не вбачається того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи, зокрема не пристебнутим ременем безпеки, оскільки відеозапис починається з того, що працівник поліції підійшов до автомобіля, який не перебував в русі, а був припаркований на узбіччі дороги.

В межах даної справи суб`єкт владних повноважень не надав доказів, що 17.04.2025 о 16:16:35 ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом не користувався ременем безпеки, чим порушивПравила дорожнього рухута на законних підставах був зупинений працівниками поліції.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що будь яких доказів на підтвердження обставин, які слугували підставою для винесення поліцейським постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАПта накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, матеріали справи не містять.

Відповідно достатті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннямистатті 72 КАС Українипередбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 КУпАП(ч. 2ст. 251 КУпАП).

Відповідно достатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачами не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 247 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями частини третьоїстатті 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що винесена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн за ч. 5 ст. 121 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню, за рахунок бюджетних асигнувань, витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 605,60 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Частинами 4 та 5 статті 250 КАС України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 5-9, 12, 77, 241-246, 255, 286, 292, 293, 295, 297 КАС України, суд

ухвалив:

Адміністративний позовОСОБА_1 задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,серіїЕНА №4524371від 17.04.2025про притягнення ОСОБА_1 доадміністративної відповідальностіза ч.5ст.121КУпАП та провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначенихч. 2ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, місце знаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, вул. Європейська,10;

відповідач: ГУНП в Харківській області, місце знаходження: 61002, м. Харків, вул. Жон Мироносиць, 13, ідентифікаційний код 40108599.

Повне судове рішення складено 10 вересня 2025 року.

Суддя Є. А. Болибок