Постанова № 130091926, 09.09.2025, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1451/25

Провадження № 3/382/706/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року м. Яготин

Суддя Яготинського районного суду Київської області Нарольський М. М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий, за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 386986 від 10.07.2025 року та матеріали до нього про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, в якому вказано, що 10.07.2025 о 10 год. 40 хв. м. Яготин, вул. Котляревського водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року, громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 30.06.2025 року, чим порушив п. 2.1а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином повернулося, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, вкотре подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з погіршення здоров`я.

Враховуючи зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин неявки сторони захисту з таких міркувань.

Посилаючись на неможливість явки до суду ОСОБА_1 жодних доказів неможливості цього суду не надано. При цьому, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості подати суду письмові пояснення по суті справи тощо.

Таким чином, ОСОБА_1 повторно не з`явився до суду, будучи вочевидь завчасно обізнаним про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин (наведені в клопотанні причини визнано судом неповажними).

Також суд звертає увагу, що розгляд справи упродовж розумного строку є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, про що неодноразово вказував у своїх рішенням Європейський суд з прав людини. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а вказані у клопотанні ОСОБА_1 про відкладення розгляду причини неявки необхідно визнати неповажними. Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вказаній категорії справи не є обов`язковою.

Про надходження на розгляд суду вказаної справи, враховуючи практику ЄСПЛ, було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов`язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні Смірнов проти України (рішення від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України , заява № 36655/02), у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Також, у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення від 16 лютого 2017 року у справі Каракуця проти України ( Karakutsya v. Ukraine ), заява № 18986/06, § 71).

Суд вважає доведеним, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується дослідженими у своїй сукупності письмовими доказами, а саме: відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 386986 від 10.07.2025 року, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень, розпискою ОСОБА_1 від. 10.07.2025 року, довідкою про встановлення особи під час складання протоколу через додаток "Дія", довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 126 КУпАП, постановою серії ЕНА № 5102056 віл 30.06.2025 року за ч. 2 ст. 126 КУпАП, карткою обліку адміністративного правопорушення, довідкою про неотримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, довідкою про належність транспортного засобу марки «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , відеозаписами події долученого поліцейськими на ДВД-диску. Крім цього, як вбачається із дослідженого відеозапису ОСОБА_1 під час розмови з працівниками поліції повідомив, що їхав в магазин, тобто факт керування визнав. Також на відео повідомив, що про те, що в нього взагалі відсутнє водійське посвідчення.

Відповідно до п. 2.1а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. В силу ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 2-4 ст. 126 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. При накладенні адміністративного стягнення з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, пом`якшуючих та обтяжуючих обставин по справі, вважаю, що стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на п`ять років без вилучення транспортного засобу відповідає вимогам ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є домірним вчиненому.

З урахуванням вимог непорушності права власності та примусового відчуження об`єктів права власності лише у виняткових випадках та відповідно до ст. 28, 126 КУпАП оплатне вилучення транспортного засобу слід застосовувати лише у випадку, якщо власник транспортного засобу, який не є особою відносно якої складено вказаний протокол та знає про те, що передає транспортний засіб у користування/керування особі, яка не має права керування ним або позбавленою такого права. Суддя не застосовує оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки до протоколу про адміністративні правопорушення не додано доказів належності його ОСОБА_1 , а також доказів того, що власник транспортного засобу передав його під керування.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, стягнувши з нього 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень (отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA 488999980313030149000010001, код класифікації бюджету 21081300) та позбавити права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без вилучення транспортного засобу. Стягувачем є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету 22030106. Стягувачем є Державна судова адміністрація України.

Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 294 КУпАП може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. М. Нарольський