Вирок № 13006988, 07.12.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-304/2010 р.

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарях Рудавін Є.В., Скрипка О.О., з участю прокурора Сегида О.В., адвоката ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, військовозобовязаного, мешкаючого: АДРЕСА_1, не судимого

у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочини за слідуючих обставин.

22.06.2010 року, близько 07.00 год., ОСОБА_3, керуючи власним автомобілем «RENAULT-Trafic» д.н. НОМЕР_3, та рухаючись в напрямку м. Суми по проїзній частині вул. Волочаївська в смт. Низи, Сумського району навпроти будинку № 33, знехтував мірами безпеки дорожнього руху, відволікся від керування, втратив контроль над автомобілем та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка йшла по правому краю проїзної частини в попутному автомобілю напрямку. Після наїзду ОСОБА_3 на автомобілі залишив місце події.

В результаті дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: «ЗЧМТ. струс головного мозку, забій шийного відділу хребта, садна кінцівок, закритий перелом правої ключиці, забій поясничної ділянки, забій лівої нирки», які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1296 від 23.08.2010 року кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

ОСОБА_3 після вчинення наїзду на пішохода ОСОБА_2, покинув місце події, завідомо залишивши без допомоги потерпілу, яку він сам поставив в небезпечний для життя стан.

Керуючи автомобілем «RENAULT-Trafic» д.н. НОМЕР_3, ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою КМ України від 10.10.01р. №1306, введених в дію з 1.01.02р.), передбачених пунктами:

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

п.1.3 Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п.1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Допущені ОСОБА_3 порушення пунктів 12.1, 2.10.а.б.в.г, 2.9.а, 2.3.б, 1.5, 1.3 ПДР України знаходяться в прямому причинному звязку з подією ДТП і наслідками, що настали.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 135 ч. 1, 286 ч. 1 КК України визнав частково, зокрема, визнав свою вину за ст. 286 ч.1 КК України, а за ст. 135 ч.1 КК України не визнав зовсім, при цьому він суду пояснив, що 21.06.2010. він разом з товаришем ОСОБА_4 на власному автомобілі «РЕНО» поїхав в с. В.Вистороп, з яким у вечірній час вживали спиртні напої і залишилися там ночувати, а 22.06.2010 близько 07.00 годин він, керуючи автомобілем, рухався зі сторони с. В. Вистороп Лебединського району у напрямку м. Суми. У салоні на передньому сидінні знаходився його знайомий ОСОБА_4. При русі, він лівим переднім колесом вїхав у яму, в результаті чого пошкодився радіатор, і почала текти рідина. Температура двигуна почала підійматись, і він неодноразово зупиняв автомобіль і доливав воду у радіатор. В смт. Низи, точної вулиці він не знає, він рухався зі швидкістю близько 40 км/год, і постійно дивився на панель приладів автомобіля, щоб не допустити перегріву двигуна. Він відволік свою увагу від проїзжої частини, так як почав поправляти правою рукою черевик, і в цей момент він почув звук удару, в передній правій частині автомобіля, після чого він подивився на проїзжу частину, і нічого підозрілого не побачив, тільки було зігнуто дзеркало заднього виду з правої сторони. Він запитав у ОСОБА_4, що сталось, і той йому відповів, що не знає, і він продовжив рух у напрямку виїзду із смт. Низи Сумського району. Потім, вони зупинились біля р. Псел, де він набрав води та залив у радіатор. В цей момент він помітив, що права блок фара автомобіля була розбита, і тріщини, які знаходились на лобовому склі в правій частині, збільшились. Потім він заїхав у с. Дзержинське, де двигун автомобіля почав перегріватись, він зупинив автомобіль. Він разом з ОСОБА_4 вийшли з автомобіля, і вирішили випити спиртного, яке було у нього. Вони випили 0,5 літри горілки, і ОСОБА_4 направився своїм ходом додому, а він залишився в автомобілі, де і заснув на водійському сидінні.

Через деякий час його розбудили співробітники ДАІ, від яких йому стало відомо, що він допустив наїзд на жінку, в смт. Низи Сумського району. В дійсності він жінку на дорозі не бачив і де вона взялася він пояснити не може, після удару він не зупинився, так як подумав, що наїхав на якусь гілку

Не дивлячись на часткове визнання вини підсудним його вина в інкримінованих йому злочинах доведена добутими та вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що 22.06.2010 року приблизно в 07.50 вона йшла по вул. Волочаївська в смт. Низи у напрямку сільради. В руках вона вела велосипед марки «Україна», який знаходився зліва від неї. Вона йшла по проїзній частині біля правого краю дороги, середнім темпом кроку. При русі в районі будинку № 33 вона відчула сильний удар, в результаті чого упала і втратила свідомість. Прийшла до свідомості уже коли біля неї були лікарі, які поклали її в машину швидкої допомоги і доставили в лікарню

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 21.06.2010 року він разом з ОСОБА_3 загрузили в його автомобіль старі меблі і повезли їх в с. В.Вистороп, в вечорі з ним же розпили пляшку горілки. Наступного ранку 22.06.2010 року близько 7.00 годин він і ОСОБА_3 сіли до автомобіля «RENAULT-Trafic» д.н.НОМЕР_3 та поїхали в напрямку м. Суми. Поблизу смт. Низи вони на автомобілі вскочили в яму і продовжили рух. Через 15 хвили ОСОБА_3 помітив, що почалась підійматись температура двигуна, зупинив автомобіль. Він вийшов з автомобіля і почав доливати воду, яку взяв під капотом автомобіля. Далі вони рухались по сільській місцевості, він поглядав на покажчик температури двигуна. В якусь мить ОСОБА_3 почав поправляти черевик, який спав з правої ноги, тим самим відволікся від дороги. В цей момент він почув удар по лобовому склу автомобіля з пасажирської сторони. Побачив, що тріщини, які були на лобовому склі автомобіля стали більші, а також помітив складене дзеркало заднього виду справа, яке він одразу поправив. Йому здалося, що удар по автомобілю відбувся від зіткнення з гілкою дерева. Доїхали до с. Дзержинське в якому вони зупинились, бо рух автомобіля був неможливий із-за перегріву двигуна. Вони вийшли з автомобіля і побачили відірваний бампер автомобіля, відєднали його і поклали до салону автомобіля. ОСОБА_3 почав нервувати, дістав з автомобіля пляшку горілки 0,25 літри, яку вони випили. Після чого він переодягнувся в чистий одяг та намагався добратися до м. Суми, а ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля і заснув. На трасі його підібрав автомобіль, який підвіз до м. Суми. Звідти він разом зі знайомим на його автомобілі повернувся в с. Дзержинське, але автомобіля і ОСОБА_3 там вже не було, про те, що в смт. Низи автомобілем, яким керував ОСОБА_3 було допущено наїзд на жінку йому стало відомо від працівників ДАІ 22.06.2010 року.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 22.06.2010 року приблизно в 07.00 ранку він вийшов з подвіря будинку в якому він мешкає, і пішов у напрямку проїзної частини. Біля проїзної частини він побачив, що по узбіччю з велосипедом у руках рухалась незнайома йому жінка. В цей час в попутному напрямку пішохода, рухався автомобіль білого кольору «бусік». Після чого він побачив, що даний автомобіль рухаючись зі швидкістю приблизно 40 км/год скоїв наїзд на жінку, яка йшла по узбіччю дороги, ведучи велосипед. Після зіткнення він побачив, що жінка впала і автомобіль трохи протягнув її за собою. Потім автомобіль зупинився, здав назад, обїхав жінку і різко поїхав вперед.. Номерів автомобіля він не запамятав, але помітив, що автомобіль був завантажений деревиною, оскільки задні двері автомобіля були трохи відкриті, на ньому була літера «У». На асфальті залишилася полоса, гальмівний шлях від коліс автомобіля, що збив жінку.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 22.06.2010 року приблизно в 07.00 знаходилась на подвірї власного будинку і почула дуже сильний звук гальмування автомобіля, а потім звук удару. Коли вона вийшла з двору то побачила що на дорозі лежить жінка, а від неї в бік центру села відїжджав автомобіль типу Газель. Біля жінки лежав велосипед, вона була без свідомості, знаходилася на проїжджій частині, перед жінкою на асфальті були сліди гальмування автомобіля довжиною приблизно 5 метрів. Вона викликала з свого мобільного телефону лікаря з Низівської амбулаторії, на місце події прибув лікар терапевт з Низівської амбулаторії, який і викликав швидку допомогу, а вона пішла на роботу.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що він 22.06.2010 на автомобілі швидкої медичної допомоги виїжджав у Сумський район, с. Низи, для надання допомоги постраждалій від ДТП, що сталось по вул. Волочаївська. Прибувши на місце він побачив літню жінку, яка лежала на асфальті і знаходилась у свідомості. Вона пояснила, що її збила автомашина і з місця події зникла. Ним була надана перша медична допомога, після чого жінку було госпіталізовано до нейрохірургічного відділення СОКЛ.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що 22.06.2010. вона вранці на велосипеді їхала по вулиці с. Низи до своєї співробітниці, побачила, що на дорозі на проїжджій частині лежить жінка без свідомості, біля неї лежав велосипед, перед жінкою був гальмівний шлях від коліс автомобіля, вона по телефону викликала міліцію

Крім того вина підсудного стверджується:

- протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицею до нього, в якому зафіксована слідова обстановка місця ДТП, місце осипу скла та пластмаси, а також пляму бурого кольору (а.с. 9-18);

- протоколом огляду місця події виявлення автомобіля «RENAULT-Trafic» д.н. НОМЕР_3 (а.с. 19-24);

- протоколом огляду та перевірки технічного стану автомобіля «RENAULT-Trafic» д.н. НОМЕР_3, відповідно якого в результаті ДТП на ньому утворилися пошкодження, у вигляді деформації передньої чистини автомобіля (а.с. 14);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_2 (а.с. 39);

- висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого отримані потерпілою ОСОБА_2 при ДТП ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості (а.с. 54-55);

- висновком судово-автотехнічної експертизи, відповідно якого в діях ОСОБА_3 є невідповідності вимогам пунктів 12.1, 2.10.а.в.г, 2.3.б, Правил дорожнього руху України, і знаходяться в прямому причинному звязку з подією ДТП (а.с. 61-63).

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованих йому злочинах доказана повністю.

Невизнання вини підсудним ОСОБА_3 своєї вини за ст. 135 ч.1 КК України суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину.

Суд вважає, що вина підсудного у вчиненні цього злочину доведена добутими в суді доказами, які свідчать про те, що ОСОБА_3 вчинивши наїзд на жінку, збивши її, свідомо залишив її на дорозі в небезпечному для життя стані і втік з місця події.

Так, підсудний твердить, що він не бачив жінки на дорозі, але це викликає серйозний сумнів у цьому, оскільки, подія сталася на рівній ділянці дороги, при ясній видимості дороги в напрямі руху транспортного засобу, при відсутності будь яких перешкод, про що свідчить фототаблиця до протоколу огляду місця події, а тому він не міг не побачити жінки на дорозі навіть при умові, що він дійсно відволікся не декілька секунд, поправляючи взуття.

Намагаючись переконати, що він не бачив перешкоди на дорозі в особі жінки, підсудний ОСОБА_3 твердить, що він і не гальмував, але це спростовується поясненнями свідків, не вірити яким у суду немає підстав.

Так, свідок ОСОБА_6 стверджує, що чула сильний звук від гальмування коліс автомобіля, а після цього звук удару, вийшовши на вулицю вона побачила жінку, що лежала на дорозі, а перед нею на асфальті гальмівний шлях від коліс автомобіля довжиною до 5 метрів. Ці ж сліди від гальмування бачили і свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_5, які відразу, безпосередньо після події були на місці ДТП. Суд не може не вірити цим свідкам. Викладене свідчить про те, що гальмуючи автомобіль, ОСОБА_3 дійсно побачив перешкоду і намагався уникнути наїзду, але не зміг цього зробити.

Пояснення свідка ОСОБА_5, яким також немає підстав не вірити, прямо вказують на те, що ОСОБА_3, збивши жінку, свідомо залишив її на дорозі, оскільки цей свідок бачив, як автомашина збила жінку з велосипедом, протягла її на деяку відстань, потім зупинилася, здала назад, а потім обїхавши жінку на дорозі стрімко поїхала вперед.

Навіть свідок ОСОБА_4, що знаходився в автомобілі разом з підсудним, при первісному опитуванні 22.06.2010., тобто в день, коли сталося ДТП, оперуповноваженому Сюр Р.К. пояснив, що проїжджаючи по вулиці Волочаївській с. Низи ОСОБА_3 на своєму автомобілі скоїв ДТП, тобто збив літню жінку і після цього не зупинився, а продовжив рух на автомобілі в напрямі с. Дзержинське \а.с.31-32\ У звязку з цим суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_4, які він дав в судовому засіданні, вважаючи їх такими, що направленні на допомогу підсудному ухилитися від кримінальної відповідальності за цей злочин.

Нарешті, механічні пошкодження, які отримав автомобіль при контакті з потерпілою, у вигляді розбиття правої передньої фари, деформації переднього капоту, пошкодження переднього бамперу та розбиття переднього вітрового скла, не могли бути непоміченими підсудним і він не міг не придати їм значення, за таких обставин любий водій змушений зупинитися.

Аналіз приведених вище фактів і обставин переконує суд в тому, що ОСОБА_3 збивши жінку, свідомо залишив її без допомоги в небезпечному для життя стані і втік з місця злочину з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України, так як він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження та за ст. 135 ч. 1 КК України, так як він залишив в небезпеці особу, яку він сам поставив в небезпечний для життя стан.

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, часткове визнання ним своєї вини, вибачення перед потерпілою, часткове відшкодування заподіяної шкоди, те що до кримінальної відповідальності він притягується вперше.

За наявності таких даних про особу підсудного, беручи до уваги відношення підсудного до скоєного злочину та думку потерпілої, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення за ним нагляду з обовязковим залученням до праці з додатковою мірою покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Прокурором по справі був заявлений цивільний позов на суму 3863,02 грн. про стягнення з підсудного витрат за лікування потерпілої ОСОБА_2 Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обємі, оскільки, внаслідок злочинних дій підсудного потерпіла ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікування і лікувальна установа понесла на її лікування матеріальні затрати, які підтверджуються наданим розрахунком.

Потерпіла ОСОБА_2 також заявила позов про відшкодування їй 1800 грн. матеріальної шкоди і 7200 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що відповідно до ст. 1166 ЦК України вимоги в частині матеріальної шкоди підлягають задоволенню в розмірі, підтвердженому наданими доказами, з урахуванням сплаченої ним суми. Так, допустимими чеками підтверджені понесені ОСОБА_2 затрати в сумі 1225 грн.

Суд не сприймає як докази понесених потерпілою витрат наступні чеки: чек на суму 477,87 грн. від 29.09.2009., так як він виданий за рік до ДТП, та на суму 7.90 грн. від 06.10.2010., за яким потерпіла купила оселедець.

З урахуванням того, що під час судового слідства підсудний сплатив потерпілій 3000 грн., а тому суд вважає, що матеріальні збитки підсудним відшкодовані, решту ж сплаченої ним суми в розмірі 1775 грн. необхідно вважати як часткове відшкодування моральної шкоди.

На думку суду потерпілій ОСОБА_2 злочинними діями була заподіяна і моральна шкода, вона отримала тілесні ушкодження, перенесла фізичний біль будучи в похилому віці, тобто, перенесла і переносить моральні страждання, а тому з урахуванням ступеню моральних страждань, виходячи з вимог розумності і справедливості суд вважає за необхідне стягнути на користь потерпілої у відшкодування моральної шкоди 7000 грн. З урахуванням того, що у відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 уже сплачено 1775 грн. стягненню підлягає 5225 грн.

Судові витрати по справі відсутні, питання речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 286 ч.1 та 135 ч.1 КК України і призначити покарання:

За ст. 286 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами всіх видів строком на 2 роки;

За ст. 135 ч.1 КК України у вигляді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбування призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами всіх видів строком на 2 (два) роки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Строк відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого ОСОБА_3 на облік у виправному центрі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5225 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного фінансового управління Сумської облдержадміністрації витрати у сумі 3863 гривні 02 копійки понесені лікувальним закладом «Сумська обласна клінічна лікарня» на лікування потерпілої ОСОБА_2 в умовах стаціонару із зарахування на рахунок р/р 31415544700001 Банк ГУДКУ в Сумській обл., МФО 837013, код 23632949.

Речовий доказ: автомобіль «РЕНО-Трафік» д.н. НОМЕР_3, що зберігається на штрафному майданчику за адресою: м. Суми вул. Воєводіна, 4 повернути власнику ОСОБА_3. після задоволення ним цивільних позовів.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі пятнадцяти днів після його проголошення.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Б.М. Клочко