Рішення № 130018619, 04.09.2025, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/379/25

пров. 2/393/213/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2025 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участі секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС»,

відповідачка ОСОБА_1 ,

представники учасників справи:

представник позивача Романенко М.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду селища Кам`янець цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.01.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 було укладено договір № 7469058 про надання споживчого кредиту, за власного волевиявлення відповідачки, за умовами якого останній було надано грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору, до укладення договору відповідачка отримала проект цього кредитного договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», розміщені на веб-сайті в мобільному за стосунку «CreditPlus». Кредит надається на споживчі (особисті) потреби шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору. 27.11.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір факторингу №27.11/24-Ф, а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача. Всупереч умовам договору кредиту, відповідачка не виконала свого зобов`язання, щодо погашення заборгованості. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за договором № 7469058 про надання споживчого кредиту від 12.01.2024 року у розмірі 25 940,96 грн, з яких: 7257,84 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 683,12 грн - заборгованість за відсотками, 0,00 грн заборгованість за комісійними винагородами; 0,00 грн заборгованість за пенею, та яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також просить стягнути судовий збір та судові витрати з правничої допомоги.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 08.07.2025 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву 20.08.2025р., в якій просив справу розглянути без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечують.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також відзив у на позовну заяву суду не надала.

Згідно ч.8ст. 178 ЦПК Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2ст. 247 ЦПК Українибез фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез`явившихся сторін.

Дослідивши матеріали справи, письмову заяву представника позивача, письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12.01.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №7469058 про надання споживчого кредиту (а.с.14-22).

Згідно умов п.1.3 та п.1.4 вказано Договору сума кредиту складає 9 000,00 грн, строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. (п. 1.3 та п. 1.4 Договору).

Згідно п. 1.5.1 та 1.5.2 стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п.1.4. цього Договору. Загальні витрати на дату укладення Договору складають за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 71 280,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 80280,00 грн (п.п.1.8.1., 1.9.1 Договору).

Відповідно п.2.1. Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 12.01.2024 року або 13.01.2024 року (п.п.2.2. Договору).

У Додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту №7469058 від 12.01.2024 року сторонами визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с.22, зворот).

Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідачка та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» вчинили дії визначені ст.11та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідачка підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом відповідачки, та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (38-39).

Відповідно до довідки долученою до справи ТОВ «ПЕЙТЕК» від 19.05.2025 року за №20250519-61, мається інформація, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 12.01.2024 року 20:00:13 на суму 9 000,00 грн. Банк-еквайрАТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с.33).

З досліджених вищезазначених доказів слідує, що кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» умови договору виконав, проте відповідачка в порушення умов договору №7469058 про надання споживчого кредиту від 12.01.2024р. припустилася заборгованості, яка згідно розрахунку складає 25 940,96 грн, з яких: 7 257,84 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 683,12 грн - заборгованість за відсотками, 0,00 грн заборгованість за комісійними винагородами; 0,00 грн заборгованість за пенею (а.с.41-47).

Також, судом встановлено, що 27.11.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №27.11/24-Ф, відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с. 27-31).

Відповідно до Витягу реєстру боржників від 27.11.2024 року до Договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором №7469058 від 12.01.2024р., сума заборгованості разом 25 940,96 грн, сума заборгованості за тілом 7 257,84 грн, сума заборгованості за відсотками 18 683,12 грн, сума заборгованості за комісією 0,00 грн, сума заборгованості за пенею 0,00 грн (а.с.12).

Згідно платіжного доручення №10772 від 27.11.2024 року, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перерахувало на рахунок ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» суму фінансування за договором факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 року у розмірі 1730342,80 грн. (а.с.40).

З досудової вимоги від 08.04.2025 №3291402742-АВ, яка була направлена на адресу відповідачки, вбачається, що останню було повідомлено про заборгованість за договором №7469058 про надання споживчого кредиту від 12.01.2024р. та запропоновано в термін до 30.05.2025 року сплатити заборгованість за кредитом на банківські реквізити ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та вказано, що у разі невиконання зобов`язань щодо погашення заборгованості ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» буде змушене звернутися до суду (а.с.36).

Відповідно до положень частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цьогоКодексу.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1ст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дослідивши усі докази, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) відповідачу у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ізст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12Закону України«Про електроннукомерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України«Про електроннийцифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ст.ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Як встановлено ч.1ст. 638 ЦК Україниістотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК Українипередбачено, що договір є обов`язковим для виконання, а в ч.1ст. 625 ЦК Українизазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надана копія Договору факторингу №27.11/24-Ф від 27.11.2024 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та фактора ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та є належним та допустимим доказом відступлення права вимоги у вказаних спірних правовідносинах.

Згідност. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1ст. 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 цього Кодексу.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 525 ЦК Українипередбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК Українивизначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.509,526,1054 ЦК Українивідповідачка зобов`язанняза вищевказанимдоговором невиконала та маєзаборгованість по задоговором №7469058про наданняспоживчого кредитувід 12.01.2024р.,яка становить 25 940,96 грн, з яких: 7257,84 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 683,12 грн - заборгованість за відсотками, 0,00 грн заборгованість за комісійними винагородами; 0,00 грн заборгованість за пенею.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги на наданий розрахунок боргу, судом не встановлено. Як видно із змісту матеріалів справи, відповідачка не виконала своїх зобов`язань по кредитному договору, заборгованість, яка у неї виникла, добровільно у повній мірі на час розгляду справи ним не погашена ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов відповідачкою надано не було.

Аналізуючи вищезазначені норми права та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки фактично отримані та використані відповідачкою кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, а тому позов підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до вимогст. 133 ЦПК Українивитрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

За правиламист. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, наведеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

У постанові від 19лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу частини третьої статті 141ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на характер правовідносин у цій справі, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 4000,00 грн, оскільки витрати саме на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Крім того, відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» сплатило судовий збір в розмірі 2422,40 грн. Ця обставина підтверджується платіжною інструкцією №7469058 від 30.05.2025р. (а.с.1). Пред`явлений ним позов задоволений в повному обсязі.

З огляду на це суд вважає, що з відповідачки на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,12,13,19,76-82, 141, 178, 247, 258, 259,263,265,268,274,284,288,289,354ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 599, 610,625,634,1048,1050,1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 )на користьТОВАРИСТВА ЗОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ«ДІДЖИ ФІНАНС»(місцезнаходження:04112,м.Київ,вул.Авіаконструктора ІгоряСікорського,8,ЄДРПОУ 42649746)заборгованість задоговором №7469058про наданняспоживчого кредитувід 12.01.2024р.,яка становить 25 940,96 грн, з яких: 7257,84 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 683,12 грн - заборгованість за відсотками, 0,00 грн заборгованість за комісійними винагородами; 0,00 грн заборгованість за пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, ЄДРПОУ 42649746) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 ЦПК України.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя Є.О. Подліпенець